Справа № 144/727/25
Провадження № 2-о/144/39/25
"23" липня 2025 р. с-ще Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бондарук О.П.,
присяжних Коваль З.М., Кострійчук Т.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,
представника заявника - адвоката Човганюк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Теплик в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Теплицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), військова частина НОМЕР_1 про оголошення померлою особи, яка пропала безвісті за обставин, що загрожували їй смертю,
У провадженні суду перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Теплицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), військова частина НОМЕР_1 про оголошення померлою особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю.
Вказана заява обґрунтована тим, що син заявника ОСОБА_2 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 09.09.2024 року ОСОБА_2 зник безвісти. За результатами проведення службового розслідування ОСОБА_2 вважають зниклим безвісти у зв'язку із тим, що тіло останнього не вдалось евакуювати, тому є всі підстави припускати його загибель.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник заявника - адвокат Човганюк А.М. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила задовольнити їх з підстав, викладених у заяві.
Представник заінтересованої особи Теплицького відділу ДРАЦС у Гайсинському районі Вінницької області МУМЮ (м. Київ), будучи належним чином повідомленим про дату, час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, пояснень з приводу заявлених вимог не надав, просив розгляд справи проводити без їх участі.
Представник заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 , будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється сином заявника ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13.03.2024 року (а.с. 10).
Відповідно до військового квитка НОМЕР_3 ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 13-15).
За заявою ОСОБА_3 , по факту зникнення безвісти його брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2024 року внесено відомості, з присвоєнням номеру кримінального провадження 12024020110000137 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (а.с. 16).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20241112-1199 від 12.11.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій) (а.с.18).
Згідно корінця сповіщення № 48-БЗ (а.с. 20) та сповіщення сім'ї №105 (а.с. 21) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 зник безвісти 09.09.2024 року під час бойових дій поблизу н.п. Неліпівка Бахмутського р-ну Донецької області.
Згідно витягу із наказу №670 від 03.10.2024 року солдата ОСОБА_2 , службове розслідування завершено, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 наказано вважати безвісти зниклим (а.с.23-24).
Факт загибелі ОСОБА_2 засвідчує Акт службового розслідування від 03.10.2024 року, згідно якого 09.09.2024 військовослужбовці 1 штурмової роти та придані сили згідно бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 №405/ОКП-*** від 09.09.2024 року виконували бойове завдання з оборони та утримання рубежів в районі н.п. Неліпівка, Торецької міської територіальної громади, Бахмутського району, Донецької області.
Близько 08:28 внаслідок скиду вибухового пристрою з БПЛА по СП «КОЛО» в н.п. Неліпівка, Торецької міської територіальної громади, Бахмутського району, Донецької області зник безвісти 1 (один) військовослужбовець 1 штурмової роти.
Попередньо встановлено, що 09.09.2024 близько 08:28 зник безвісти військовослужбовець зенітного ракетно-артилерійського взводу, який перебував в підпорядкуванні командира 1 штурмової роти - солдат ОСОБА_4 .
Під час події військовослужбовець перебував у індивідуальних засобах захисту (шолом та бронежилет), без ознак наркотичного чи алкогольного сп'яніння.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №258 від 10.09.2024 солдат ОСОБА_4 зник безвісти 09.09.2024 (а.с. 80-85).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, який встановлюється Главою 4 ЦПК України (за аналогією визнання фізичної особи безвісно відсутньою).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У разі оголошення померлим громадянина, який пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті громадянина можливий день його загибелі.
Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.
Згідно ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Для встановлення юридичного факту, а саме визнання людини померлою, заявникові, рідним, подружжю, дітям необхідно звернутися до суду із відповідною заявою та доданими до неї доказами безрезультатного розшуку особи, відомостей про обставини її останнього відомого місця перебування та зникнення, можливо повідомлення про бойові дії, фізичні втрати за місцем служби або перебування особи.
За результатами розгляду даної заяви суд приймає рішення про визнання особи померлою.
При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини - матеріально-правовий зв'язок або за відсутності такого зв'язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України), утриманцям призначається пенсія, шлюб припиняється (ст. 104 Сімейного кодексу України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).
Судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб'єктності такої фізичної особи. На підставі рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану буде видано Свідоцтво про смерть особи.
Одним з обов'язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата смерті. Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України днем смерті відсутньої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою. У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв'язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті. У випадку припущення загибелі особи у зв'язку з воєнними діями, бойовими операціями, дата можливої загибелі буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.
Після набрання законної сили таке рішення суду про оголошення особи померлою надсилається або надається, крім органу державної реєстрації актів цивільного стану, також нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Оголошення особи померлою необхідно для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Однак необхідно відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).
Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).
Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені у статті 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред'явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов'язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з'явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.
Аналізуючи зазначені норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1 і 2 ст. 89 ЦПК України).
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, станом на день розгляду заяви по суті ОСОБА_2 більше десяти місяців відсутній в місці постійного проживання та реєстрації, а також відсутні відомості про місце його перебування.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявником обставини та мету, з якою необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявником та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв'язку, а саме, з метою реалізації його особистих та майнових прав щодо спадкування майна після його смерті, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Таким чином, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення особи померлою.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги надані заявником докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 зник безвісти 09.09.2024 року, тобто строк, передбачений ЦК України, після спливу якого фізичну особу може бути оголошено померлою, на час розгляду даної справи - минув, а отже ймовірно є особою, що померла, але юридично це не оформлено.
Крім того, суд доходить до переконання, що оголошення ОСОБА_2 померлим дійсно породжує для заявника правові наслідки у вигляді надання йому можливості оформити після нього спадщину.
Оскільки матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті ОСОБА_2 , зокрема Акт службового розслідування, то його необхідно оголосити померлим з 09.09.2024 року.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що вимоги, заявлені ОСОБА_1 , знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268,305-308 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Теплицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), військова частина НОМЕР_1 про оголошення померлою особи, яка пропала безвісті за обставин, що загрожували їй смертю, задовольнити.
Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Сухопутних військ Збройних Сил України, навідника 4 зенітного ракетно-артилерійського відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 , який визнаний зниклим безвісти 09 вересня 2024 року у районі населеного пункту Неліпівка Торецької міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області при проходженні військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з збоку збройних сил російської федерації проти України, померлим.
Датою загибелі вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем загибелі - населений пункт Неліпівка Бахмутського району Донецької області.
Роз'яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Заінтересовані особи:
Теплицький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства Юстиції (м. Київ), адреса: вул. Незалежності, 34 с-ще Теплик Гайсинського району Вінницької області, код ЄРДПОУ 21725829.
Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Повний текст рішення виготовлено 01 серпня 2025 року.
Суддя
Присяжні