Апеляційне провадження № 22-ц/824/9082/2025
Справа № 372/505/23
30 липня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» - адвоката Князєва Сергія Володимировича про відвід судді Фінагеєва В.О. від розгляду апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2025 року, ухвалене у складі судді Пінкевич Н.С. в м. Київ у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» про стягнення грошових коштів та визнання недійсними окремих частин договору про пайову участь у житлово-будівельному кооперативі, зустрічним позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
В провадженні Київського апеляційного суду знаходиться дана справа.
29 липня 2025 року до суду надійшли на електронну пошту та через підсистему «Електронний суд» дві ідентичні заяви представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» - адвоката Князєва С.В. про відвід судді Фінагеєва В.О. від розгляду апеляційної скарги.
Заява про відвід обґрунтована п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а саме іншими обставинами, що викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді.
Заявник повідомляв, що суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., який входить до складу колегії у даній апеляційній справі, є рідним братом судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О., яка на даний час розглядає справу № 369/2417/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» про стягнення грошових коштів за договорами про пайову участь в житлово-будівельному кооперативі. Таким чином, обидві справи - апеляційна скарга № 369/2417/23 та справа, що розглядається в першій інстанції суддею Фінагеєвою І.О., стосуються одних і тих самих сторін ( ОСОБА_1 та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз») та ґрунтуються на аналогічних правовідносинах (стягнення грошових коштів за договорами про пайову участь у житлово-будівельному кооперативі). Наявність родинних зв'язків між суддею апеляційної інстанції Фінагеєвим І.О. та суддею першої інстанції Фінагеєвою І.О., яка розглядає по суті ідентичний спір за участю тих самих сторін, об'єктивно викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Фінагеєва В.О., така ситуація створює потенційний конфлікт інтересів та може створити враження впливу на хід розгляду справи або прийняття рішення. Принципи незалежності та неупередженості судочинства вимагають усунення будь-яких обставин, які можуть підірвати довіру до суду та його рішень.
Щодо строку подання заяви про відвід, звертав увагу, що адвокат Князєв С.В., який представляє інтереси Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз», був повідомлений клієнтом (Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз») про склад суду в апеляційній інстанції (шляхом надання копії ухвали із зазначенням складу суду) лише 25 липня 2025 року, таким чином, про наявність підстави для відводу, а саме про склад колегії суддів, стало відомо адвокату 25 липня 2025 року. Заява про відвід подається негайно, 28 липня 2025 року, тобто в межах двох днів з моменту, коли представнику заявника стало відомо про підставу для відводу, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 39 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного просив відвести суддю Фінагеєва В.О. від участі у розгляді справи № 372/505/23.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Вирішуючи заяву про відвід судді Фінагеєва В.О., апеляційний суд виходить із наступного.
Положеннями ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, перелік підстав для відводу чітко визначений законом.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто, має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Водночас, як зазначено в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення. Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є не об'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Наведене свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Апеляційний суд вважає, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто, в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Фінагеєва В.О., апеляційний суд приймає до уваги те, що заява представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» - адвоката Князєва С.В. обґрунтована лише перебуванням на розгляді суду першої інстанції справи під головуванням судді Фінагеєвої І.О. - сестри судді Фінагеєва В.О., за участю тих же сторін і з подібними правовідносинами, при цьому розгляд даної справи не є завершеним, рішень по суті спору у справі № 369/2417/23 не приймалось, відтак самі по собі посилання заявника на створення потенційного конфлікту інтересів і можливість створення враження впливу на хід розгляду справи або прийняття рішення, без надання доказів такої упередженості або необ'єктивності суду, не є підставою для відводу, передбаченою ст. 36 ЦПК України.
Відповідачем у заяві про відвід не наведено будь-якого взаємозв'язку між розглядом справи суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвою І.О. справи № 369/2417/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» про стягнення грошових коштів за договорами про пайову участь в житлово-будівельному кооперативі, та розглядом колегією суддів Київського апеляційного суду, до складу якої входить суддя Фінагеєв В.О., апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2025 року, ухвалене у складі судді Пінкевич Н.С. у справі № 372/505/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» про стягнення грошових коштів та визнання недійсними окремих частин договору про пайову участь у житлово-будівельному кооперативі.
Доводи відповідача про можливість створення враження впливу на хід розгляду справи або прийняття рішення є нічим не підтвердженими припущеннями і не можуть бути підставою для відводу.
У заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею Фінагеєвим В.О. поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи необ'єктивність у цій справі.
Отже, доводи, якими представник Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» - адвокат Князєв С.В. мотивує свою заяву про відвід судді Фінагеєва В.О., обумовлені його припущеннями щодо наявності конфлікту інтересів, не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду «суб'єктивного критерію», так і з погляду «об'єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу.
Враховуючи зазначені норми закону, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Фінагеєва В.О.
Керуючись ст. 36, 40 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лайон Хілз» - адвоката Князєва Сергія Володимировича про відвід судді Фінагеєва В.О. відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 01 серпня 2025 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.