01 серпня 2025 року Справа № 640/30920/20 Провадження ЗП/280/873/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1
до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
09.12.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 (далі - позивачі) з позовом до Відділу з питань реєстрації місця проживання Подільської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач), у якій позивачі просили суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання Подільської районної в м. Києві державної адміністрації у проведенні реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання Подільської районної в м. Києві державної адміністрації у проведенні реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання Подільської районної в м. Києві державної адміністрації у проведенні реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
4) зобов'язати Подільську районну в м.Києві державну адміністрацію в особі відділу з питань реєстрації місця проживання зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
5) зобов'язати Подільську районну в м.Києві державну адміністрацію в особі відділу з питань реєстрації місця проживання зареєструвати місце проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ;
6) зобов'язати Подільську районну в м.Києві державну адміністрацію в особі відділу з питань реєстрації місця проживання зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову посилаються на те, що у відмовах про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 13.11.2020 року, виданою Центром надання адміністративних послуг Подільської РДА в м. Києві, підставою для відмови зазначено «Особа не подала необхідних документів або інформації (арешт нерухомого майна)». У відмові про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 від 23.11.2020 року, виданою Центром надання адміністративних послуг Подільської РДА в м. Києві підставою для відмови зазначено «Особа не подала необхідних документів або інформації. Проте, повідомлення про обтяження нерухомого майна не передбачене Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» як необхідна інформація для проведення реєстрації місця проживання. Відповідно до абз. 15 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів. Вважає, що відмова у реєстрації місця проживання у зв'язку з наявністю арешту нерухомого майна є незаконною. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
05.05.2025 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що на момент звернення заявників про реєстрацію місця проживання існувало обтяження житла, що полягало у забороні власникові розпоряджатись та/або користуватись ним. Просить відмовити у задоволенні позову.
ІII. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX матеріали адміністративної справи №640/30920/20 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва. З урахуванням положень Закону України № 2825-IX та результатів авторозподілу судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (протокол доступний за посиланням: https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/), матеріали адміністративної справи №640/30920/20 скеровано за належністю до Запорізького окружного адміністративного суду, які надійшли 03.04.2025 за вх.№16180.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 прийнято до провадження справу № 640/30920/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 до Відділу з питань реєстрації місця проживання Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
12 листопада 2020 року ОСОБА_1 у власних інтересах та інтересах ОСОБА_3 як його законний представник, та 21 листопада 2020 року ОСОБА_2 звернулися до Центу надання адміністративних послуг Подільської РДА в м. Києві з заявами про реєстрацію місця проживання та заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , що є власністю позивача у частині 1/2 квартири на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 04 серпня 2009 року ОСОБА_4 державним нотаріусом Шостої київської нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №3-2139 та у частині 1/2 квартири на підставі спадкування за законом.
13 листопада 2020 року позивачем було отримано відмови у проведенні реєстрації її місця проживання та місця проживання її сина, а 23 листопада 2020 року позивачем 2 також було отримано відмову у проведенні реєстрації її місця проживання.
Вважаючи такі відмови протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивачі звернулися з цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За визначенням статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України:
публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
З матеріалів справи встановлено, що даний спір стосується оскарження рішення суб'єкта владних повноважень з процедурних питань та не пов'язаний із спором про будь-яке речове право, а відтак підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.
Дана правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 11.07.2019 у справі № 296/8597/16-а, від 27.04.2020 у справі № 642/5375/17.
За змістом частини третьої статті 6 Закону України від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1382-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):
письмову заяву;
документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;
квитанцію про сплату адміністративного збору;
документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Згідно з положеннями статті 9-1 Закону № 1382-IV орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо:
особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію;
у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними;
для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.
Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
У відповідності зі статтею 10 Закону № 1382-IV правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм здійснення реєстрації / зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів встановлюють Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (далі - Правила № 207).
Згідно з пунктом 18 Правил № 207 для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:
1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;
2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;
3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);
4) документи, що підтверджують:
право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків / одного з батьків або законного представника/представників);
право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);
проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);
5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).
У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:
документ, що посвідчує особу представника;
документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
У разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов'язань для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.
При цьому, пунктом 11 Правил № 207 передбачено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо:
особа не подала необхідних документів або інформації;
у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;
звернулася особа, яка не досягла 14 років.
Рішення про відмову в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
Як вказує відповідач, при розгляді вищезазначених заяв та документів, які до них додавались, відповідно до абзацу другого пункту 19 Правил працівник органу реєстрації також з метою перевірки належності особі, що подала заяву для реєстрації місця проживання, відповідного житла на праві власності чи належності власнику/співвласникам, що надали згоду особі для реєстрації місця проживання, відповідного житла на праві власності, а також з метою перевірки перебування такого житла в іпотеці або довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов'язань використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», було встановлено, що на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , згідно актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна міститься інформація про іпотеку, а також накладено арешт Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального Управління юстиції у місті Києві.
Відповідач також посилається на лист Міністерства юстиції України від 23.08.2019 №31355/17460-26-19/8.4.l, в якому зазначено, що розглядаючи питання щодо можливості здійснення реєстрації місця проживання та за адресою житла у випадку наявності запису про обтяження, зокрема, арешту майна насамперед слід звернути увагу на правову природу такого обтяження. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органі в державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору. Кримінальним процесуальним кодексом України визначено поняття арешту майна. Так, відповідно до частини першої статті 170 цього Кодексу арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного лозову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Також, відповідно до положень частини другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійсняти опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших, обставин.
Під час розгляду заяв, головним спеціалістом відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Подільської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_5 було враховано інформацію, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та у зв'язку з відсутності інформації про тип обмеження, а саме: заборона права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, відмовлено в реєстрації місця проживання.
Відповідач у відзиві вказує, що у здійсненні реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , було відмовлено, у зв'язку з відсутністю письмової згоди відповідного іпотекодержателя, а також відсутності інформації про тип арешту (заборона права на відчуження, розпорядження та/або користування майном).
Щодо арешту майна суд акцентує увагу на тому, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
За змістом частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. У свою чергу, під розпорядженням своїм майном розуміється можливість власника речі визначати його фактичну і юридичну долю.
Визначення фактичної долі речі полягає в можливості зміни її фізичної суті аж до повного знищення. Юридична доля речі може бути визначена шляхом передачі права власності іншій особі або шляхом відмови від права на річ.
Таким чином, право розпорядження реалізується через припинення або обмеження належного суб'єктові права власності, наприклад, продаж, дарування, вчинення заповіту або навіть знищення майна.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що реєстрація місця проживання власників та малолітньої дитини у квартирі, на яку накладено арешт, не є реалізацією позивачем права розпорядження такою квартирою, а тому наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про арешт нерухомого майна не може бути підставою для відмови у реєстрації місця проживання дитини.
Щодо посилання відповідача на пункт 18 Правил № 207, суд зазначає, що 27 травня 2020 року КМУ прийнято Постанову «Про внесення змін до Правил реєстрації місця проживання» № 481, якою до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» (далі - Правила № 207) внесено зміни.
Так, вказаною Постановою пункт 18 Правил № 207 після абзацу п'ятнадцятого доповнено новим абзацом такого змісту:
«У разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов'язань для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника.».
Пункт 19 Правил № 207 доповнено абзацом такого змісту:
«Працівник органу реєстрації також з метою перевірки належності особі, що подала заяву для реєстрації місця проживання, відповідного житла на праві власності чи належності власнику/співвласникам, що надали згоду особі для реєстрації місця проживання, відповідного житла на праві власності, а також з метою перевірки перебування такого житла в іпотеці або довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов'язань використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 108; 2018 р., № 52, ст. 1827).».
Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/14809/20 від 28.09.2021 визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до правил реєстрації місця проживання» від 27 травня 2020 року № 481.
Як вказав суд, аналізуючи постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до правил реєстрації місця проживання» від 27.05.2020 № 481, колегія суддів приходить до висновку, що механізм, який встановлений оскаржуваною Постановою, ускладнює правила підтвердження реєстрації дітей та їх батьків у житлі, яке перебуває в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов'язань, адже він передбачає наявність додаткового документу для реєстрації дитини в житлі, яка перебуває в іпотеці, довірчій власності та згоду іпотекодержателя житла на реєстрацію дитини.
Фактично, відмова іпотекодержателя або довірчого власника на реєстрацію місця проживання дітей та їх батьків означає втручання в здійснення права дитини на її особисте і сімейне життя, недоторканність житла.
У рішенні «Хабровські проти України» від 17.01.2016 Європейський Суд з прав людини зазначив, що важливою метою ст. 8 Конвенції є захист особи від свавільних дій з боку державних органів. Крім того, існують позитивні обов'язки, властиві ефективному «дотриманню» права на повагу до сімейного життя. В обох контекстах треба зважати на справедливий баланс, який слід зберігати між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому.
Проте, оскаржувана постанова не забезпечує балансу інтересів між дітьми та іпотекодержателями або довірчими власниками такого майна.
Враховуючи встановлені обставини та з урахуванням ст. 6 КАС України, за змістом якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави., суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивачів на реєстрацію місця проживання, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Квитанціями від 08.12.2020, 29.12.2020 підтверджується сплата позивачами судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 840,80 грн підлягають стягненню на користь кожного з позивачів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати рішення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання у проведенні реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання Подільської районної в м. Києві державної адміністрації у проведенні реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ; рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання Подільської районної в м. Києві державної адміністрації у проведенні реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію в особі відділу з питань реєстрації місця проживання зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію в особі відділу з питань реєстрації місця проживання зареєструвати місце проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію в особі відділу з питань реєстрації місця проживання зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Подільської районної в місті Києві державної адміністрації витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок)
Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Подільської районної в місті Києві державної адміністрації витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок)
Стягнути на користь ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Подільської районної в місті Києві державної адміністрації витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місцезнаходження АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
Позивач - ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;
Позивач - ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; РНОКПП відсутній.
Відповідач - Відділ з питань реєстрації місця проживання Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, місцезнаходження: вул. Костянтинівська, 9/6, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 37333608.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.08.2025.
Суддя К.В.Мінаєва