14 липня 2025 року м. Київ
Справа №755/22396/24
Апеляційне провадження №33/824/2854/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Охневської Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №189669 від 06 грудня 2024 року, 06 грудня 2025 року о 01.40 год в м. Києві, Дніпровська Набережна,3 громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki Grand Vitara д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями порушив п.п. 2.1 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року накладено на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Постанова суду мотивована тим, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та записом з бодікамери №473852, №473874.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , його захисником - адвокатом Гаврик А.В. подана апеляційна скарга, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про розгляд справи в суді першої інстанції. Про наявність оскаржуваної постанови він дізнався 18 лютого 2025 року, після того як його зупинили працівники поліції та повідомили вказану інформацію. 24 лютого 2025 року його захисником було подано апеляційну скаргу, в якій він просив поновити строк на апеляційне оскарження. Однак, постановою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала. Постанова була мотивована тим, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи належним чином за допомогою смс повідомлення, яке було направлене на його номер телефону зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому суд визнав причини пропуску строку неповажними та повернув апеляційну скаргу. Однак, захисник вказує на те, що ОСОБА_1 не подавав до суду заяви про направлення йому повісток у формі смс, а тому таке повідомлення не є належним. Інших доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи в суд першої інстанції матеріали справи не містять. ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні під час винесення оскаржуваної постанови, копія постанови йому не надсилалась та не вручалась. За таких обставин, просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2025 року.
Щодо загальних підстав для скасування оскаржуваної постанови, то захисник посилається на те, що судом першої інстанції було допущено грубе порушення, що передбачає скасування постанови суду першої інстанції, а саме нездійснення судом своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, чи мало місце вчинення адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврик А.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Враховуючи те, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно із ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності вручається не пізніше, яка за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Водночас, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди мають неухильно виконувати вимоги ст.268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що про розгляд справи на 13 січня 2025 року ОСОБА_1 повідомлявся шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду за адресою зазначеною в протоколі та за допомогою смс-повідомлення, згідно зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення номеру телефону. Разом з тим заявки на отримання судової повістки в електронній формі за допомогою смс-повідомлення, ОСОБА_1 не подавав, а зворотне повідомлення про вручення судової повістки на адресу зазначену в протоколі в матеріалах справи відсутнє. Під час винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні.
Як слідує з доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався 18 лютого 2025 року після того, як його зупинили поліцейські, та після підписання із захисником договору про надання правової допомоги, останнім 24 лютого 2025 року до суду першої інстанції було подано апеляційну скаргу, тобто в межах 10-ти денного строку після ознайомлення зі змістом оскаржуваної постанови.
За наведених обставин, враховуючи, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, строк на апеляційне оскарження постанови пропущено з поважних причин, а тому суд апеляційної інстанції, з метою додержання права на доступ до правосуддя, вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.ст. 251, 252КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП наступає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно вимог пункту 2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Судом встановлено, що 06 грудня 2025 року о 01.40 год в м. Києві, Дніпровська Набережна,3 громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki Grand Vitara д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.1 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
Висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №189669 від 06 грудня 2024 року, складеному у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності без жодних зауважень /а.с. 1/;
копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3239171 від 11 жовтня 2024 року (витягом з бази armor), відповідно до якої ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Suzuki Grand Vitara д.н.з. НОМЕР_1 11 жовтня 2024 року в м. Києві, бульвар Чоколівський був зупинений працівниками поліції згідно п.7 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», особа керувала транспортним засобом без права керування, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП /а.с. 3/;
відеозаписом з бодікамери №473852, №473874, на яких зображені події викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №189669 від 06 грудня 2924 року /а.с. 4/.
Тобто, наявність постанови серії ЕНА №3239171 від 11 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. свідчить про те, що останній притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та в подальшому повторно протягом 2024 року вчинив порушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, висновок викладений у постанові Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було з'ясовано чи мало місце вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3239171 від 11 жовтня 2024 року, та протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №189669 від 06 грудня 2024 року, які були належним досліджені судом першої інстанції та яким була надана відповідна оцінка.
Надаючи оцінку посиланням захисника ОСОБА_1. на те, що справу судом першої інстанції було розглянуто за відсутності останнього та без належного його повідомлення, що об'єктивно унеможливило всебічний та повний розгляд справи, та є порушенням прав на доступ до правосуддя, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
З матеріалів справи дійсно вбачається, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції та не був присутній в судовому засіданні під час винесення оскаржуваної постанови. Однак, захиснику ОСОБА_1 - адвокату Гаврику А.А. була надана можливість в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції надати всі свої пояснення та докази на захист ОСОБА_2 та підтвердження доводів викладених ними в апеляційній скарзі. Таким чином, порушення допущені судом першої інстанції щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та неможливості останнім надати свої пояснення та докази було усунуто.
За таких обставин, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП. А отже відсутні підстави для закриття провадження у справі, як на тому вказано в апеляційній скарзі.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для її скасування, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
За таких обставин доводи апеляційної скарги є безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.