Апеляційне провадження № 22-ц/824/9082/2025
Справа № 372/505/23
Іменем України
30 липня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2025 року, ухвалене у складі судді Пінкевич Н.С. в м. Київ у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» про стягнення грошових коштів та визнання недійсними окремих частин договору про пайову участь у житлово-будівельному кооперативі,
зустрічним позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
В лютому 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, змінивши предмет позову в травні 2024 року, просив стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» (далі ОК «ЖБК «Лайон Хілз») на свою користь еквівалент 127 457,98 доларів США, що станом на 08 лютого 2023 року становить 4 660 959,89 грн., з яких сума боргу, що еквівалентна 126 967,50 доларів США - 4 643 023,72 грн., штрафні санкції 3 % річних, сума яких еквівалентна 490,48 доларів США - 17 936,17 грн., визнати недійсними з моменту укладення окремі частини договору № ЛХ/24-КВ/001 від 15 грудня 2021 року про пайову участь в житлово-будівельному кооперативі, а саме абзац 2 п.п. 6.1.6 п. 6.1 розділу 6 в частині слів «за вирахуванням штрафу в розмірі 10 % від суми оплати паю, визначеного розділами 4 та 5 даного договору», п.п. 8.1.2 п. 8.1 розділу 8 в частині слів «при цьому Кооператив утримує із суми сплаченого паю, яка підлягає поверненню, штраф в розмірі 10 % від повної суми паю, визначеної в п. 4.1 цього договору та членські внески, відповідно до цього договору», покласти на відповідача судові витрати.
Позов мотивував тим, що 15 грудня 2021 року уклав з ОК «ЖБК «Лайон Хілз» договір № ЛХ/24-КВ/001 від 15 грудня 2021 року про пайову участь в житлово-будівельному кооперативі з метою набуття у власність житлового приміщення для особистого використання. Членство позивача в кооперативі підтверджується протоколом ЛХ/23/24-КВ/001 загальних зборів членів ОК «ЖБК «Лайон Хілз» від 15 грудня 2021 року.
20 грудня 2021 року на виконання умов вказаного договору з урахуванням встановленого графіку сплати паю, визначеного в додатку № 2 до договору, позивачем згідно квитанції № 267610003 від 20 грудня 2021 року було сплачено на поточний рахунок кооперативу грошові кошти в сумі 3 452 614,60 грн., що у відповідності до приписів п. 4.1 договору згідно з базовим поточним курсом НБУ становило еквівалент 126 967,50 доларів США.
В подальшому, під час телефонної розмови зі співробітником кооперативу, яка відбулась в травні 2022 року, позивач був повідомлений про те, що орієнтовний час затримки введення об'єкта в експлуатацію складає щонайменше від 6 до 12 місяців. В зв'язку з цим 10 серпня 2022 року позивач, керуючись передбаченим п.п. 6.1.5 п. 6.1 договору правом на розірвання договору в односторонньому порядку, направив в порядку, передбаченому розділом 6 договору, повідомлення відповідачу про розірвання договору від 08 серпня 2022 року.
Втім, станом на сьогоднішній день обслуговуючим кооперативом досі не було отримано вказане повідомлення. Враховуючи, що відповідач за офіційною адресою місцезнаходження, яка також вказана в договорі як адреса відповідача для цілей надсилання повідомлень, не отримував поштову кореспонденцію, а також з метою забезпечення отримання кооперативом означених повідомлень про розірвання договору, позивачем було направлено оригінал останнього разом із супровідними листами за адресою, вказаною на іншому офіційному веб-сайті кооперативу, а також за адресою всіх засновників кооперативу. Вказані поштові повідомлення було отримано як кооперативом, так і засновниками, що підтверджується фіскальними чеками з описом вкладення поштових відправлень та роздруківками з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» про рух цих поштових відправлень.
З урахуванням п. 6.1.6 договору, оскільки позивач повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку 10 серпня 2022 року, договір вважається розірваним з 21 серпня 2022 року, і у відповідача виник обов'язок по поверненню сплаченого позивачем пайового внеску у встановленому договором розмірі до 23 грудня 2022 року. Втім, станом на дату подання цього позову кооператив своїх зобов'язання з повернення сплаченого позивачем пайового внеску не виконав, що стало приводом подання цього позову.
Щодо валюти зобов'язання, наголошував, що сторони спірного договору під час його укладення звернулися до положень ч. 2 ст. 533 ЦК України та визначили у зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті, який підлягає застосуванню станом на дату повернення сплаченого паю.
Наголошував, що дія абз. 2 п.п. 6.1.6 п. 6.1 договору не може поширюватися на позивача, оскільки підставою для розірвання спірного договору у даній справі є невиконання відповідачем обов'язку, передбаченого п. 1.1 вказаного договору в частині зобов'язання кооперативу організувати спорудження об'єкта будівництва, здати його в експлуатацію та передати асоційованому члену у власність нерухоме майно у вказаному об'єкті будівництва на умовах, встановлених цим договором. Крім того, всупереч умовам договору у встановлений п. 2.2 договору строк (4 квартал 2022 року), а також на момент подання позову до суду об'єкт будівництва в експлуатацію досі не зданий.
Відтак, відповідачем істотно порушено умови спірного договору, внаслідок чого позивач був значною мірою позбавлений того, на що міг розраховувати за цим договором, а саме на отримання права на предмет договору - квартиру у багатоквартирному житловому будинку, а в подальшому, вже після розірвання договору в односторонньому порядку - на своєчасне повернення сплаченого пайового внеску за договором.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму заборгованості відповідача також підлягають нарахуванню 3 % річних за порушення грошового зобов'язання. Відтак, сума боргу за договором № ЛХ/24-КВ/001 від 15 грудня 2021 року про пайову участь у житлово-будівельному кооперативі становить 4 643 023,72 грн., що еквівалентно 126 967,50 доларів США.
Змінивши предмет позову шляхом доповнення дійсних позовних вимог новою позовною вимогою, вказував, що абз. 2 п.п. 6.1.6 п. 6.1 розділу 6 та частина п.п. 8.1.2 п. 8.1 розділу 8 договору № ЛХ/24-КВ/001 від 15 грудня 2021 року обмежує позивача в реалізації його права на безперешкодне припинення членства в кооперативі шляхом добровільного виходу з нього, що має наслідком дострокового розірвання договору, і такі положення договору суперечать ст. 549, 550 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про кооперацію», тому підлягають визнанню недійсними.
В березні 2024 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , у якому, змінивши предмет позову та збільшивши позовні вимоги в жовтні 2024 року, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти в розмірі 2 684 018,25 грн., що включає 1 547 674,57 грн. штрафу, 530 195,50 грн. пені, 43 351,88 грн. 3 % річних, 348 530,87 грн. вступний внесок, 174 265,43 грн. цільовий внесок та 40000 грн. членські внески, покласти на відповідача судові витрати.
Позов мотивував тим, що відповідно до п. 2.2 договору від 15 грудня 2021 року, укладеного сторонами, планово-орієнтовний строк введення відповідної черги об'єкта будівництва в експлуатацію - 4 квартал 2022 року. Про фактичний строк введення об'єкта будівництва кооператив зобов'язаний повідомити асоційованого члена шляхом надіслання персонального письмового повідомлення за адресою, вказаною в розділі 12 цього договору.
За таких умов, припинення дії договору з ініціативи ОСОБА_1 станом на 21 серпня 2022 року відбулося до моменту настання погодженого сторонами планово-орієнтовного строку введення об'єктів будівництва в експлуатацію, а відповідно за відсутності будь-яких порушень в цій частині з боку кооперативу.
Виходячи зі змісту доданих до первісного позову документів, 10 серпня 2022 року ОСОБА_1 , мотивуючи своїх право на безперешкодний вихід із членів кооперативу, направив на юридичну адресу ОК «ЖБК «Лайон Хілз» повідомлення про розірвання спірного договору в односторонньому порядку. Фактично договір припинив свою дію з 21 серпня 2022 року.
Наводив зміст п. 6.1.5 договору, згідно якого асоційований член може відмовитись від цього договору в односторонньому порядку шляхом направлення ним кооперативу в порядку, передбаченому в розділі 8 цього договору. повідомлення про його розірвання. У випадку односторонньої відмови асоційованого члена договір припиняє свою дію через 10 календарних днів з дати направлення ним повідомлення про розірвання. В цьому випадку кооператив зобов'язаний повернути асоційованому члену оплачену ним згідно з розділом 4 та 5 даного договору оплату паю протягом 90 банківських днів з моменту розірвання цього договору за вирахуванням штрафу в розмірі 10 % суми оплати паю, визначеного розділом 4 та 5 даного договору.
Згідно п. 8.1.2 розділу 8 договору, дія договору та участь асоційованого члена в кооперативі, поміж іншого, може бути припинена за ініціативою асоційованого члена в разі його виходу з кооперативу до дати введення об'єкта будівництва в експлуатацію, при цьому кооператив утримує із суми сплаченого паю, яка підлягає поверненню, штраф у розмірі 10 % від повної суми паю, зазначеної в п. 4.1 цього договору, та членські внески відповідно до цього договору.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 в односторонньому порядку достроково припинив дію укладеного договору, на користь кооперативу підлягає стягненню 10 % штрафу від суми оплати паю, визначеної в розділі 4 відповідного договору.
Відповідно до п. 4.1 розділу 4 договору № ЛХ/24-КВ/001 від 15 грудня 2021 року, пайовий внесок для асоційованого члена становить 11 378 234,80 грн., що на день підписання заяви про вступ до складу асоційованих членів становить 423 225 доларів США згідно з курсом НБУ і остаточно визначається після прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва на підставі результатів технічної інвентаризації об'єкта будівництва і відповідного рішення загальних зборів членів кооперативу.
Крім того, оскільки відповідач знехтував своїми обов'язками члена кооперативу щодо сплати вступного, членського та цільового внеску, розмір та строки внесення яких визначені положенням, що затверджене рішенням загальних зборів членів кооперативу, на користь кооперативу крім 10 % штрафу підлягає стягненню також 2 % вступного, 1 % цільового внеску від суми сплати паю, визначеної в п. 4.1 договору, а також членські внески у розмірі 40000 грн.
Станом на дату цієї заяви ОСОБА_1 має перед кооперативом заборгованість по оплаті вступного, членських та цільового внеску на загальну суму 562 793,30 грн., що еквівалентно 13 668,20 доларів США, з яких вступний внесок на суму 343 653,96 грн., членський внесок на суму 40 000 грн. та цільовий внесок на суму 171 326,98 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2025 року первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОК «ЖБК «Лайон Хілз» задоволено частково. Визнано недійсними з моменту укладення окремі частини договору №ЛХ/24-КВ/001 про пайову участь в житлово-будівельному кооперативі від 15 грудня 2021 року, укладеного між ним та відповідачем, а саме: абзац 2 підпункту 6.1.6 пункту 6.1. розділу 6 в частині слів «… за вирахуванням штрафу в розмірі 10 (десяти) % від суми оплати паю, визначеного розділами 4 та 5 даного договору» та підпункт 8.1.2. пункту 8.1. розділу 8 в частині слів «…штраф в розмірі 10% від повної суми паю, визначеної в п. 4.1. цього договору». Стягнуто з ОК «ЖБК «Лайон Хілз» на користь ОСОБА_1 еквівалент 127 457,98 доларів США, що станом на 08 лютого 2023 року становить грошові кошти у сумі 4 660 959,89 грн., з яких сума боргу 4 643 023,72 грн., що еквівалентно 126 967,50 доларів США, штрафні санкції (3% річних) 17 936,17 грн., що еквівалентно 490,48 доларів США. В іншій частині первісного позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Лайон Хілз» пеню у розмірі 300 000 грн., 3% річних у розмірі 43 351,88 грн. та членський внесок у розмірі 5000 грн. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з ОК «ЖБК «Лайон Хілз» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 11462,72 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 40000 грн., в іншій частині заяви відмовлено.
ОК «ЖБК «Лайон Хілз», не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального прав та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_1 та задовольнити позов ОК «ЖБК «Лайон Хілз» в повному обсязі, покласти на відповідача судові витрати.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, наводив обставини прийняття ОСОБА_1 до асоційованих членів обслуговуючого кооперативу, укладення з ним договору №ЛХ/24-КВ/001 про пайову участь в житлово-будівельному кооперативі від 15 грудня 2021 року та його умови.
Вказував, що п. 7.2 договору регламентовано обов'язки кооперативу забезпечити повернення коштів асоційованому члену в разі припинення дії чи розірвання цього договору за вирахуванням штрафних санкцій та членських внесків відповідно до умов цього договору (п. 7.2.4). 20 грудня 2021 року ОСОБА_1 здійснено оплату у розмірі 3 452 614,60 грн. за договором №ЛХ/24-КВ/001 про пайову участь в житлово-будівельному кооперативі від 15 грудня 2021 року.
Пояснював, що відповідно до п. 2.2 договору планово-орієнтовний строк введення відповідної черги об'єкта будівництва в експлуатацію - 4 квартал 2022 року, про фактичний строк введення об'єкта будівництва кооператив зобов'язаний повідомити асоційованого члена шляхом надіслання персонального письмового повідомлення за адресою, вказаною в розділі 12 цього договору. За таких умов, п. 2.2 договору не містить конкретного терміну введення об'єкта будівництва в експлуатацію, а зазначено орієнтовний строк, що підлягає уточненню з боку кооперативу.
Фактично припинення дії договору з ініціативи ОСОБА_1 станом на 21 серпня 2022 року відбулося до моменту настання погодженого сторонами планово-орієнтовного строку введення об'єктів будівництва в експлуатацію. Вимоги про розірвання договору, а також повернення пайового внеску були пред'явлені позивачем у третьому кварталі 2022 року, а відповідно за відсутності порушень з боку кооперативу щодо строків будівництва та введення в експлуатацію нерухомого майна.
Відповідно до п. 6.1.5 договору асоційований член може відмовитись від цього договору в односторонньому порядку шляхом направлення ним кооперативу в порядку, передбаченому в розділі 8 цього договору, повідомлення про його розірвання.
У випадку односторонньої відмови члена договір припиняє свою дію через 10 календарних днів з дати направлення ним повідомлення про розірвання, в цьому випадку кооператив зобов'язаний повернути асоційованому члену оплачену ним згідно з розділом 4 та 5 даного договору оплату паю протягом 90 банківських днів з моменту розірвання цього договору за вирахуванням штрафу в розмірі 10 % від суми оплати паю, визначеного розділом 4 та 5 даного договору.
Відповідач у відзиві звертав увагу суду, що вказані положення договору не ставлять в залежність сплату штрафу від строків будівництва об'єктів нерухомості.
Отже, враховуючи, що позивачем припинено дію договору в односторонньому порядку, із суми здійснених ним платежів на користь кооперативу підлягає вирахуванню штраф у розмірі 10 % від суми пайових внесків, визначених п. 4 відповідного договору. Відповідачем у відзиві було наведено розрахунок суми штрафу, виходячи з пайового внеску для асоційованого члена, в розмірі 42 322,50 доларів США.
Крім того, відповідач за зустрічним позовом порушив погоджені сторонами строки сплати пайових внесків згідно затверджених графіками платежів. Відповідно до п. 8.8 договору, у разі порушення графіку сплати пайового внеску згідно цього договору, асоційований член сплачує кооперативу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочки, за кожен день прострочки від суми заборгованості по сплаті пайового внеску.
За час дії договору ОСОБА_1 було прострочено оплату другого платежу за графіком на суму 126 976,50 доларів США, що еквівалентно 3 714 421,52 грн. за курсом НБУ станом на дату, що передує даті здійснення платежу. На суму заборгованості другого платежу за графіком ОК «ЖБК «Лайон Хілз» було нараховано пеню та 3 % річних за період з 01 червня 2022 року по 20 серпня 2022 року.
Пояснював, що ОК «ЖБК «Лайон Хілз» було подано до суду заперечення на заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову, оскільки позивачем додано нову позовну вимогу про визнання недійсними окремих частин договору, якою позивач одночасно змінює підстави та предмет позову. ОСОБА_1 фактично заявлені позовні вимоги, які мають наслідком дослідження інших обставин, які виникли до моменту припинення укладеного між сторонами договору та врегульовуються нормами щодо підстав недійсності правочинів, що не є предметом розгляду у цій справі, таким чином, подана заява про зміну предмета позову по своїй суті є окремим позовом з окремим предметом та підставою.
Крім того, ОК «ЖБК «Лайон Хілз» було подано до суду заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, мотивовану тим, що оскільки ОСОБА_1 в односторонньому порядку достроково припинив дію укладеного договору, на користь кооперативу, крім 10 % штрафу, підлягає стягненню також 2 % вступного, 1 % цільового внеску від суми оплати паю, визначеної в п. 4.1 договору, а також членські внески в розмірі 40000 грн.
Наголошував, що положеннями статуту кооперативу врегульовано питання про те, що асоційований член кооперативу має право добровільно, за своєю заявою вийти з асоційованих членів кооперативу в будь-який час із поверненням паю, зменшеного на суму визначену в порядку встановленого договором про пайову участь у житлово-будівельному кооперативі із відкріпленням об'єкта нерухомості (п.п. 6.1.4), у разі виходу або виключення асоційованого члена кооперативу до моменту набуття ним статусу члена кооперативу та укладання з ним договору міни паю на об'єкт нерухомості, йому повертається внесений пай (додатковий пай) за вирахуванням санкцій та відрахувань, передбачений цим статутом та відповідним договором про пайову участь (п. 10.7 статуту), члену (асоційованому члену) кооперативу, який вибув, повертається його загальна частка у пайовому фонді (з урахуванням п. 10.7 статуту) без урахування вступного,членських внесків (членських внесків відповідно) у порядку, прийнятому загальними зборами членів кооперативу, з урахуванням фінансової спроможності кооперативу та не обмеженням прав інших членів кооперативу у строк, який не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення члену/асоційованого члену з кооперативу (п. 10.8 статуту).
Звертав увагу, що при вирішенні справи статут кооперативу взагалі залишився поза увагою суду першої інстанції, і відповідно положення статуту не були застосовані до спірних правовідносин. Натомість, суд першої інстанції застосував загальні положення ЦК України щодо неустойки (ст. 549 ЦК України).
Вважав, що судом першої інстанції помилково враховано правові висновки Верховного Суду в постанові від 21 квітня 2021 року в справі № 552/6997/19, оскільки постанова Верховного Суду в даній справі ухвалена в спорі за неподібних фактичних обставин, має відмінні підстави позову та правовідносини у цій справі врегульовані іншими нормами права. Наведене свідчить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, і є підставою для скасування рішення.
Щодо незастосування закону, який підлягав застосуванню, посилався на положення ст. 2, 4, 6, 11, 11, 13, 14, 15, 19, 20, 21 Закону України «Про кооперацію», зазначив, що з урахуванням того, що з 21 серпня 2022 року договір є припиненим у зв'язку з реалізацією ОСОБА_1 як асоційованим членом кооперативу права на односторонню відмову від договору та вибуття з кооперативу, то в силу п. 10.7 та п. 10.8 статуту кооперативу йому повертається його внесений пай за вирахуванням санкцій і відрахувань, що передбачені цим статутом та договором, без урахування вступного, членських внесків (членських внесків відповідно) у порядку, прийнятому загальними зборами членів кооперативу, з урахуванням фінансової спроможності кооперативу та не обмеженням прав інших членів кооперативу у строк, який не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення члену/асоційованого члену з кооперативу.
Отже, з огляду на наведене, відлік дворічного строку для повернення кооперативом внесеного паю, з урахуванням санкцій і відрахувань (в тому числі членських внесків) починається з 01 січня 2023 року і триває по 01 січня 2025 року.
Відтак, звернення ОСОБА_1 08 лютого 2023 року з позовною заявою до кооперативу про стягнення грошових коштів є передчасним.
Оскільки судом першої інстанції не було застосовано закон, який підлягає застосуванню (зокрема ч. 3 ст. 21 Закону України «Про кооперацію»), то висновки суду про прострочення грошового зобов'язання, нездійснення відповідачем повернення сплаченого паю в порядку ст. 6.1.6 договору протягом 90 банківських днів, стягнення в зв'язку з цим 3 % річних, є необґрунтованими і безпідставними, з огляду на передчасність звернення ОСОБА_1 до суду з позовом.
Щодо порушення норм процесуального права, вказував, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10 лютого 2024 року в справі № 750/319/18 викладено позицію щодо особливості кооперативу як суб'єкта господарювання та особливості асоційованого членства у кооперативі. З цих висновків випливає, що 10 жовтня 2022 року набрав чинності Закон України «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», а окремі положення набрали чинності з 11 вересня 2022 року. Положення зазначеного закону, згідно абз. 1 ч. 2 ст. 21 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, що склалися між сторонами станом на 21 серпня 2022 року, оскільки вони виникли до дня набрання чинності вказаним Законом.
Підсумовував, що з 21 серпня 2022 року договір є припиненим у зв'язку з реалізацією ОСОБА_1 як асоційованим членом кооперативу, права на односторонню відмову від договору та вибуття з кооперативу, а тому в силу п. 10.7 та п. 10.8 статуту кооперативу йому повертається його внесений пай за вирахуванням санкцій і відрахувань, що передбачені цим статутом та договором, без урахування вступного, членських внесків (членських внесків відповідно) у порядку, прийнятому загальними зборами членів кооперативу, з урахуванням фінансової спроможності кооперативу та не обмеженням прав інших членів кооперативу у строк, який не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення члену/асоційованого члена з кооперативу. При цьому, у разі незгоди асоційованого члена кооперативу з положеннями статуту кооперативу, відповідний спір підлягає розгляду за правилами господарського, а не цивільного судочинства.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме залишено поза увагою статут кооперативу та не застосовано його положення до спірних правовідносин; не було застосовано Закону України «Про кооперацію» в частині, що регламентують питання асоційованого членства, і відповідно залишення поза увагою положень статуту кооперативу, якими регламентуються питання асоційованого членства, що в своїй сукупності призвело до негативних наслідків, які полягають у частковому задоволенні зустрічного позову.
Від позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, наводив власні доводи проти аргументів апеляційної скарги щодо стягнення грошових коштів в еквіваленті до іноземної валюти, щодо визнання окремих частин договору недійсним, щодо стягнення заборгованості з оплати вступного, цільового й членського внесків, щодо строку для повернення паю.
Зазначав, що з урахуванням викладених обставин та правових аргументів слід дійти висновку, що ОК «ЖБК «Лайон Хілз» порушив встановлені договірні зобов'язання щодо строків повернення сплаченої частини паю. Позов в інтересах ОСОБА_1 було подано після настання моменту виконання зобов'язання, визначеного сторонами у договорі. Суд першої інстанції, діючи в межах наданих йому повноважень, та з дотриманням принципів змагальності й диспозитивності, належним чином дослідив подані сторонами докази, надав їм правову оцінку та постановив законне, обґрунтоване й мотивоване рішення, що ґрунтується на положеннях договору, нормах чинного законодавства та судовій практиці.
Заявляв, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що оспорювані пункти договору суперечать сутності неустойки, оскільки її встановлення не допускається за правомірну поведінку, тобто право отримати оплачені кошти у випадку припинення договору, а тому оспорювані пункти підлягають визнанню судом недійсними в частині утримання з асоційованого члена штраф у розмірі 10 % за право виходу з кооперативу. Щодо позовних вимог про стягнення коштів, оскільки сторони в п. 4.1 договору та відповідно до ст. 524, 533 ЦК України визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті та погодили, що у разі розірвання договору поверненню підлягає сума оплати паю, визначеного розділами 4 та 5 даного договору, в тому числі в частині визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума сплаченого паю підлягає стягненню з ОК ЖБК «Лайон Хілз» в розмірі 4 643 023,72 грн., що еквівалентно 126 967,50 доларів США. Крім цього, оскільки після отримання повідомлення про розірвання договору відповідачем не було здійснено повернення сплаченого паю в порядку п. 6.1.6 договору протягом 90 банківських днів, позовна вимога про стягнення 3 % річних за прострочення грошового зобов'язання протягом заявлених позивачем 47 днів прострочення підлягає до задоволення і з відповідача за основним позовом підлягає стягненню 17 936,17 грн., що еквівалентно 490,48 доларів США.
Частково задовольняючи позов ОК ЖБК «Лайон Хілз», суд першої інстанції виходив із того, що ні статутом кооперативу, ні договором про пайову участь не передбачено стягнення з асоційованого члена 2 % вступного внеску, 1 % цільового внеску та щомісячні внески у розмірі 5000 грн. Положення про внески суперечить статуту та договору про пайову участь, крім цього, ОСОБА_1 не було ознайомлено з таким Положенням. Разом із тим, відповідно до п. 3.12 статуту особі, яка вибула із членів кооперативу, повертається тільки пайовий внесок, внесений до кооперативу, вступний, членські та цільові внески не повертаються. Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Лайон Хілз» підлягає стягненню 5000 грн. членського внеску, розмір якого визначено договором про пайову участь. Крім цього, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково в частині стягнення пені та 3 % річних, виходячи з п. 8.8 договору, яким передбачено у разі порушення графіку сплати пайового внеску згідно цього договору сплати асоційованим членом пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочки. На підставі ст. 551 ЦК України судом зменшено заявлений ОК «ЖБК «Лайон Хілз» розмір пені до 300 000 грн., вважаючи такий розмір достатнім для покриття збитків і відповідність його меті забезпечення виконання умов договору, який не буде непомірним та не поставить позивача у вкрай невигідне становище.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Як встановлено судом, рішенням загальних зборів членів ОК «ЖБК «Лаойн Хілз» від 15 грудня 2021 року, затвердженим протоколом № ЛХ/24-КВ/001, розглянуто та задоволено заяву про вступ до складу асоційованого члена кооперативу та включено ОСОБА_1 до складу асоційованого члена кооперативу. Встановлено розмір членського внеску для асоційованого члена кооперативу ОСОБА_1 в розмірі 10000 грн. (а. с. 15 - 16 т. 1).
15 грудня 2021 року ОК «ЖБК «Лайон Хілз» та ОСОБА_1 , враховуючи наміри ОСОБА_1 вступити до асоційованих членів ОК «ЖБК «Лайон Хілз», виражені в заяві № 23/24 від 15 грудня 2021 року, та внесення його до обліку асоційованих членів кооперативу, відповідно до положень статуту кооперативу та у зв'язку із схваленням заяви асоційованого члена кооперативу протоколом загальних зборів членів кооперативу 15 грудня 2021 року, керуючись ст. 3, 628 ЦК України, Законом України «Про кооперацію», ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», сторони прийшли до згоди укласти договір № ЛХ/24-КВ/001 про пайову участь в житлово-будівельному кооперативі (а. с. 6 - 11 т. 1), за умовами п. 1.1 якого асоційований член вступає до кооперативу та зобов'язується сплатити пайовий внесок (пай) до кооперативу в розмірі, порядку та строках, встановлених даним договором, а кооператив за рахунок пайових внесків асоційованого члена та пайових внесків інших асоційованих членів кооперативу зобов'язується організувати спорудження об'єкта будівництва «Житлові будинки в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області» (Житловий комплекс «Лайон Хілз»), здати його в експлуатацію та на підставі договору міни паю передати асоційованому члену у власність нерухоме майно у вказаному об'єкті будівництва на умовах, встановлених даним договором.
Згідно п. 1.4 договору асоційований член висловлює згоду і приєднується до умов асоційованого членства в кооперативі, які викладені в статуті кооперативу та в Правилах обліку членів та асоційованих членів кооперативу, та Програми діяльності кооперативу, з якими він заздалегідь ознайомлений до укладення цього договору.
Згідно п. 2.2 договору планово-орієнтовний строк введення відповідної черги об'єкта будівництва в експлуатацію - 4 квартал 2022 року. Про фактичний строк введення об'єкта будівництва кооператив зобов'язаний повідомити асоційованого члена шляхом надіслання персонального письмового повідомлення за адресою, вказаною в розділі 12 цього договору.
Згідно п. 4.1 договору пайовий внесок для асоційованого члена становить 11 378 234,80 грн., що на день написання заяви про вступ до складу асоційованих членів кооперативу становить 423 225 доларів США і остаточно визначається після прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва. Сторони дійшли згоди, що для цілей даного договору застосовується базовий поточний курс - офіційний курс української гривні до долара США, встановлений НБУ та опублікований на його офіційній інтернет-сторінці станом на останній банківських день, що передує даті здійснення платежу.
Згідно п. 4.2 договору асоційований член зобов'язаний оплатити загальний розмір пайового внеску в строки, визначені графіком платежів, що є додатком до даного договору, що є його невід'ємною частиною. Пайовий внесок сплачується в національній валюті України у відповідності до даного договору.
Згідно п. 4.5 договору асоційований член має право оплатити (внести) суму пайового внеску станом на день підписання цього договору у строк 5 банківських днів після дати підписання цього договору.
Згідно п. 6.1.5 договору асоційований член може відмовитись від цього договору в односторонньому порядку шляхом направлення ним кооперативом в порядку, передбаченому у розділі 8 цього договору повідомлення про його розірвання.
Згідно п. 6.1.6 договору у випадку односторонньої відмови асоційованого члена договір припиняє свою дію через 10 календарних днів з дати направлення ним повідомлення про розірвання. В цьому випадку кооператив зобов'язаний повернути асоційованому члену оплачену ним згідно з розділами 4 та 5 даного договору оплату паю протягом 90 банківських днів з моменту розірвання цього договору за вирахуванням штрафу в розмірі 10 % від суми оплати паю, визначеного розділами 4 та 5 даного договору.
Згідно п. 7.1.1 договору асоційований член зобов'язаний оплатити пайовий внесок в розмірі та в порядку, визначеному цим договором та рішеннями загальних зборів членів кооперативу.
Згідно п. 7.2.4 договору кооператив зобов'язаний забезпечити повернення коштів асоційованому члену в разі припинення дії чи розірвання цього договору за вирахуванням сум штрафних санкцій та членських внесків відповідно до умов цього договору.
Згідно п. 8.1.2 дія цього договору та участь асоційованого члена в кооперативі може бути припинена, зокрема, за ініціативою асоційованого члена в разі його виходу із кооперативу до дати введення об'єкта будівництва в експлуатацію, при цьому кооператив утримує із суми сплаченого паю, яка підлягає поверненню, штраф в розмірі 10 % від повної суми паю, визначеної в п. 4.1 цього договору та членські внески відповідно до цього договору.
Згідно п. 8.2 договору наслідком припинення чи розірвання цього договору є втрата асоційованим членом асоційованого членства в кооперативі на підставі відповідного рішення загальних членів кооперативу.
Згідно п. 8.8 договору у разі порушення графіку сплати пайового внеску згідно цього договору асоційований член сплачує кооперативу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочки, за кожен день прострочки від суми заборгованості по сплаті пайового внеску.
Згідно п. 11.7 договору асоційований член до підписання цього договору ознайомився з статутом кооперативу та рішеннями загальних зборів кооперативу (протокол № ЛХ/24-КВ/001 від 15 грудня 2021 року) та заперечень не має.
У додатку № 2 до договору сторони погодили графік сплати паю, а саме 21 грудня 2021 року - 126 967,50 доларів США, 31 березня 2022 року - 126 967,50 доларів США, 31 серпня 2022 року - 84 645 доларів США, 31 грудня 2022 року - 84 645 доларів США (а. с. 13 т. 1).
05 липня 2021 року загальними зборами членів ОК «ЖБК «Лайон Хілз», протокол № 01/07/2021, затверджено Положення про внески до ОК «ЖБК «Лайон Хілз» (а. с. 22 - 23 т. 2).
Згідно п. 3 Положення, розмір вступного внеску встановить 2 % від загального розміру внеску, визначеного у договорі про пайову участь у ЖБК та сплачується (вноситься) асоційованим членом кооперативу після подачі ним заяви про вступ до кооперативу.
Кожен асоційований член кооперативу вносить (сплачує) вступний внесок у безготівковій формі, безпосередньо на поточний рахунок кооперативу, шляхом одноразового перерахування 100 % від розміру вступного внеску протягом (але не пізніше) 10 календарних днів з моменту подання заяви до кооперативу.
Розмір членських внесків затверджується кооперативом і може бути визначений як тверда грошова сума, що є однаковою для кожного члена, або диференційованою, виходячи з результатів діяльності членів кооперативу або належного паю. Кожен член кооперативу вносить (сплачує) членські внески у безготівковій формі безпосередньо на поточний рахунок кооперативу, шляхом перерахування 100 % від розміру членського внеску, розмір членського внеску складає 5000 грн. протягом (але не пізніше) з першого по десяти число кожного місяця, наступним за місяцем вступу до кооперативу.
Розмір пайового внеску (паю) визначається та затверджується кооперативом у договорі про пайову участь у ЖБК, який сплачує асоційований член/член кооперативу за будівництво об'єкта нерухомості.
Розмір пайового внеску (паю) становить 97 % від загального розміру внеску та сплачується асоційованим членом/членом кооперативу у відповідності до умов договору про пайову участь у житлово-будівельному кооперативі (а. с. 24 - 27 т. 2).
27 вересня 2021 року загальними зборами членів ОК «ЖБК «Лайон Хілз», протокол № 27/09/2021, затверджено статут ОК «ЖБК «Лайон Хілз» (а. с. 217 - 219 т. 1, 7 - 21 т. 2), п. 6.1.4 якого передбачено, що асоційований член кооперативу має право добровільно, за своєю заявою, вийти з асоційованих членів кооперативу в будь-який час з поверненням паю, зменшеного на суму, визначену в порядку, встановлену договором про пайову участь у житлово-будівельному кооперативі з відкріпленням об'єкта нерухомості.
Згідно п. 10.7 статуту у разі виходу або виключення асоційованого члена кооперативу до моменту набуття ним статусу члена та укладання з ним договору міни паю на об'єкт нерухомості, йому повертається внесений пай (додатковий пай) за вирахуванням санкцій та відрахувань, передбачених цим статутом та відповідним договором про пайову участь.
Згідно п. 10.8 статуту члену (асоційованому члену) кооперативу, який вибув, повертається його загальна частка у пайовому фонді (з урахуванням п. 10.7 статуту) без урахування вступного, членських внесків у порядку, прийнятому загальними зборами членів кооперативу, з урахуванням фінансової спроможності кооперативу та не обмеженням прав інших членів кооперативу у строк, який не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає до моменту виходу або виключення члену (асоційованого члена) з кооперативу.
Згідно п. 6.2.3, 6.2.1, 6.2.2 статуту, асоційований член зобов'язаний не допускати вчинення дій, що порушують нормальні умови функціонування кооперативу, виконувати вимоги чинного законодавства, що стосуються ЖБК, статут кооперативу, рішення загальних зборів членів кооперативу та голови кооперативу, сплачувати членські, цільові та пайові внески (пай, додатковий пай) у розмірі і в терміни, передбачені статутом, рішенням загальних зборів членів кооперативу та персональними повідомленнями.
Згідно Реєстру будівельної діяльності, ОК «ЖБК «Лаойн Хілз» подав повідомлення про початок виконання підготовчих робіт 14 вересня 2021 року (а. с. 80 - 81 т. 1).
Згідно листа Державної інспекції архітектури і містобудування України від 19 липня 2023 року, шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, за параметрами пошуку замовник будівництва - ОК «ЖБК «Лаойн Хілз» виявлено, що наявна інформація про зареєстроване Департаментом ДАБК у Київській області повідомлення про початок виконання підготовчих робіт від 14 вересня 2021 року, іншої інформації та документів у розпорядженні ДІАМ станом на дату надання відповіді не виявлено (а. с. 98 - 102 т. 1).
08 серпня 2022 року ОСОБА_1 направлено на адресу кооперативу, яка вказана в договорі у розділі реквізити, повідомлення про розірвання договору №ЛХ/24-КВ/001 від 15 грудня 2021 року. Підставами розірвання договору позивач зазначив настання об'єктивних обставин, пов'язаних з озброєною агресією російської федерації проти України та її наслідками та неможливість введення об'єкта будівництва в експлуатацію у четвертому кварталі 2022 року. Разом з цим, позивач просить кооператив здійснити йому повернення пайового внеску та не утримувати штраф у розмірі 10% від суми оплати паю, передбачені пунктами 6.1.6 та 8.1.2 договору (а. с. 17 т. 1). Після чого ОСОБА_1 направив на адресу кооперативу повідомлення про розірвання договору на адресу, яка вказана на офіційних інтернет-сайтах кооперативу, а також на адресу засновників кооперативу.
Як вбачається з пояснень сторін, відповідач не заперечує право на розірвання договору і визнає фактичне припинення договору, починаючи з 21 серпня 2022 року, тобто у відповідності до положень 6.1.6 договору.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Виходячи з характеру спірних правовідносин, вбачається, що вони частково підпадають під регламентацію Закону України «Про кооперацію» в частині асоційованого членства в кооперативі, його набуття та припинення, а також, з огляду на зобов'язальний характер спірних правовідносин, до них підлягають застосуванню положення ЦК України в частині покладення відповідних зобов'язань по виконанню приписів договору на кожну його сторону.
Положеннями ст. 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.
Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до ч. 2 ст. 598 ЦК України припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Закон України «Про кооперацію» визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію» обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності; пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки; додатковий пай - добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу понад пай у пайовому фонді кооперативу; вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації; членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання; цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про кооперацію» у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.
Відповідно до ст. 4, 13 Закону України «Про кооперацію» кооперація базується на таких основних принципах, зокрема добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації. Членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема, добровільного виходу з нього.
Відтак, положення чинного законодавства України передбачають, що член кооперативу має право безперешкодно припинити членство в кооперативі шляхом добровільного виходу з нього, наслідком реалізації цього права є припинення відповідних зобов'язань.
У постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року в справі № 915/1183/18 викладено правові висновки, згідно яких, відповідно до положень статей 4, 13 Закону України «Про кооперацію» одним із основних принципів кооперації є безперешкодний вихід з кооперативної організації. Перешкоджання особі (обмеження чи заборона) здійснити припинення членства в кооперативі шляхом добровільного виходу з нього у встановленому порядку не відповідатиме наведеному принципу та вимогам закону, а отже не може бути визнане правомірним.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про кооперацію» у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 грудня 2021 року ОК «ЖБК «Лайон Хілз» та ОСОБА_1 , враховуючи наміри ОСОБА_1 вступити до асоційованих членів ОК «ЖБК «Лайон Хілз», виражені в заяві № 23/24 від 15 грудня 2021 року, та внесення його до обліку асоційованих членів кооперативу, відповідно до положень статуту кооперативу та у зв'язку із схваленням заяви асоційованого члена кооперативу протоколом загальних зборів членів кооперативу 15 грудня 2021 року, керуючись ст. 3, 628 ЦК України, Законом України «Про кооперацію», ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», сторони прийшли до згоди укласти договір № ЛХ/24-КВ/001 про пайову участь в житлово-будівельному кооперативі (а. с. 6 - 11 т. 1), за умовами п. 1.1 якого асоційований член вступає до кооперативу та зобов'язується сплатити пайовий внесок (пай) до кооперативу в розмірі, порядку та строках, встановлених даним договором, а кооператив за рахунок пайових внесків асоційованого члена та пайових внесків інших асоційованих членів кооперативу зобов'язується організувати спорудження об'єкта будівництва «Житлові будинки в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області» (Житловий комплекс «Лайон Хілз»), здати його в експлуатацію та на підставі договору міни паю передати асоційованому члену у власність нерухоме майно у вказаному об'єкті будівництва на умовах, встановлених даним договором.
Також судом першої інстанції встановлено і підтверджено відповідачем у апеляційній скарзі (аркуш 11 скарги), що 20 грудня 2021 року ОСОБА_1 здійснено оплату в розмірі 3 452 614,60 грн. за договором № ЛХ/24-КВ/001 про пайову участь в житлово-будівельному кооперативі від 15 грудня 2021 року.
Крім того, суд першої інстанції встановив і доводами апеляційної скарги не спростовується, що відповідач ОК «ЖБК «Лайон Хілз» не заперечує право позивача ОСОБА_1 на розірвання договору і визнає фактичне припинення договору, починаючи з 21 серпня 2022 року у відповідності до положень 6.1.6 договору.
Відповідно до ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного судочинства віднесено справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно правових висновків Верховного Суду в постанові від 25 травня 2022 року у справі № 753/1908/15-ц, виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права». Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.
Апеляційний суд зауважує, що добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальносоціальних уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема в аспекті відповідності застосовуваних засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі № 161/3963/21 та інших).
Вирішуючи даний позов, суд першої інстанції вірно визначився з тим, що між сторонами виник спір щодо розміру паю, яка має бути повернута позивачу (відповідачу за зустрічним позовом), у зв'язку з чим ОСОБА_1 була заявлена позовна вимога про визнання недійсними з моменту укладення окремих частин договору №ЛХ/24-КВ/001 про пайову участь в житлово-будівельному кооперативі від 15 грудня 2021 року, укладеного ним та ОК «ЖБК «Лайон Хілз», а саме: абзац 2 підпункту 6.1.6 пункту 6.1. розділу 6 в частині слів «… за вирахуванням штрафу в розмірі 10 (десяти) % від суми оплати паю, визначеного розділами 4 та 5 даного договору» та підпункт 8.1.2. пункту 8.1. розділу 8 в частині слів «… при цьому, кооператив утримує із суми сплаченого паю, яка підлягає поверненню, штраф в розмірі 10% від повної суми паю, визначеної в п. 4.1. цього договору та членські внески, відповідно до цього договору».
Апеляційний суд враховує, що розділ 6 договору № ЛХ/24-КВ/001 має назву «Права сторін». Відповідно до п.п. 6.1.6 п. 6.1 розділу 6 договору у випадку односторонньої відмови асоційованого члена договір припиняє свою дію через 10 календарних днів з дати направлення ним повідомлення про розірвання, в цьому випадку кооператив зобов'язаний повернути асоційованому члену оплачену ним згідно з розділами 4 та 5 даного договору оплату паю протягом 90 банківських днів з моменту розірвання цього договору, за вирахуванням штрафу в розмірі 10 % від суми оплати паю. визначеного розділами 4 та 5 даного договору.
Розділ 8 договору № ЛХ/24-КВ/001 має назву «Розірвання договору та відповідальність сторін». Згідно п.п. 8.1.2 п. 8.1 розділу 8 договору, дія цього договору та участь асоційованого члена в разі його виходу із кооперативу до дати введення об'єкта будівництва в експлуатацію, при цьому кооператив утримує із суми сплаченого паю, яка підлягає поверненню, штраф в розмірі 10 % від суми паю, визначеної в п. 4.1 цього договору та членські внески відповідно до цього договору.
Отже, наведеними положеннями договору фактично встановлюється відповідальність асоційованого члена кооперативу у вигляді штрафу за реалізацію ним права, передбаченого Законом України «Про кооперацію» і договором № ЛХ/24-КВ/001.
Згідно статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
У справі № 552/6997/19 Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у схожих правовідносинах досліджувалась законність п. 4.8. договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, та зроблено висновок, що з урахуванням його змісту та визначення штрафу, передбаченого в частині другій статті 549 ЦК України, цією умовою договору фактично передбачено штраф за односторонню відмову від договору покупцем (фраза «зменшену на 25 %»); оспорюваний пункт 4.8. договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру в частині встановлення штрафу суперечить сутності неустойки, оскільки її встановлення не допускається за правомірну відмову від виконання зобов'язання або односторонню відмову від договору. Тобто обов'язковість положень акту цивільного законодавства слідує з його змісту.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано врахував правові висновки, викладені у вищевикладений постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі № 552/6997/19, згідно яких неустойка - це конструкція, яка є видом забезпечення виконання зобов'язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності). У статті 549 та в § 2 глави 49 ЦК України регулювання неустойки відбувається тільки з позицій забезпечення виконання зобов'язання. Неустойка (штраф чи пеня) може бути передбачена для забезпечення виконання зобов'язання. При цьому навіть визначення неустойки дозволяє констатувати, що законодавець пов'язує її стягнення саме з порушенням зобов'язання. Це підтверджується застосуванням таких понять та словосполучень, як «забезпечення зобов'язання», «порушення зобов'язання». Тому недопустимим є встановлення неустойки (штрафу чи пені) за правомірну відмову від виконання зобов'язання або односторонню відмову від договору.
Таким чином, встановивши, що частина абз. 2 п.п. 6.1.6 п. 6.1 розділу 6, та частина п.п. 8.1.2 п. 8.1 розділу 8 договору № ЛХ/24-КВ/001 обмежує позивача у реалізації його права на безперешкодне припинення членства в кооперативі шляхом добровільного виходу з нього, і що такі положення договору суперечать ст. 549, 550 ЦК України та ст. 13 Закону України «Про кооперацію», суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, не спростованого доводами апеляційної скарги, що оспорювані пункти договору підлягають визнанню судом недійсними в частині утримання з асоційованого члена штрафу в розмірі 10% за право виходу з кооперативу.
Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги щодо нерелевантності врахованих судом першої інстанції правових висновків Верховного Суду у справі № 552/6997/19, як таких, що зроблені у спорі за неподібних фактичних обставин, який має відмінні підстави позову та правовідносини у цій справі врегульовані іншими нормами права, з огляду на те, що у обох справах вирішувалось питання щодо правомірності умов договору, якими передбачено стягнення штрафу за односторонню відмову від договору, предметом якого є фінансування житлового будівництва за рахунок залучених коштів позивача, на користь іншої сторони договору, якою здійснюється таке будівництво.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, суд першої інстанції встановив, що у відповідності до умов договору ОСОБА_1 сплатив першу частину пайового внеску, у розмірі 3 452 614,60 грн., що у відповідності до положень п. 4.1. договору становить 126 967,50 дол. США, що також визнається відповідачем, тобто, сторони договору в п. 4.1 договору та у відповідності до статей 524, 533 ЦК України визначили грошовий еквівалент зобов'язання за договором в іноземній валюті та погодили, що у разі розірвання договору поверненню підлягає сума оплати паю, визначеного розділами 4 та 5 даного договору, в тому числі в частині визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті.
Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором, законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Судом першої інстанції встановлено, що станом на дату складання позову 08 лютого 2023 року 1 долар США за офіційним курсом НБУ становив 36,5686 грн., в зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що сума сплаченого паю, яка підлягає стягненню з ОК «ЖБК «Лайон Хілз» на користь ОСОБА_1 у зв'язку з відмовою останнього в односторонньому порядку від договору з підстав, передбачених п. 6.1.5, 6.1.6 договору № ЛХ/24-КВ/00, становить 4 643 023,72 грн., що еквівалентно 126 967,50 дол. США.
Крім цього, враховуючи, що після отримання повідомлення про розірвання договору відповідачем не було здійснено повернення сплаченого паю в порядку п. 6.1.6. договору протягом 90 банківських днів, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовну вимогу про стягнення 3% річних за прострочення грошового зобов'язання протягом заявлених позивачем 47 днів прострочення шляхом стягнення з ОК «ЖБК «Лайон Хілз» на користь ОСОБА_1 17 936,17 грн., що еквівалентно сумі 490,48 дол. США за офіційним курсом НБУ.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсними абзацу 2 підпункту 6.1.6 пункту 6.1. розділу 6 договору № ЛХ/24-КВ/00 в частині слів «… за вирахуванням штрафу в розмірі 10 (десяти) % від суми оплати паю, визначеного розділами 4 та 5 даного договору» та підпункту 8.1.2. пункту 8.1. розділу 8 в частині слів «… при цьому, кооператив утримує із суми сплаченого паю, яка підлягає поверненню, штраф в розмірі 10% від повної суми паю, визначеної в п. 4.1. цього договору», зазначені висновки суду повністю виключали задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ОК «ЖБК «Лайон Хілз» в частині стягнення штрафу у розмірі 1 547 674,57 грн. на підставі вищевказаних пунктів договору № ЛХ/24-КВ/00.
Вирішуючи вимоги зустрічної позовної заяви ОК «ЖБК «Лайон Хілз» в частині стягнення вступного внеску, цільового внеску та членських внесків, суд першої інстанції встановив, що ні статутом кооперативу, ні договором про пайову участь не передбачено стягнення з асоційованого члена 2% вступного внеску, 1% цільового внеску та щомісячні внески у розмірі 5000 грн., та надав критичної оцінки посиланню ОК «ЖБК «Лайон Хілз» на Положення про внески, оскільки воно суперечить статуту та договору про пайову участь, а крім цього, як вбачається з пояснень сторін, ні на момент укладення договору про пайову участь, ні після цього ОСОБА_1 не було ознайомлено з таким Положенням. Разом з цим, оскільки відповідно до п. 3.12 статуту, особі, яка вибула із членів кооперативу, повертається тільки пайовий внесок, внесений до кооперативу, вступний, членські та цільові внески не повертаються, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 5000 грн. членського внеску, розмір яких визначено договором про пайову участь.
Крім цього, суд першої інстанції, керуючись п. 8.8 договору № ЛХ/24-КВ/00, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОК «ЖБК «Лайон Хілз» в частині стягнення з ОСОБА_1 пені та 3% річних, оскільки останнім порушено графік сплати пайового внеску згідно цього договору, зменшивши розмір неустойки відповідно до ст. 551 ЦК України до 300000 грн., врахувавши значне зростання курсу, введення воєнного стану, значне перевищення розміру неустойки розміру основного боргу, в той час як розмір неустойки у визначеному судом розмірі буде достатнім для покриття всіх збитків і відповідатиме меті забезпечення виконання умов договору, не буде непомірним та не поставить ОСОБА_1 у вкрай невигідне становище.
Апеляційний суд приймає до уваги, що хоча ОК «ЖБК «Лайон Хілз» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в цілому, проте аргументів на спростування висновків суду першої інстанції в частині часткового задоволення зустрічного позову, як і в частині часткової відмови в задоволенні первісного позову, апеляційна скарга не містить, і позивач за первісним позовом ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції в цій частині також не оскаржує, оскільки, згідно відзиву на апеляційну скаргу, стороною позивача було прийнято рішення утриматися від оскарження рішення суду першої інстанції в цій частині з огляду на недоцільність витрат та погодження з позицією щодо обов'язковості договору для сторін.
Апеляційний суд також враховує, що значна частина апеляційної скарги ОК «ЖБК «Лайон Хілз» присвячена викладенню фактичних обставин справи та хронології розгляду справи в суді першої інстанції (аркуші 1 - 20 апеляційної скарги) та не містить доводів щодо незаконності і (або) необґрунтованості судового рішення, які підлягають оцінці апеляційним судом.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що при вирішенні справи статут кооперативу залишився поза увагою суду першої інстанції, і відповідно положення статуту не були застосовані до спірних правовідносин, з огляду на те, суд першої інстанції належним чином дослідив природу спірних правовідносин, у яких статутом ОК «ЖБК «Лайон Хілз» регулюються правовідносини обслуговуючого кооперативу з його членами, в той час як конкретні правовідносини асоційованого члена ОСОБА_1 з ОК «ЖБК «Лайон Хілз» врегульовані договором, який є обов'язковим для виконання його сторонами.
Крім того, апеляційний суд враховує, що на ОСОБА_1 , як асоційованого члена кооперативу, ст. 14 Закону України «Про кооперацію» покладено обов'язок визнання статуту кооперативу (на відміну від членів кооперативу, які згідно ст. 10 Закону додержуються вимог статуту), та надано йому право дорадчого голосу (на відміну від членів кооперативу, які мають право ухвального голосу), отже позивач не наділений корпоративними правами, зокрема, не має можливості брати участь в управлінні кооперативом чи впливати на зміну положень статутних документів, а тому він позбавлений можливості оскаржити положення статуту ОК «ЖБК «Лайон Хілз» у разі незгоди з ним, вправі очікувати захист його інтересів саме договором як єдиним інструментом, який фіксує обсяг прав та обов'язків у правовідносинах із кооперативом, і з цих же підстав положення договору, укладеного ОСОБА_1 із ОК «ЖБК «Лайон Хілз», мають перевагу перед положеннями статуту.
За даних обставин апеляційний суд відхиляє як неспроможні доводи апеляційної скарги, що у разі незгоди асоційованого члена кооперативу із положеннями статуту кооперативу спір підлягає розгляду за правилами господарського, а не цивільного судочинства.
Крім того, такі доводи суперечать правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду в постанові від 10 лютого 2024 року у справі № 750/319/18, на яку посилається сам відповідач ОК «ЖБК «Лайон Хілз» у апеляційній скарзі, згідно яких, асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б у повному обсязі відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а спори між ним та кооперативом не є такими, що виникають із корпоративних відносин; таким чином, спори між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу і таким кооперативом щодо сплати пайових внесків, визначених кооперативними договорами, не пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу, отже, такі спори слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд не приймає посилання ОК «ЖБК «Лайон Хілз» у апеляційній скарзі на положення п. 10.7 та 10.8 статуту, якими передбачено, що у випадку вибуття асоційованого члену з кооперативу внесений ним пай повертається за вирахуванням санкцій і відрахувань, що передбачені статутом та договором про пайову участь, у порядку, прийнятому загальними зборами членів кооперативу, з урахуванням фінансової спроможності кооперативу та не обмеженням прав інших членів кооперативу у строк, який не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення члену асоційованого члена з кооперативу.
Враховуючи, що положення договору є пріоритетними відносно статуту, апеляційний суд відхиляє необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що відлік дворічного строку для повернення кооперативом внесеного паю починається з 01 січня 2023 року і триває по 01 січня 2025 року, а тому звернення ОСОБА_1 з відповідним позовом є передчасним.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що статут кооперативу сам по собі не встановлює конкретного строку повернення коштів, а лише визначає верхню межу цього строку (два роки), що слугує загальним орієнтиром, в той час як деталізація умовами договору конкретного строку у 90 банківських днів є правомірною і узгодженою сторонами умовою, яка конкретизує норми закону і положення статуту з даного питання.
Таким чином, висновки суду першої інстанції вимогам ані п. 10.8 статуту, ані ст. 21 Закону України «Про кооперацію» в частині строків повернення пайового внеску не суперечать.
Апеляційний суд враховує та погоджується зі слушними доводами позивача у відзиві на апеляційну скаргу, що посилання ОК «ЖБК «Лайон Хілз» на те, що строк повернення нібито спливає 01 січня 2025 року, є суто формальним, оскільки до цього часу жодних коштів позивачеві не повернуто.
Апеляційним судом відхиляються необґрунтовані заперечення ОК «ЖБК «Лайон Хілз» в апеляційній скарзі проти висновків суду першої інстанції в частині відмови в зустрічному позові про стягнення з ОСОБА_1 2 % вступного внеску, 1 % цільового внеску та щомісячних внесків у розмірі 5000 грн., посилаючись на ч. 2 ст. 19 Закону України «Про кооперацію», якою передбачено, що джерелами формування майна кооперативу є вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї, позаяк судом першої інстанції вірно встановлено, що ні статутом кооперативу, ні договором про пайову участь не передбачено стягнення цих внесків з асоційованого члена, а з Положенням про внески ОСОБА_1 ознайомлено не було.
Також апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про кооперацію» та п. 5.10 статуту ОК «ЖБК «Лайон Хілз» несплата внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу, має наслідком припинення членства у кооперативі, а не стягнення таких внесків у примусовому порядку.
Доводи апеляційної скарги, що положення Закону України «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», не підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися між ОСОБА_1 як асоційованим членом та ОК «ЖБК «Лайон Хілз» станом на 21 серпня 2022 року, оскільки вони виникли до дня набрання чинності вказаним законом, є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, яким положення зазначеного Закону не застосовувались взагалі.
Перевіряючи наявність порушення норм процесуального права, на які вказував в апеляційній скарзі ОК «ЖБК «Лайон Хілз», а саме, що ОСОБА_1 було заявлено нову позовну вимогу про визнання недійсними окремих частин договору, якою позивач одночасно змінює підстави та предмет позову, апеляційний суд враховує таке.
Згідно правових висновків Верховного Суду в постанові від 31 січня 2024 року у справі 201/4160/19 (провадження № 61-10524св23), під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
При цьому Верховний Суд наголошував, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, такими способами: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин і зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Таким чином, оскільки первісні обставини позову ОСОБА_1 залишились незмінними, і було лише доповнено позовні вимоги новими про визнання недійсними окремих пунктів договору, доводи апеляційної скарги ОК «ЖБК «Лайон Хілз» в цій частині є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 01 серпня 2025 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.