03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 760/8559/25 Головуючий у суді першої інстанції -Кицюк В.С.
Номер провадження № 22-ц/824/12506/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
30 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Русан А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференц-зв'язку цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області Акціонерного товариства «Ощадбанк», поданою представником Біловодченко Марією Вітасівною, на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Кицюк В.С., у місті Києві, у справі за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства «Ощадбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом'янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),-
У березні 2025 року АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, у якій просило: поновити строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме виконавчого листа №2-2734/11, виданий 26 травня 2011 року Солом'янським районним судом міста Києва про стягнення заборгованості за кредитним договором зі ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» у розмірі 59 868,12 грн та судових витрат у розмірі 718,68 грн, а всього 60 586,80 грн; видати дублікат виконавчого листа №2-2734/11, виданий 26 травня 2011 року Солом'янським районним судом міста Києва про стягнення заборгованості за кредитним договором зі ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» у розмірі 59 868,12 грн та судових витрат у розмірі 718,68 грн, а всього 60 586,80 грн.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що 11 травня 2011 року Солом'янським районним судом міста Києва ухвалено рішення про задоволення позову та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 59 868,12 грн та судових витрат у розмірі 718,68 грн, а всього 60 586,80 грн.
26 травня 2011 року на підставі рішення суду видано виконавчий лист.
11 листопада 2015 року стягувачем повторно пред'явлено виконавчий лист до Солом'янського ВДВС у м. Києві до виконання і 17 листопада 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Постановою державного виконавця від 18 січня 2021 року повернено виконавчий лист стягувачу.
Разом із тим заявник зазначає, що постанова про повернення виконавчого документа разом із оригіналом виконавчого листа на адресу банку не надходили. Як з'ясувалося відсутній виконавчий лист і в ВДВС за місцем його примусового виконання. Як на поважність причин поновлення строку, стягувач зазначає, що протягом тривалого часу стягувач був переконаний, що виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні у ДВС, однак було встановлено після звернення до Солом'янського районного відділу ДВС міста Києва оригінал виконавчого документа втрачено.
Тому заявник просив розглянути подану ним заяву, поновити строк пред'явлення виконавчого документа до виконання та видати дублікат виконавчого листа.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року у задоволенні заяви АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» - Біловодченко М.В. подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що згідно відповіді Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28 лютого 2025 року надати детальну інформацію щодо реєстрів на відправку рекомендованої кореспонденції немає можливості.
Всупереч частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про повернення виконавчого документу та оригінал виконавчого документу до Банку не надходили.
Судом також не взято до уваги, що відповідно до п. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв?язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв?язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Так, після винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа відбулося переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який сплив 18 січня 2024 року. Банк не мав жодної інформації про стан виконавчого провадження, адже постанова про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал виконавчого документа на адресу Банка не надходили.
Судом першої інстанції зроблено висновок, що Банком пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а доводи не є поважними, тому не вбачає підстав для видачі дубліката виконавчого листа, проте з огляду на положення пункту 10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження», строки пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв?язку із введенням в Україні воєнного стану перервалися.
До подібного висновку приходить Верховний Суд у постанові від 18 липня 2024 року у справі № 796/198/2018.
Разом з тим, згідно відповіді Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) неможливо встановити коли та ким втрачено виконавчий лист.
Факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби може свідчити про те, що оригінал виконавчого документу втрачено.
Отже, виконавчий лист відсутній як у стягувача, так і у виконавця, а також відсутні відомості про належне виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 2-6471/06.
Таким чином, сторона заявника вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
19 червня 2025 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі вказує, що 18 січня 2021 року постановою державного виконавця виконавче провадження було завершено шляхом повернення виконавчого листа стягувачу (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» - відсутність майна). Таким чином, на зазначену дату виконавчий документ було повернуто банку без виконання у повному обсязі. Даний факт підтверджується даними Єдиного реєстру виконавчих проваджень та офіційною відповіддю Солом'янського ВДВС у м. Києві від 28 лютого 2025 року № 27651/25.
Вказує, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання дійсно сплив до моменту звернення банку до суду із заявою, оскільки у разі повернення виконавчого документа стягувачу строк пред'явлення такого документа поновлюється з дня його повернення. У цій справі виконавчий лист повернуто стягувачу 18 січня 2021 року, тому оновлений строк пред'явлення тривав до 18 січня 2024 року. Заява АТ «Ощадбанк» подана лише у березні 2025 року, тобто з пропуском більше року. Банк не довів існування жодної об'єктивної причини, яка б унеможливила своєчасне пред'явлення виконавчого документа до виконання у межах встановленого строку.
Посилання апелянта на факт втрати оригіналу виконавчого листа не є достатнім обґрунтуванням пропуску строку. Як вбачається з відповіді ВДВС від 28 лютого 2025 року, через сплив значного часу не вдалося встановити, коли і ким втрачено документ. Проте протягом трьох років (з січня 2021 по січень 2024) стягувач не проявляв належної обачності щодо контролю за ходом виконавчого провадження.
Ненадходження постанови про повернення не звільняє стягувача від обов'язку своєчасно дізнаватися про стан виконання рішення. Банк звертаючись до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою не навів нових обставин, за яких виконавчий документ підлягає поновленню.
Верховний Суд у складі колегії Касаційного цивільного суду у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12 наголосив, що сам по собі факт відсутності документа у матеріалах виконавчої служби або у сторін недостатній - необхідно навести конкретні обставини втрати виконавчого листа та надати докази цього факту.
В контексті цієї справи, апелянт по суті не довів фактів, які б вимагали видачі дубліката виконавчого листа.
При апеляційному розгляді справи представник апелянта АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» - Біловодченко М.В. підтримала, доводи викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа.
Відповідач ОСОБА_1 , що був присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, заперечив щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення, оскільки доводи, на які посилається апелянт не спростовують обставин, які були встановлені судом першої інстанції та висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду. Вважає ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального права та процесуального законодавства та підстави для її скасування відсутні.
Заінтересована особа Солом'янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи свого представника для участі у розгляді даної справи не направив (а.с. 97).
У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника та пояснення боржника у справі, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Ощадбанк» мотивував своє рішення тим, що виконавчий лист було повернуто стягувачу постановою державного виконавця від 18 січня 2021 року. Доказів поважності причин пропуску строку до суду не надано. Суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи стягувача про те, що протягом тривалого часу він був переконаний, що виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні не є належними причинами для поновлення строків для пред'явлення виконавчого документу для виконання.
Крім того, Солом'янським районним судом міста Києва зазначено, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (п.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 у справі №2-836/11).
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у зв'язку з відмовою у поновленні пропущеного строку пред'явлення до виконання виконавчого документа, у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа слід відмовити.
Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне.
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено в частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Строки у виконавчому провадженні (ВП) - це періоди часу, в межах яких учасники ВП зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У пункті 10-2 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII, доповненого згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-IX, який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та триває дотепер.
У пунктах 47 і 48 постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі № 260/2595/22 (провадження № К/990/383/23) зазначено, що особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII, відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом № 1404-VIIIяк спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Близький за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07 квітня 2023 року в справі № 910/5925/15-г, від 03 квітня 2025 року в справі № 712/8159/15-ц та від 05 лютого 2025 року в справі № 1616/803/2012, від 07 травня 2025 року у справі № 761/19104/15-ц.
Із матеріалів справи, яка переглядається апеляційним судом вбачається, що 11 травня 2011 року Солом'янським районним судом міста Києва було ухвалено рішення про задоволення позову та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 59 868,12 грн та судових витрат у розмірі 718,68 грн, а всього 60 586,80 грн (а.с. 28).
26 травня 2011 року на підставі рішення суду видано виконавчий лист (а.с. 7). 11 листопада 2015 року стягувачем повторно пред'явлено виконавчий лист до Солом'янського ВДВС у м. Києві до виконання.
17 листопада 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття ВП (а.с.8). Постановою державного виконавця від 18 січня 2021 року повернено виконавчий лист стягувачу (а.с. 9-10).
Таким чином колегія суддів враховує, що у зв'язку із повернення державним виконавцем виконавчого листа стягувача 18 січня 2021 року, АТ «Ощадбанк» як стягувач мало право на повторне його пред'явлення згідно до положень ст. 12 та ч.5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» до 18 січня 2024 року.
Оскільки у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану строки пред'явлення виконавчих документів до виконання перериваються, тому колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав вважати, що стягувач пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Переривання строків пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання за пунктом 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIIIозначає анулювання строку, який сплив до моменту запровадження воєнного стану, та до дня припинення або скасування воєнного стану зупиняється перебіг трирічного строку на пред'явлення до виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, що не сплив на дату запровадження воєнного стану. Відповідно, після припинення або скасування воєнного стану перебіг цього строку починається заново.
Тлумачення заявником пункту 10-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII таким чином, що відповідно до цієї норми строк пред'явлення виконавчого листа до виконання після переривання у зв'язку з уведенням воєнного стану ще не розпочав свій перебіг, а початок його перебігу встановлений з дня настання такої події, як припинення або скасування воєнного стану, є самовільним та суперечить інституту переривання строків у цивільному процесі.
У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року в справі №240/4894/23, вказано, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи. Цей принцип також часто відомий як "in dubio pro persona" або "in dubio pro homine" (латинською мовою), що означає "у вагомих сумнівах - на користь людини". Принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги та заперечення, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд зауважує, що тлумачення пункту 10-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIIIє однозначним та не викликає альтернативної інтерпретації, тому принцип тлумачення закону на користь особи застосуванню не підлягає.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що станом на 28 березня 2025 року (день звернення АТ «Ощадбанк» до суду із вказаною заявою), а також на день ухвалення судового рішення у даній справі, строк пред'явлення виконавчих документів у цій справі до виконання не закінчився, а тому висновок суду є помилковим.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання про видачу дублікату виконавчого листа колегія судді враховує, що відповідно до пункту 17.4 частини першої розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12 зокрема зазначено що: аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Досліджуючи судову практику Верховного Суду вбачається, що вказаний висновок сформований та у подальшому послідовно притримується і в рамках інших справ.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: "аналіз пункту 17.4. розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2019 року по справі № 2-1118/09 (провадження № 61-36561св18) зазначено, що: «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
У справі, що переглядається апеляційним судом встановлено, що 17 листопада 2015 року державним виконавцем Солом'янського відділу ДВС у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 щодо примусового виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11 травня 2011 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ощадбанк» 60586, 80 грн (а.с. 7,8) в рамках вказаного виконавчого провадження державним виконавцем 19 грудня 2019 року та 04 грудня 2020 року винесено постанови про накладено арешт на майно боржника (а.с. 61), а 18 січня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав передбачених п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ( а.с. 61).
Разом з тим із наданих заявником доказів вбачається, що постанова про повернення виконавчого документа разом із оригіналом виконавчого листа на адресу банку не надходили.
При цьому, із відповіді старшого державного виконавця Солом'янського відділу ДВС у місті Києві С.Саковича №27651 від 28 лютого 2025 року адресованого АТ «Ощадбанк» вбачається, що у відділі ДВС вказаного виконавчого документа немає, що свідчить про втрату вказаного виконавчого листа.
Вище вказані обставини свідчать про те, що виконавчий лист перебував на примусовому виконанні тривалий термін та був повернутий стягувачу, але докази його отримання останнім відсутні, тому виконавчий лист може вважатись утраченим.
Згідно частини п'ятої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким заяву про про видачу дубліката виконавчого листа задовольнити, а заяву щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа залишити без задоволення.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області Акціонерного товариства «Ощадбанк», поданою представником Біловодченко Марією Вітасівною задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року скасувати та постановити у справі нове судове рішення, яким заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства «Ощадбанк» про видачу дубліката виконавчого листа задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа №2-2734/11, який виданий 26 травня 2011 року Солом'янським районним судом міста Києва про стягнення заборгованості за кредитним договором зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ощадбанк» у розмірі 59868,12 грн та судових витрат у розмірі 718,68 грн, а всього 60586,80 грн.
Заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства «Ощадбанк» щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 31 липня 2025 року.
Головуючий суддя: М.А.Яворський
Судді : Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагеєв