ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без розгляду
"29" липня 2025 р. справа № 300/1922/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Бойко Л.М.,
за участю:
представника відповідача - Недокуса В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, про визнання протиправними бездіяльності та дій, визнання незаконним та скасування наказу в частині, зобов'язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, ОСОБА_2 про визнання протиправними бездіяльності та дій, визнання незаконним та скасування наказу в частині, зобов'язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди з підстав порушення вимог законодавства щодо порядку надання безоплатної правничої допомоги.
В позовній заяві позивачем серед іншого заявлено позовні вимоги до адвоката Камінського Ігоря Петровича, а саме:
- визнати рішенням суду порушення адвокатом Камінським І.П. вимог п.2 ч.1 ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.ст. 18,35 Правил адвокатської етики, який не надав згідно письмової вимоги позивача від 30.09.2024 письмовий звіт про об'єми виконаних робіт по дорученню по справі №300/4699/22;
- визнати рішенням суду порушення адвокатом Камінським І.П. п.1 розділу ІІІ Стандартів надання БВПД, а саме: отримавши доручення по справі, яка вже розпочата, не ознайомився з матеріалами справи, не завів адвокатське досьє, не зустрівся з клієнтом; не повідомив клієнта про доручення; не повідомив клієнта про відмову з'явитися до суду;
- визнати рішенням суду порушення адвокатом ОСОБА_2 вимог ст. 37 Правил адвокатської етики, а саме - вчинив сварку з клієнтом 29.11.2023;
- стягнути з адвоката Камінського І.П. на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 35000 Євро і процесуальні витрати 20000 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 15.04.2025 о 10:30 год, розгляд якого, в подальшому відкладався на 15.05.2025 та 30.05.2025.
30.05.2025 Камінським І.П. подано до суду клопотання про закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог до відповідача - ОСОБА_2 . Клопотання мотивоване тим, що спір у даній справі в частині позовних вимог, звернутих до ОСОБА_2 не може бути предметом розгляду в адміністративному суді, оскільки законодавством визначено інший порядок та суб'єктів до яких можуть бути оскаржені дії адвоката.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 закрито провадження у справі № 300/1922/25 в частині позовних вимог заявлених ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправними бездіяльності та дій, стягнення моральної шкоди.
Чергове судове засідання по даній справ призначено на 10:00 год 29.07.2025.
В судовому засіданні поставлено на обговорення заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 09.06.2025.
На запитання головуючого щодо підтримання заяви про уточнення позовних вимог, позивачем зазначено про неможливість розгляду справи у зв'язку з оскарженням ухвали суду про закриття провадження у частині від 09.06.2025.
Судом зазначено, що оскарження ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, не є перешкодою для продовження судового розгляду щодо решти позовних вимог, одночасно повторно з'ясовано у позивача чи підтримує він заяву про уточнення позовних вимог від 09.06.2025. Однак, ОСОБА_1 , ігноруючи запитання суду, заявлено клопотання про оголошення перерви для підготовки заяви про відвід судді.
Судом звернуто увагу ОСОБА_1 на необхідності дотримання порядку судового розгляду, черговості розгляду заяв та зазначено про те, що заявлене ним клопотання буде поставлено на обговорення наступним після вирішення поточної заяви, обговорення якої розпочато.
Не погоджуючись з процесуальним рішенням суду, позивач повідомив суд, що залишає залу судового засідання.
Судом роз'яснено позивачу наслідки таких дій, передбачені частиною 6 статті 205 КАС України, на що ОСОБА_1 вказав, що вимагає оголошення перерви в судовому засіданні.
Судом вкотре роз'яснено позивачу порядок та черговість вирішення заяв та клопотань.
Незважаючи на зазначене, позивач залишив залу судового засідання.
Як наслідок, судом констатовано, те що позивач залишив залу судового засідання до закінчення судового розгляду.
Усі вищеперераховані дії суду та позивача у справі відображено в протоколі судового засідання в режимі конференції №4901321 від 29.07.2025.
Вирішуючи питання про можливість подальшого розгляду справи за таких обставин, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників процесу, заборону зловживати наданими правами.
Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки у судове засідання учасників справи.
Згідно із частиною 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Згідно частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 205 КАС України наслідки визначені частинами третьою та п'ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишать залу судового засідання.
Нормами пункту 1 частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи те, що позивач залишив залу судового засідання, суд доходить висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
При цьому, суд приймає до уваги, що відсутність позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки залишення ним зали судового засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
В даному випадку поведінка позивача, в контексті норм національного законодавства, позбавляє суд можливості здійснювати розгляд справи та призводить до порушення розумних строків її вирішення.
Виходячи з правових норм, які містить частина 6 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, залишення позивачем зали судового засідання слугує підставою для залишення даного позову без розгляду.
При цьому суд враховує те, що учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин такої поведінки позивача. Таким чином, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо залишення позивачем зали судового засідання є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не бажає брати участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Підсумовуючи усе вищевикладене, суд доходить висновку що позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, про визнання протиправними бездіяльності та дій, визнання незаконним та скасування наказу в частині, зобов'язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди, слід залишити без розгляду
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 205, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, про визнання протиправними бездіяльності та дій, визнання незаконним та скасування наказу в частині, зобов'язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди - залишити без розгляду.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Матуляк Я.П.
Ухвала складена в повному обсязі 01.08.25.