Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
31 липня 2025 року Справа №200/5301/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про визнання протиправною та скасування відмову, зобов'язання вчинити певні дії
18.07.2025 через систему "Електронний суд" до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову відповідача, оформлену листом від 01.07.2025 № 36.05-126, зарахувати до вислуги років для обчислення стажу служби в Службі судової охорони, період роботи в державних органах;
- зобов'язати відповідача перерахувати вислугу років в Службі судової охорони відповідно до пункту 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітниками Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-21 від 18.11.2021 та зарахувати до вислуги років для обчислення стажу служби в Службі судової охорони, час роботи в Головному управлінні статистики у Донецькій області з 01.02.2010 по 31.12.2019 роки (9 років 11 місяців) на останній посаді державної служби - заступник начальника відділу статистики у місті Дружківці Головного управління статистики у Донецькій області, що в загальному обчисленні становить 9 років 11 місяців.
Ухвалою від 23.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 5-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позову у спосіб: надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
28.07.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, у якому позивач зазначила, що відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір", особи, які позиваються у справах, що випливають з трудових правовідносин, звільняються від сплати судового збору. Це стосується як працівників, так і роботодавців, які звертаються до суду для захисту своїх прав у сфері праці.
Надавши оцінку аргументам клопотання, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 23.07.2025, виходячи з наступного.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Встановлено, що в позовній заяві позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру. Проте до позовної заяви не долучено документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 гривні.
Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру. Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить (3028,00 грн. х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) 1211,20 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, за подання до суду цього позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. = (1211,20 грн. х 0,8).
Відтак, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. або подати до суду клопотання про застосування пільг із сплати судового збору (відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати) що дало б підстави об'єктивно оцінити майновий стан заявника в цілях розгляду процесуального питання.
У клопотання від 28.07.2025 позивач зазначає, що відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір", особи, які позиваються у справах, що випливають з трудових правовідносин, звільняються від сплати судового збору. Це стосується як працівників, так і роботодавців, які звертаються до суду для захисту своїх прав у сфері праці.
Суд зазначає, що ст. 5 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік підстав, коли від сплати судового збору особа звільняється, а також категорії справ, за якими судовий збір не справляється. Такої підстави для звільнення від сплати судового збору, як «особи, які позиваються у справах, що випливають з трудових правовідносин» ст. 5 Закону № 3674-VI.
При цьому позивачем не заявлено та не надано доказів існування інших із передбачених ст. 5 Закону № 3674-VI обов'язкових підстав для її звільнення від обов'язку сплатити судовий збір.
Крім того, суд зазначає, що підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за ухвалою суду визначені ст. 8 Закону № 3674-VI.
Однак, позивач клопотання про розгляд вказаного питання не заявив, як і не надав доказів на основі яких суд мав би підстави його вирішити за власною ініціативою.
За таких обставин суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не усунуто недоліків позовної заяви про які вказано в ухвалі від 23.07.2025 про залишення позову без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що позивач не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.
При цьому суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, наведені, зокрема, в рішеннях від 28.05.85 у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 у справі "Кромбах проти Франції", згідно з якими держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду які стосуються умов прийнятності позову.
У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Виходячи з системного аналізу норм КАС України, можна дійти висновку, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), при умові дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист. Цих правил під час звернення до суду з цим позовом не дотримано, на що звернуто увагу позивача в ухвалі суду від 23.07.2025, з наданням достатнього строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про визнання протиправною та скасування відмову, зобов'язання вчинити певні дії, разом з доданими до неї документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Кошкош