Номер провадження: 11-кп/813/2213/25
Справа № 487/2526/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
про залишення апеляційної скарги без руху
28.07.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.05.2025 року в кримінальному провадженні №12023152030001845 від 09.11.2023 року,
встановив:
Вироком місцевого суду ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років.
Строк відбування покарання рахується з дня затримання ОСОБА_3 , тобто з 10.11.2023 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому залишено без змін - тримання під вартою.
Вироком суду вирішено питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений подав апеляційну скаргу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.396 КПК України (далі - КПК) в апеляційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Проте, як убачається зі змісту апеляційної скарги, вказані вимоги кримінального процесуального закону обвинуваченим не дотримані.
Так, в мотивувальній частині апеляційної скарги обвинувачений фактично порушує питання про недопустимість доказів, якими суд обґрунтував його винуватість, однак прохальна частина апеляційної скарги містить вимоги про: проведення службової перевірки судді; перегляду кримінальної справи з урахуванням нових обставин; виключення з матеріалів справи сумнівних та недопустимих доказів; надання правової оцінки діям слідства та експертів; притягнення до відповідальності осіб, причетних до фальсифікації доказів та порушення закону.
Відповідно, залишається незрозумілою вимога обвинуваченого, зокрема те, яке рішення має прийняти апеляційний суд за результатами розгляду кримінального провадження, а саме скасувати або змінити вирок повністю чи частково, закрити провадження або призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Таким чином, скарга обвинуваченого не містить вимоги щодо результатів апеляційного розгляду в розумінні положень ст.407 КПК України.
Вказані недоліки апеляційної скарги обвинуваченого є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст.399 КПК, зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту достатнього строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 396, 399 КПК України, суддя-доповідач,
постановив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.05.2025 року, у кримінальному провадженні №12023152030001845 від 09.11.2023 року, яким ОСОБА_3 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - залишити без руху.
Надати обвинуваченому строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 5 (п'яти) днів з дня одержання копії ухвали апеляційного суду.
У разі не усунення недоліків апеляційної скарги в установлений строк, апеляційна скарга буде повернута особі, яка їх подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду ОСОБА_2