Справа №760/7552/24
2/760/2782/25
31 липня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
складі:головуючого судді Букіної О.М
при секретарі Черчукана В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення ) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» про стягнення суми страхового відшкодування,
28.03.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» про стягнення суми страхового відшкодування.
Свої вимоги мотивує тим, що 06.10.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «DAF» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки «MITSUBISHI» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року ОСОБА_2 визнано винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді.
ОСОБА_2 є працівником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГРУП" (ТОВ "ТОРГРУП").
Транспортний засіб DАF XF510FT з номерним знаком НОМЕР_1 також належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГРУП" (ТОВ "ТОРГРУП").
Цивільно-правова відповідальність ТОВ "ТОРГРУП" як власника транспортного засобу DАF XF510FT з номерним знаком НОМЕР_1 , застрахована ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ", що підтверджується полісом №ЕР-214398490. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну 160000,00 грн.
07 жовтня 2023 року позивач повідомив відповідача про дорожньо-транспортну пригоду.
03 листопада 2023 року позивач подав відповідачу заяву про страхове відшкодування, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування, в розмірі страхової суми 160000,00 грн, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО АВТОАЛЬЯНС» - юридичної особи, яка надає послуги з ремонту пошкодженого транспортного засобу MITSUBISHI LANCER.
30 листопада 2023 року відповідач, листом №ОСЦВ-308, повідомив позивача про прийняте ним рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 84428,50 грн. шляхом перерахування коштів на станцію технічного обслуговування ТОВ «НІКО АВТОАЛЬЯНС». Також повідомило, що розмір заподіяної позивачу шкоди був визначений на підставі Звіту № ОСЦВ-308 від 07.11.2023 про оцінку матеріального збитку завданого власнику КТЗ.
В наданні зазначеного звіту позивачу було відмовлено мотивуючи тим, що це є конфіденційною інформацією страхової компанії.
Не погоджуючись з цією сумою, 11 грудня 2023 року позивач подав відповідачу заяву про доплату страхового відшкодування до суми 148459,80 грн до якої додав копію звіту про визначення вартості матеріального збитку вих. №0112 від 07.12.2023, складеного оцінювачем Волошиним А.І.
09 січня 2024 року відповідач, листом №ОСЦВ-308/2, відмовив у задоволені заяви позивача від 11.12.2023 про доплату страхового відшкодування посилаюяичь на те, що оцінювачем Волошиним А.І. під час визначення матеріального збитку була безпідставно завищена вартість складників, що підлягають заміні. Натомість звіт № ОСЦВ-308 від 07.11.2023 виконаний оцінювачем Вілько О.Г. страхова компанія вважає правильним.
11 січня 2024 року позивач подав відповідачу заяву про рецензування звіту №ОСЦВ-308 від 07.11.2023 виконаного оцінювачем Вілько О.Г.
09 лютого 2024 року відповідач відмовився звернутись до Фонду державного майна або його регіонального відділення із письмовим запитом щодо рецензування звіту №ОСЦВ-308 від 07.11.2023 виконаного оцінювачем Вілько О.Г .
Враховуючи викладене, позивач вважає, оскільки поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР-214398490, виданий відповідачем при страхуванні цивільно-правової відповідальності ТОВ «ТОРГРУП» як власника транспортного засобу DAF XF510FT з державним номерним знаком НОМЕР_1 , передбачає страхову суму за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого у розмірі 160?000,00 грн, а за результатами звіту про визначення вартості матеріального збитку від 07.12.2023 № 0112 розмір завданої власнику автомобіля Mitsubishi Lancer Evo VIII (держ. № НОМЕР_2 ) шкоди складає 148?459,80 грн, проте відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування лише в розмірі 84?428,50 грн.
За вказаних обставин, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача невідшкодована частина страхового відшкодування у розмірі 64?031,30 грн.
Враховуючи викладене позов просив задовольнити в повному обсязі.
29.03.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою суду від 17.04.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (викликом) учасників справи.
10.05.2024 на адресу суду від представника відповідача ПАТ «СК «УСГ» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач ПАТ «СК «УСГ» повідомляє, що транспортний засіб DAF XF510FT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був застрахований за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР-214398490, укладеним 02.05.2023 між ПАТ «СК «УСГ» та ТОВ «ТОРГРУП».
06.10.2023 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого ТЗ та Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_3 .
10.10.2023 ПАТ «СК «УСГ» отримало повідомлення про ДТП від позивача.
27.10.2023 уповноваженою особою страховика Вілько О.Г. було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу Mitsubishi Lancer, за результатами якого складено акт огляду, що є складовою частиною Звіту про оцінку КТЗ № ОСЦВ-308 від 07.11.2023.
21.11.2023 ПАТ «СК «УСГ» на підставі вказаного Звіту склало страховий акт №ОСЦВ-308 від 07.11.2023 та здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 84?428,50 грн, що не заперечується позивачем.
Вказує, що позивач обґрунтовує позов розрахунками згідно з альтернативним Звітом № 0112 від 07.12.2023, складеним оцінювачем Волошиним А.І . Проте, відповідач вважає,що цей Звіт не може бути належною підставою для перерахунку розміру страхового відшкодування з наступних причин:
Так, огляд пошкодженого ТЗ представником страховика було проведено вчасно, що виключає право позивача на самостійне залучення оцінювача відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про ОСЦПВ».
Звіт № 0112 суперечить Методичним вимогам: оцінка здійснена на дату 07.12.2023, а не на дату ДТП - 06.10.2023; ремонтна калькуляція № 0290 базується на цінах, не підтверджених офіційним дилером; не враховано знос деталей.
Рахунок СТО, який додано до Звіту № 0112, не є належним доказом у розумінні закону, оскільки не містить розрахунку фізичного зносу, не здійснений суб'єктом оціночної діяльності та не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».
Вважає, що ПАТ «СК «УСГ» виконало всі зобов'язання за полісом в межах розміру, обґрунтованого чинним законодавством та методичними рекомендаціями, підстави для додаткового відшкодування або задоволення позову відсутні.
10.05.2024 від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про доручення до матеріалів позовної заяви копію про оцінку №ОСЦВ-308 від 07.11.2023.
20.05.2024 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що відповідач стверджує, що позивач не мав права самостійно визначати розмір шкоди. З цим позивач не погоджується, оскільки повідомлення про ДТП було направлено 07.10.2023, отримано відповідачем 10.10.2023. У той же час, представник стхової компанії прибув до місця огляду лише 27.10.2023, тобто за спливом 10 робочих днів, передбачених законом.
Підставою для залучення незалежного оцінювача також була і відмова відповідача надати звіт № ОСЦВ-308 від 07.11.2023, а також суттєва різниця між реальною вартістю ремонту (за даними СТО «НІКО АВТОАЛЬЯНС» - 210 586,44 грн) і сумою, яку відповідач погодився компенсувати (84 428,50 грн).
Крім того, у звіті відповідача № ОСЦВ-308 використано модель Mitsubishi Lancer IX 1.6i, яка не є аналогом авто позивача - Mitsubishi Lancer Evo VIII з повним приводом і двигуном 1997 см?. Оскільки вказує, що його ТЗ значно дорожче та конструктивно відрізняється (інший кузов, інші запчастини). Ринкова вартість Evo VIII на момент ДТП становила 675 689,42 грн, а не 149 780,00 грн, як вказано у звіті відповідача.
Також, позивач подав звіт №0112 від 07.12.2023, де вартість відновлювального ремонту, з урахуванням фізичного зносу складає 148 459,80 грн. Цей звіт підготовлено за витратним підходом, і саме на його підставі позивач обґрунтовує суму збитку, а не на основі рахунку СТО, як стверджує відповідач.
Вважає, що відповідач не надав належних доказів для спростування поданого позивачем звіту, а лише обмежився загальними твердженнями.
Крім того, у своїй заяві від 20.05.2024 представник позивача зазначає, що відповідач через систему Електронний суд подав неповний і поганої якості друку Звіт про оцінку №ОСЦВ-308 від 07.11.2023, оскільки у ньому відсутні фото пошкоджень транспортного засобу, що викликає сумніви у його достовірності.
На підставі викладеного, просить поставити під сумнів поданий відповідачем Звіт про оцінку №ОСЦВ-308 від 07.11.2023, а для встановлення вартості матеріального збитку для страхового відшкодування просить прийняти Звіт про визначення вартості матеріального збитку вих. №0112 від 07.12.2023,який зроблений на замовлення позивача.
18.06.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів в підтвердження фактичної вартості відновлювального ремонту ТЗ: Наряд замовлення №НЦ007589 від 31.05.2024; Акт звірки взаємних розрахунків з 01.05.2024 по 30.06.2024; Фіскальний чек від 21.02.2024, фіскальний чек від 27.02.2024; фіскальний чек від 29.02.2024; Платіжна інструкція від 04.04.2024 та експрес-накладна від 05.04.2024; Квитанція №45239607 від 21.05.2024.
18.06.2024 від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.
21.06.2024 від представника відповідача на адресу суду прийшли заперечення на заяву представника позивача щодо збільшення позовних вимог вважаючи, що вона подана з порушенням вимог ЦПК України.
19.03.2025 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про стягнення судових витрат та до якого додав : Договір про надання правової допомоги №25/10 від 20.10.2023; копію квитанції про сплату судового збору від 28.03.2024; копію квитанції про сплату послуг за надання правової допомоги від 28.03.2024 у розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою суду від 31.07.2025 у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог, відмовлено.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 06.10.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «DAF» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «MITSUBISHI» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року ОСОБА_2 визнано винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді.
ОСОБА_2 є працівником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГРУП" (ТОВ "ТОРГРУП"). Транспортний засіб DАF XF510FT з номерним знаком НОМЕР_1 також належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГРУП" (ТОВ "ТОРГРУП").
Цивільно-правова відповідальність ТОВ "ТОРГРУП" як власника транспортного засобу DАF XF510FT з номерним знаком НОМЕР_1 , застрахована ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ", що підтверджується полісом №ЕР-214398490.
Страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну 160000,00 грн.
03 листопада 2023 року позивач подав відповідачу заяву про страхове відшкодування, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі страхової суми 160000,00 грн., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО АВТОАЛЬЯНС» - юридичної особи, яка надає послуги з ремонту пошкодженого транспортного засобу MITSUBISHI LANCER.
30 листопада 2023 року відповідач листом за №ОСЦВ-308 повідомив позивача про прийняте ним рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 84428,50 грн, шляхом перерахування коштів на станцію технічного обслуговування ТОВ «НІКО АВТОАЛЬЯНС».
Також відповідач повідомив позивача, що розмір заподіяної позивачу шкоди був визначений на підставі Звіту № ОСЦВ-308 від 07.11.2023 про оцінку матеріального збитку завданого власнику КТЗ. У наданні зазначеного звіту позивачу було відмовлено мотивуючи це тим, що дана документація є конфіденційною інформацією страхової компанії.
Не погоджуючись зі сумою страхового відшкодування, 11 грудня 2023 року позивач подав відповідачу заяву про доплату страхового відшкодування у розмірі 148459,80 грн та копію звіту про визначення вартості матеріального збитку вих. №0112 від 07.12.2023 складеного оцінювачем Волошиним А.І.
09 січня 2024 року відповідач своїм листом за №ОСЦВ-308/2 відмовив у задоволені заяви позивача від 11.12.2023 про доплату страхового відшкодування з тих підстав, що оцінювачем Волошиним А.І. під час визначення матеріального збитку було безпідставно завищена вартість складників, що підлягають заміні. Натомість стверджував, що звіт №ОСЦВ-308 від 07.11.2023 виконаний оцінювачем Вілько О.Г. , страхова компанія вважає правильним.
11 січня 2024 року позивач подав відповідачу заяву про рецензування звіту №ОСЦВ-308 від 07.11.2023, виконаного оцінювачем Вілько О.Г. , оскільки його результати використовуються страховою компанією для прийняття рішення.
09 лютого 2024 року відповідач своїм листом за №ОСЦВ-308/3 відмовив позивачу у відповідному звернення з метою відповідного рецензування звіту.
У своєму відзиві на позов, відповідач звертає увагу на те, що у позивача відсутні правові підстави самостійно обирати експерта та стверджує, що позивач не мав права самостійно визначати розмір шкоди.
Суд не погоджується з доводами відповідача в цій частині, оскільки позивач направив відповідачу повідомлення про ДТП 07.10.2023, яке отримано відповідачем 10.10.2023.
Проте, уповноважений представник ПАТ «СК «УСГ» прибув для огляду транспортного засобу лише 27.10.2023, тобто після спливу 10 робочих днів, визначених п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про ОСЦПВ».
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що останній мав право залучити незалежного експерта для визначення розміру матеріальної шкоди, що й було реалізовано шляхом замовлення Звіту №0112 від 07.12.2023.
Оцінюючи наявні у справі Звіти, суд приходить до наступного.
Щодо якості та повноти Звіту відповідача № ОСЦВ-308 суд звертає увагу на наступне.
Відповідач подав Звіт № ОСЦВ-308 від 07.11.2023, який містить не повні матеріали , оскільки відсутні фото пошкоджень транспортного засобу позивача, а копія має неналежну якість друку.
На дані обставини, як і на необґрунтованості звіту відповідача, також звертав увагу і позивач у справі.
Як встановлено, Звіт відповідача базувався на порівнянні пошкодженого ТЗ позивача з моделлю Mitsubishi Lancer IX 1.6i, тоді як фактично пошкоджений автомобіль - Mitsubishi Lancer Evo VIII має повний привід і двигун об'ємом 1997 см?.
Таким чином є очевидним, що конструктивні елементи кузова цих моделей різні, що робить застосований відповідачем підхід оцінки необ'єктивним та не повним.
За вказаних вище обставин, суд вважає, що наданий відповідач Звіт про оцінку не може бути прийнятий судом в якості належного і достовірного доказу при визначенні розміру спричиненої позивачу шкоди та, як наслідок, для обґрунтованого визначення розміру страхового відшкодування.
Щодо допустимості Звіту №0112 від 07.12.2023, яки наданий позивачем у справі в обґрунтування заявлених вимог.
Так, позивач надав Звіт №0112 від 07.12.2023 здійснений на його замовлення, який складений за витратним підходом з урахуванням фізичного зносу ТЗ.
За даним звітом вартість відновлювального ремонту визначена у сумі 148 459,80 грн.
Оцінюючи наданий позивачем Звіт, суд вважає, що даний Звіт об'єктивно підтверджує вартість відновлювального ремонту та розмір спричиненої позивачу шкоди, оскільки кореспондується з нарядами -замовлення, рахунками та актами-виконаних робіт здійснених СТО «НІКО АВТОАЛЬЯНС» на замовлення позивача та узгоджується з вимогами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».
З огляду на наведене, суд вважає за можливе покласти в основу рішення у даній справи при визначенні розміру майнової шкоди Звіт №0112 від 07.12.2023 наданий позивачем, як такий, що відповідає закону, методиці оцінки та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 цього закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
З полісу № ЕР-214398490 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що ліміт відповідальності за полісом щодо відшкодування шкоди, завданої майну, становить 160000 гривень, франшиза - 0 гривень.
ПАТ «СК «УСГ» сплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 84428,50 грн.
Таким чином, стягненню з ПАТ «СК «УСГ» на користь позивача підлягає страхове відшкодування в розмірі 64031,30 грн (148459,80 - 84428,50 = 64031,30).
З огляду на наведене вище, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
19.03.2025 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про стягнення судових витрат в яких долучає: Договір про надання правової допомоги №25/10 від 20.10.2023; копію квитанції про сплату судового збору від 28.03.2024; копію квитанції про сплату за послуги за надання правової допомоги від 28.03.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В клопотанні про стягнення судових витрат, представник позивача зазначає, що адвокатом була надана наступна правова допомога: складено позовну заяву, складено відповідь на відзив, складено заяву про те, що поданий відповідачем документ викликає сумнів з приводу його достовірності, складено клопотання про стягнення судових витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду Договір про надання правової допомоги №25/10 від 20.10.2023; копію квитанції про сплату судового збору від 28.03.2024; копію квитанції про сплату за послуги за надання правової допомоги від 28.03.2024.
Вартість наданих послуг становить 7000,00 грн.
Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення витрат на правову допомогу та обґрунтованості таких витрат суд враховує наступне.
У п.п. 113-117 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України» від 07 листопада 2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов'язаннями.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року по справі 755/9215/15-ц ВП ВС роз'яснила, що положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» 536/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За вказаних вище обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн., що на думку суду є обґрунтованим, відповідає принципу розумності та є спірмірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн та витрати на правничу допомгогу у розмірі 7000,00 грн.
Керуючись статтями 509, 526, 625, 979-984, 988, 990-992, 1166, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» про стягнення суми страхового відшкодування, задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (ЄДРПО: 30859524, адреса: м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) недоплачене страхове відшкодування в розмірі 64031 гривні 30 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (ЄДРПО: 30859524, адреса: м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 31.07.2025.
Суддя: О.М. Букіна