Справа № 761/46299/24
Провадження № 2/761/4189/2025
18 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарях: Габунії М.Г., Голуб О.А.,
за участі:
відповідача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
11.12.2024 року до суду надійшла зазначена позовна заява в якій позивач просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» 14 509,90 грн за утримання житла та комунальних послуг.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 66,8 кв. м.
На утриманні у позивача з 23.10.2014 знаходиться вищевказаний будинок АДРЕСА_2 , для мешканців якого ним надаються житлово-комунальні послуги, що підтверджується долученою до матеріалів позовної заяви копією Договору про передачу в управління багатоквартирного житлового будинку № 23-10/14-1 від 23.10.2014.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» відповідно до наказу № 17 від 01.03.2018 затверджено тариф у розмірі 7,00 грн за 1 квадратний метр та типовий Договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та сприяння в отриманні комунальних послуг у житловому комплексі « Лідер » ( АДРЕСА_2 ).
Відповідно до довідки про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг, загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем по сплаті за надані послуги склала 14 509,90 грн.
А тому оскільки відповідач не сплачує за отримані послуги, для захисту порушеного права позивач звернувся до суду з цим позовом.
14.01.2025 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначено у відзиві, відповідач не має будь-якої заборгованості перед позивачем за надані послуги так як в повному обсязі сплачувала за такі послуги відповідно до Договору №195/ОП від 20.05.2015 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та Договору №195/ДП від 20.05.2015 про надання додаткових послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що були укладені з позивачем.
Представник зазначає, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, заборгованість за період з 01.11.2021 по 15.11.2024 року складає 4 612,30 грн., решта суми заборгованості (14 509,90 грн. - 9 897,60 грн.) виникла до 01.11.2021 року. При цьому позивач не надає суду розрахунку заборгованості а також доказів її виникнення. А тому ненадання розрахунку заборгованості до 01.11.2021 року саме по собі вже є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.
Також представник вказує, що позивач безпідставно посилається на встановлений його наказом від 01.03.2018 року тариф в розмірі 7 км/кв.м. житлової площі, так як в період до 01.05.2019 року у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» затвердження тарифів на послуги з утримання будинку належало до компетенції органів місцевого самоврядування. Позивач не уповноважений встановлювати тарифи, а тому проведене позивачем нарахування є безпідставним а вимоги про стягнення такої заборгованості за таким тарифом - є незаконним.
Новим Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який набрав чинності з 10.06.2018 року, не передбачено такого виду послуги як - послуга з утримання. На виконання положень зазначеного Закону, уповноваженим співвласником будинку не укладався з позивачем договір про надання послуг з управління, а тому позивач не є управителем та відповідно не надає та не може надавати житлову послугу з управління таким будинком.
Тому представник вважає, що за таких умов оплата витрат на утримання будинку має здійснюватись на умовах, визначених у раніше укладеному договорі.
Щодо послуг консьєржів та обслуговування шлагбаумів представник звертає увагу, що вони не відносяться до житлово-комунальних послуг, а отже їх надання регулюється загальними нормами цивільного законодавства. Так договором, укладеним між сторонами було передбачено сплату за послуги консьєржів в сумі 75,00 грн. та компенсація за технічне обслуговування системи шлагбауму 15,00 грн. на місяць. Договір не містив порядку внесення змін до такого виду послуг та розміру плати за них, не передбачено можливості односторонньої зміни такого розміру. Тому відповідач здійснювала оплату такої послуги згідно з умовами договору. Позивач не надав доказів встановлення вартості такої послуги, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, просила задовольнити заявлені вимоги.
Відповідач та її представник в судовому засіданні не визнали заявлених вимог та просили відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.
На підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальший розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши відповідача та її представника, врахувавши процесуальні заяви сторін, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 66,80 кв. м. на підставі договору міни від 18.05.2016 року, що підтверджується долученою до матеріалів позовної заяви копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
На балансі позивача з 23.10.2014 знаходиться вищевказаний будинок АДРЕСА_2 , що підтверджується копією Договору про передачу на баланс багатоквартирного житлового будинку № 23-10/14-1 від 23.10.2014.
20.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» (далі - Виконавець) та ОСОБА_1 (далі - Споживач) був укладений Договір №195/ОП про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Договір підписаний сторонами, що свідчить про їх згоду з визначеними умовами.
Як передбачено п.2.1 Договору, предметом цього договору є забезпечення Виконавцем надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у житловому будинку та на його прибудинковій території, а Споживачем забезпечення своєчасної оплати цих послуг (за встановленим тарифом у строки та на умовах, що передбачені цим Договором) квартири АДРЕСА_1 .
В додатку №1, який є невід'ємною частиною, до цього Договору, сторони визначили вартість послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 5,2 грн/кв.м., а всього 345,9 грн.
Згідно з п.5.1, 5.2 Договору, тариф з утримання будинку та прибудинкової території, порядок його визначення визначається у Додатку №2 до цього договору, що є його невід'ємною частиною. Тарифи на послуги погоджуються відповідними рішеннями повноважних органів місцевого самоврядування.
Представник позивача не надав суду доказів, що до вказаного договору у порядку визначеному договором та діючим законодавством вносились зміни в частині розміру тарифу та порядку його затвердження.
Крім того, 20.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» (далі - Виконавець) та ОСОБА_1 (далі - Споживач) був укладений Договір №195/ОП про надання додаткових послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Договір підписаний сторонами, що свідчить про їх згоду з визначеними умовами.
Як передбачено п.2.1 Договору, предметом цього договору є забезпечення Виконавцем надання додаткових послуг з утримання будинку та прибудинкової території у житловому будинку та на його прибудинковій території, а Споживачем забезпечення своєчасної оплати цих послуг (за встановленим тарифом у строки та на умовах, що передбачені цим Договором) квартири АДРЕСА_1 .
В додатку №1, який є невід'ємною частиною, до цього Договору, сторони визначили додаткові послуги та їх вартість: послуга консьєржів - 75,00 грн. за місяць, компенсація за технічне обслуговування систем шлагбауму 15,00 грн. за місяць.
Згідно з п.3.5 Договору, у разі зміни вартості послуг Виконавець не менше ніж за 14 днів до введення їх в дію повинен повідомити про це споживача.
Позивач не надав суду доказів, що на виконання зазначеного пункту договору він повідомляв відповідача про зміну вартості послуг.
Як пояснила відповідач в судовому засіданні, вона на виконання умов договору сплачувала вартість утримання будинку та прибудинкової території, за послуги служби консьєржів та компенсацію за технічне обслуговування систем шлагбаумів, що щомісячно становило 437,60 грн. (347,36+15+75) на підтвердження чого надала копії квитанцій. Також з розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем не заперечується надходження зазначених сум.
Крім того, з копій квитанцій вбачається, що відповідач сплачувала суми, визначені умовами договору і до спірного періоду - починаючи з березня 2018 року по жовтень 2021 року включно.
При зверненні до суду з позовом позивач зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» відповідно до наказу № 17 від 01.03.2018 затверджено тариф у розмірі 7,00 грн за 1 квадратний метр та типовий Договір про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та сприяння в отриманні комунальних послуг у житловому комплексі « Лідер » ( АДРЕСА_2 ).
Однак враховуючи положення договору, укладеного між сторонами та положення ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII такий наказ не є належним та допустимим доказом встановленого розміру плати за утримання будинку та прибудинкової території.
Крім того, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження збільшення тарифів на послуги консьєржів та компенсації за технічне обслуговування систем шлагбауму.
За період з 01.11.2021 по 31.07.2023 позивач нарахував відповідачу внески на утримання будинків та прибудинкових споруд в сумі 9 819,60 грн. (щомісячно по 467,60 грн.), послуги консьєржів на загальну суму 3 255,00 грн. (щомісячно по 155,00 грн.), а всього 13 074,60 грн.
Також варто зауважити, що станом на листопад 2021 року зазначено розмір заборгованості 9 897,50 грн. Розрахунок вказаної заборгованості не надано.
Відповідач в судовому засіданні заперечувала існування зазначеної заборгованості.
Суд визнавав явку представника позивача в судове засідання обов'язковою для надання пояснень щодо зазначеної суми заборгованості, однак представник позивача в судове засідання не з'явилась, не надала пояснення. Замість цього звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності.
В той же час, як вбачається, відповідач щомісячно здійснювала оплату в сумі 437,36-422,36 грн., а всього за вказаний період в сумі 8 630,10 грн.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено зобов'язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч.4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність укладеного договору між сторонами не є підставою для звільнення відповідача від сплати за житлово-комунальні послуги, що неодноразово було наголошено у висновках Верховного Суду в подібних правовідносинах.
Згідно п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, де зокрема в п. 3 зазначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Норми цивільного права поширюються на всі види зобов'язальних відносин.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як встановлено судом, відповідач належним чином у відповідності до положень договору виконала власний обов'язок щодо сплати за послуги. В той же час позивач не довів належними та допустимими доказами підвищення плати, визначеної умовами договором у спосіб, визначений сторонами та зазначений у договорі.
Таким чином, враховуючи що судом встановлено належне виконання відповідачем власних зобов'язань по сплаті за отримані послуги, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування заборгованості в розмірі визначеному позивачем, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 319, 322, 525, 526 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3-5,12-13, 19, 76-92, 95, 141, 187, 211, 258-259, 264-265, 268,272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 26 червня 2025 року
Суддя: Н.Г. Притула