Справа №295/5346/25
Категорія 17
2-о/295/161/25
22.07.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупка І.Г., при секретарі судового засідання Конончук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомира справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
До Богунського районного суду м. Житомира звернувся ОСОБА_1 , заінтересована особа Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення. В обгрунтування позовних вимог вказав, що він ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Батько заявника ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину за ним фактично прийняла його дружина, ОСОБА_2 (мати ОСОБА_1 ). Матір заявника, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину за нею (включаючи усі права ОСОБА_4 ) прийняв син (заявник) ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданим державним нотаріусом Другої житомирської державної нотаріальної контори.
В свою чергу, у ОСОБА_4 була матір (бабуся заявника) ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . У неї у власності залишилось спадкове майно: земельні ділянки: 1822081500:01:000:0477, 1822081500:01:000:0297, які заявник зараз бажає оформити за собою.
Спадщину за ОСОБА_6 фактично прийняв її син (батько заявника) ОСОБА_7 , оскільки на момент смерті фактично проживав з нею без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . При житті від імені ОСОБА_8 був посвідчений заповіт на ім'я свого сина, ОСОБА_4 . Останній організовував поховання спадкодавця. Він, ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за матір'ю ОСОБА_9 , яка була спадкоємицею чоловіка ОСОБА_4 , який в свою чергу був спадкоємцем ОСОБА_8 .
Постановою Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області від 08 квітня 2025 р. № 600/02-31 йому, ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії оскільки: «На день смерті ОСОБА_5 з нею ОСОБА_3 зареєстрований не був», та рекомендовано звернутися до суду.
В судовому засіданні заявник та його представник наполягали на задоволені заяви.
Свідок ОСОБА_10 підтвердила факт проживання ОСОБА_5 у свого онука за адресою: квартира АДРЕСА_2 по день смерті. (а. с. 34,37).
Дослідивши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Батько заявника ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину за ним фактично прийняла його дружина, ОСОБА_2 (мати ОСОБА_1 ). Матір заявника, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину за нею (включаючи усі права ОСОБА_4 ) прийняв син (заявник) ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданим державним нотаріусом Другої житомирської державної нотаріальної контори.
В свою чергу, у ОСОБА_4 була матір (бабуся заявника) ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . У неї у власності залишилось спадкове майно: земельні ділянки: 1822081500:01:000:0477, 1822081500:01:000:0297, які заявник зараз бажає оформити за собою.
Спадщину за ОСОБА_6 фактично прийняв її син (батько заявника) ОСОБА_7 , оскільки на момент смерті фактично проживав з нею без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . При житті від імені ОСОБА_8 був посвідчений заповіт на ім'я свого сина, ОСОБА_4 . Останній організовував поховання спадкодавця. Він, ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за матір'ю ОСОБА_9 , яка була спадкоємицею чоловіка ОСОБА_4 , який в свою чергу був спадкоємцем ОСОБА_8 .
Постановою Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області від 08 квітня 2025 р. № 600/02-31 йому, ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії оскільки: «На день смерті ОСОБА_5 з нею ОСОБА_3 зареєстрований не був»
Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до ст. ст. 255, 273 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право…»
Отже, заву про встановлення факту, що має юридичне значення, заявником подано до суду в порядку окремого провадження з метою захисту своїх прав та інтересів при вирішенні питання щодо оформлення спадщини в нотаріальній конторі, а не для вирішення спору про право на спадщину.
З огляду на вищевикладене у суду відсутні підстави вважати, що існує спір про право або що встановлення такого факту пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Враховуючи, що факт, який просить встановити заявник має для нього юридичне значення, а також давши оцінку доказам, якими підтверджується вказаний факт, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 1258, 1259, 1261, 1264 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. ст. 259, 260, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення, задовільнити.
Встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала на момент смерті з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 31 липня 2025 року.
Суддя Богунського районного
суду міста Житомира І.Г. Перекупка