31 липня 2025 р. Справа № 520/1552/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.03.25 по справі № 520/1552/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також- позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі також - відповідач 1, ГУПФУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі також - відповідач 2, ГУПФУ в Сумській області), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність та скасувати рішення № о/р204150007162 від 07.10.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 12 від 19.04.2024, що видана Філією Бурове управління «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням заробітної плати за 60 місяців роботи за даними довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №12 від 19.04.2024, яка видана Філією Бурове управління «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування», починаючи з 10 травня 2024 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 204150007162 від 05.11.2024, яким відмовлено в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1992 по 01.03.1992 на підставі записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 01.03.1992, починаючи з 10.05.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 частково задоволено позов.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 05.11.2024 № 204150007162 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.10.2024 № о/р НОМЕР_2 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 10.05.2024, зарахувавши до його страхового стажу період роботи з 01.01.1991 по 01.03.1992, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2024 № 257 щодо проведення перерахунку пенсії - зміна періоду заробітку 60 місяців до 01.07.2000 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу в якій визначає, що адміністративним судом при прийнятті рішення були не повністю з'ясовані обставини справи, невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що період роботи з 01.01.1992 по 01.03.1992 в республіці Узбекистан не зараховано до страхового стажу, оскільки Україна з 19.06.2023 припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Таким чином, відсутні підстави для зарахування страхового стажу в республіці Узбекистан.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу в якій визначає, що судом при розгляді справи, було не в повній мірі досліджені всі обставини справи та наведені доводи, що призвело до невірного застосування норм та положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003, та інших нормативно - правових актів. За наслідком розгляду наданого пакету документів та матеріалів пенсійної справи Головним управлінням було встановлено, що надана Позивачем довідка про заробітну плату для обчислення пенсії не була підтверджена первинними документами та підлягає зустрічній перевірці законності їх видачі. Без здійснення такої перевірки Головне управління не має правових підстав для врахування наданої Позивачем довідки. В той же час слід зазначити, що на сьогоднішній день Харківська область є зоною активних бойових дій та підвищеної загрози у зв'язку з чим здійснення перевірки відповідних матеріалів є значно ускладненим та пов'язане зі значним ризиком загрози життю та здоров'ю. У зв'язку з наведеним здійснити відповідну зустрічну перевірку в оперативні строки не є можливим. За таких умов Головним управлінням було прийнято рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії - зміни періоду заробітку 60 місяців до 01.07.2000 відповідно до положень Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як визначено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної, позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV з 10.05.2024, що не заперечується сторонами.
Позивач 01.10.2024 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою щодо проведення перерахунку зміни періоду заробітку 60 місяців до 01.07.2000 відповідно до положень Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивачем було долучено довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з серпня 1995 по червень 2000 в АТ «Укргазвидобування» Філії Бурове управління «Укрбургаз».
Заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, за результатом розгляду якої рішенням від 07.10.2024 № о/р 204150007162 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії - зміні періоду заробітку 60 місяців до 01.07.2000, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до надання акту зустрічної перевірки відділом контрольно-перевірочної роботи.
У рішенні зазначено, що надані заявником довідки про заробітну плату для обчислення пенсії не підтверджені первинними документами та підлягають зустрічній перевірці законності їх видачі.
Позивач не погоджується з зазначеним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.10.2024 № о/р 204150007162 та вважає, що він має право на перерахунок його пенсії з урахуванням заробітної плати за 60 місяців роботи за даними довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана Філією Бурове управління «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування», починаючи з 10 травня 2024 року.
Також, за доводами позивача, при призначенні пенсії з 10.05.2024 пенсійним органом не було враховано період його роботи з 16.04.1991 по 01.03.1992 в МЦМ СРСР ПО Союззолото ПО Узбекзолото Артель старателя "Кизилкум" на підставі записів трудової книжки НОМЕР_1 (записи № 7-8).
У зв'язку з цим позивач звернувся до пенсійного органу через веб-портал Пенсійного фонду України з заявою про зарахування періодів роботи з 16.04.1991 по 01.03.1992 в МЦМ СРСР ПО Союззолото ПО Узбекзолото Артель старателя "Кизилкум" на підставі записів трудової книжки НОМЕР_1 (записи №7-8).
За принципом екстериторіальності заяву позивача від 29.10.2024 щодо зарахування періоду роботи з 16.04.1991 по 01.03.1992 було розглянуто ГУ ПФУ в Сумській області.
ГУ ПФУ в Сумській області було прийнято рішення від 05.01.2024 № 204150007162, яким відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням спірного періоду.
У рішенні зазначено, що період роботи в МЦМ СРСР ПО Союззолото ПО Узбекзолото Артель старателя "Кизилкум" на підставі записів трудової книжки зараховано з 16.04.1991 по 31.12.1991. Період роботи з 01.01.1992 по 01.03.1992 в республіці Узбекистан не зараховано до страхового стажу, оскільки Україна з 19.06.2023 припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Позивач не погоджується з зазначеним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 204150007162 від 05.11.2024 та вважає, що він має право на зарахування до його до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1992 по 01.03.1992, починаючи з 10.05.2024.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із наступного. Так, єдиною підставою для неврахування такої довідки, про заробітну плату за твердженням відповідача, стало те, що довідка про заробітну плату для обчислення пенсії не підтверджена первинними документами та підлягає зустрічній перевірці законності їх видачі. Разом з тим, матеріали справи не містять будь-який відомостей щодо ініціювання пенсійним органом відповідної перевірки та, відповідно, її проведення. Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено підстав, з яких пенсійний орган вважає наведені в довідці відомості недостовірними, відповідачем жодним чином не спростовано відомості, вказані в спірній довідці. Суд зазначає, що відповідачем ототожнюється неможливість визначити суми заробітної плати та сплати страхових внесків відповідачем з не підтвердженням їх нарахування та сплата первинними документами, що не передбачено законодавством, зазначений висновок відповідача фактично ґрунтується на припущеннях, оскільки сам факт про наявності відомостей про сплату не спростовується відповідачем. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17, від 26 березня 2021 року у справі № 414/1221/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 221/6434/16-а, від 28 серпня 2020 року у справі № 263/7235/17.Зокрема Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17 зазначив, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні. Таким чином, суд зазначає, що неврахування при обчисленні позивачу пенсії за віком його заробітної плати відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з серпня 1995 по червень 2000 в АТ «Укргазвидобування» Філії Бурове управління «Укрбургаз» є протиправним та порушує право останнього на отримання пенсійного забезпечення у розмірі, визначеному чинним законодавством України, тому така довідка про заробітну плату має бути врахована при розрахунку пенсії за віком позивача. Також, визначає, що статтею 7 Угоди від 14 січня 1993 року визначено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі. Зазначена Угода була чинною та застосовувалася на території України на момент роботи позивача в спірні періоди. Так, зі змісту наведеного слід враховувати, що положення відповідних міжнародних договорів розповсюджується також і на питання пов'язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов'язаних із їх перерахунком. Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території Республіки Узбекистан або на підприємстві зареєстрованому на території Республіки Узбекистан після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватись на території України як власний страховий (трудовий стаж), хоча пенсійні внески можуть сплачуватись і в Республіці Узбекистан. Тобто існує гарантія врахування страхового стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 року у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 року у справі № 345/9/17. Отже, при прийнятті рішення щодо зарахування чи відмови в зарахуванні страхового стажу певних періодів роботи, орган пенсійного фонду повинен враховувати норми законодавства України, в сукупності з нормами законів тієї країни, на території якої працювала в спірний період роботи особа, яка звернулась за призначенням пенсії або ж перерахунком пенсії. Сама лише несплата страхових внесків, не може бути підставою для відмови в зарахуванні такого стажу. Отже, за встановлених обставин справи судом встановлено, що належними та допустимими доказами, а саме трудовою книжкою позивача підтверджується періоди роботи з 01.01.1992 по 01.03.1992 в Республіці Узбекистан.
Щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи в Республіці Узбекистан з 01.01.1991 по 01.03.1992 з урахуванням раніше виплачених сум.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII " Про пенсійне забезпечення (в подальшому - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в подальшому - Закон № 1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.п. 23, 24 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.
Так спірні правовідносини виникли з приводу зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в Узбекистані з 01.01.1991 по 01.03.1992 згідно трудової книжки НОМЕР_1 .
13.03.1992 підписана багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та Узбекистан.
Відповідно до ст. 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, російська федерація, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для здійснення трудової діяльності документи і завірений, у встановленому на території Сторони виїзду порядку, їх переклад державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Отже, обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
При цьому, в силу п. 2 ст. 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Таким чином, припинення участі в Угоді, так само, як і прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, оскільки такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність відмови пенсійного органу у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи у Республіці Узбекистан.
Щодо довідки про заробітну плату для обчислення пенсії та посилання пенсійного органу на те, що надана заявником довідка про заробітну плату для обчислення пенсії не підтверджена первинними документами та підлягає зустрічній перевірці законності їх видачі.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 1058-IV, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до цього Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1(в подальшому - Порядок №22-1).
Згідно із пп. 3 п. 2.1 Порядку №22-1,для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера у період до 01.01.2016 ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01.07.2000 (форма і зміст довідки визначено Додатком 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 (додаток 1).
Пунктом 2.23 Порядку №22-1визначено, що документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Отже, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 17 березня 2015 року у справа № 21-11а15 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17.
Крім того, колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 01.07.2000 є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 15.12.2015 в справі № 2-а/576/29/14 та від 20.03.2018 в справі № 527/1655/17.
Як вже зазначалось, відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
З аналізу вказаної норми випливає, що за загальним правилом обчислення пенсії здійснюється за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Однак, вказане правило має виключення, коли для обчислення пенсії може бути врахований страховий стаж до 01.07.2000 у двох випадках, а саме:
- за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року довідкою про заробітну плату первинними документами;
- в разі, якщо страховий стаж починаючи 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 цього Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Отже, обов'язковою умовою для обчислення чи перерахунку пенсії з урахування заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 233/179/17.
З вищенаведених правових норм вбачається, що за бажанням особа має право звернутися до органу Пенсійного фонду за обчисленням пенсії із врахування заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, надавши довідку про заробітну плату, яка має містити інформацію про назву первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Така довідка є підставою для обчислення пенсії за умови її підтвердження первинними документами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виявлено бажання щодо врахування заробітної плати (доходу) за період роботи до 1 липня 2000 року та було надано до ГУ ПФУ у Донецькій області довідку про заробітну плату «Укргазвидобування» Філії Бурове управління «Укрбургаз» від 19.04.2024 № 12 в якій вказано відомості про нарахування заробітної плати з серпня 1995 по червень 2000 року.
Твердження відповідача-1 про неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з непроведенням перевірки, колегія суддів не приймає, оскільки у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов такого висновку: "посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".
Крім того, Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 дійшов висновку, про те, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Колегія суддів звертає увагу, що довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, видана АТ «Укргазвидобування» Філії Бурове управління «Укрбургаз» від 19.04.2024 № 12 за період роботи з серпня 1995 по червень 2000 року з розбивкою по місяцях, видана на підставі: "особових рахунків 1995-2000 рр, які зберігаються в архіві ХВБР: адресою: Харківська обл., Красноградський р-н, с. Наталине, вул. Промислова, 3.Вказано, що на всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок), підписана керівником товариства та головним бухгалтером товариства.
Тобто, надана позивачем довідка про заробітну плату від 19.04.2024 № 12 містить інформацію про загальний розмір заробітної плати за відповідний період та про розмір заробітної плати із розбивкою по місяцях, видана на підставі первинних документів, про що прямо зазначено в довідці, підписана керівником товариства та головним бухгалтером, довідка містить підстави для видачі з посиланням на відповідні документи, також в ній зазначено про можливість проведення перевірки документів у періоди, зазначені у довідках, тому враховуючи викладене довідка відповідає вимогам Порядку № 22-1.
При цьому колегія суддів також враховує, що в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на невідповідність довідки про заробітну плату вимогам чинного законодавства та судом встановлено, що ця довідка містить відомості щодо сум заробітної плати з розшифруванням, а також підписи відповідальних осіб та печатку.
Враховуючи викладене, у відповідача відсутні законні підстави для неврахування довідки про заробітну плату від 19.04.2024 № 12 виданої АТ «Укргазвидобування» Філії Бурове управління «Укрбургаз» для проведення перерахунку ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 № о/р204150007162 від 07.10.2024 та в зобов'язанні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2024 № 257 щодо проведення перерахунку пенсії - зміна періоду заробітку 60 місяців до 01.07.2000 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в оскаржуваній відповідачем частині.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецьків області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі № 520/1552/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко