№22-ц/824/14548/2025
Унікальний №355/816/14
01 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Приходька К.П., Писаної Т.О., Журби С.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 28 травня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
установив:
рішенням Баришівського районного суду Київської області від 28 травня 2014 року, задоволено вказаний вище позов.
Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 13 жовтня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Перевальського районного управління юстиції Луганської області, актовий запис №242.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Однак, апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою не може бути відкрито з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Апеляційну скаргу на рішення Баришівського районного суду Київської області від 28 травня 2014 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку 14 липня 2025 року, тобто з пропуском строку понад 11 років з моменту постановлення оскаржуваного рішення.
Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження з посиланням на те, що їй стало відомо про рішення Баришівського районного суду Київської області від 28 травня 2014 року лише 06 лютого 2025 року, після звернення до приватного нотаріуса з метою оформлення спадщини.
Зазначила, що вона не могла з'явитись на судове засідання, на якому було ухвалено судове рішення, оскільки жодних повісток про виклик до суду як учасник по справі та процесуальних документів вона не отримувала.
Звертала увагу також на те, що наявне в матеріалах клопотання про визнання позову вона не направляла до суду, підпис який міститься у даному клопотанні їй не належить.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 358 ЦПК України, правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 28 травня 2014 року відсутні, оскільки як вбачається з матеріалів справи провадження у справі було відкрите ще 20 травня 2014 року, відповідач ОСОБА_1 повідомлялась про розгляд справи засобами телефонного зв'язку, що підтверджується наявною у матеріалах справи телефонограмою, складеною уповноваженою особою Баришівського районного суду Київської області.
Тобто, суд першої інстанції використав можливість повідомити учасника справи за допомогою телефонного зв'язку, натомість апелянт не спростувала належними та допустимими доказами такого повідомлення.
Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_1 про визнання позову від 23 травня 2014 року, на яке послався суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, а посилання апелянта на те, що зазначене клопотання вона не подавала та підпис, який міститься у клопотанні їй не належить, не знайшли свого підтвердження під час перевірки апеляційної скарги та додатків до неї.
Відтак, можна дійти висновку, що про наявність відкритого провадження апелянту було відомо не пізніше 22 травня 2014 року, а як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржуване рішення було оприлюднена для загального доступу 10 червня 2014 року, а тому апелянт міг вчинити дії на його отримання та оскарження раніше ніж ним це було зроблено.
Отже, матеріалами справи не встановлено непереборних обставин, які б перешкоджали апелянту подати апеляційну скаргу до спливу 1 року з дати постановлення оскаржуваного рішення
Окрім всього, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.
Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 358 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 28 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді К.П. Приходько
Т.О. Писана
С.О. Журба