про залишення позовної заяви без руху
01 серпня 2025 рокусправа № 520/17299/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив: (мовою оригіналу):
" 1. Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .
2. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
3. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неправильного нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 04 березня 2022 року по 18 квітня 2023 року.
4. Витребувати з військової частини НОМЕР_1 всі необхідні документи та інформацію, що стосується нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 04 березня 2022 року по 18 квітня 2023 року, а саме: грошовий атестат ОСОБА_1 на момент звільнення (18.04.2023), повні розрахункові листки (розрахункові відомості) по грошовому забезпеченню ОСОБА_1 за весь період служби (з 04.03.2022 по 18.04.2023), копії або витяги з бойових наказів, наказів про зарахування до списків особового складу, про вибуття до районів виконання бойових завдань та прибуття, про участь у бойових діях, про встановлення та зміну розмірів грошового забезпечення (включаючи додаткові винагороди), про надання та компенсацію відпусток щодо ОСОБА_1 за вказаний період, а також офіційний розрахунок вислуги років ОСОБА_1 , здійснений фінансовою службою військової частини НОМЕР_1 .
5. На підставі витребуваних документів, встановити точний розмір недоплаченого грошового забезпечення (включаючи надбавку за вислугу років, допомогу на оздоровлення, доплату за щорічні та додаткові відпустки (як за використані, так і за невикористані), а також інфляційні втрати та 3% річних) та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ці суми ОСОБА_1 .
6. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, розрахований з урахуванням всіх фактично нарахованих та виплачених сум грошового, до моменту повного розрахунку.
7. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розрахувати вислугу років, у тому числі пільгову ОСОБА_1 ."
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 адміністративну справу передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.07.2025 адміністративну справу №520/17299/25 передано судді Морській Галині Михайлівні.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України з наступних підстав.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст.233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Тобто, у даній справі спірний період з 04.03.2022 по 18.04.2023 умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» 19.07.2022 та після цього.
Відтак, з позовними вимогами про перерахунок та виплату військовою частиною НОМЕР_1 грошового забезпечення за період з 04.03.2022 по 19.07.2022 позивач не пропустив строк звернення до суду.
Щодо позовних вимог в частині періоду з 20.07.2022 по 18.04.2023, то до вказаних правовідносин варто застосовувати тримісячний строк звернення до суду, визначений ст.233 КЗпП України (в редакції після 19.07.2022).
Як стверджує позивач, до 15.04.2023 він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а з 15.04.2023 - у військовій частині НОМЕР_2 .
При цьому, з даним позовом позивач звернувся до суду 01.07.2025, тобто з пропуском встановленого ч.2 ст.233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.
Крім того, доказів перебування позивача на військовій службі, заяви про поновлення пропущеного строку звернення чи поважності причин такого пропуску, матеріали справи не містять.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу відповідно до частини шостої статті 161 КАС України необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом (якщо такі є).
Також, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Поряд з цим, позивачем до позовної заяви не долучено жодного письмового доказу, які підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, та не зазначив наявність підстав, що унеможливлюють подання таких доказів.
У прохальній частині позову позивач просить витребувати у відповідача відповідні документи, однак в силу вимог ч.1 ст.80 КАС України позивач має право звернутися до суду із таким клопотанням лише у разі неможливості самостійно надати докази.
Підтвердження спроб позивача самостійно отримати витребувані документи в матеріалах позовної заяви немає.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання даної ухвали.
Враховуючи викладені обставини, вбачаються підстави для залишення позову без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів;
- подати письмові докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, чи підтвердження неможливості отримання таких доказів самостійно.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 520/17299/25 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяМорська Галина Михайлівна