ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2626/25
провадження № 2/753/4922/25
22 травня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
за участю секретаря судового засідання Овчаренко К.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Куліша Б.М.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Радкевича С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на непрацездатного батька,
05.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на непрацездатного батька.
Позивач просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу (заробітку) щомісяця, починаючи з дня звернення до суду.
Позовна заява обґрунтована таким. Позивач, згідно довідки до акту огляду медикоспеціальної експертної комісії серії 12 ААГ №739016 (огляд проведено повторно) дата огляду 12.02.2024 є особою, якої встановлена 1 група інвалідності по зору, довічно. Причина інвалідності загальне захворювання, потребує постійної сторонньої допомоги. Згідно свідоцтва про шлюб видане повторне серії НОМЕР_1 . між мною та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб. Від шлюбу має дитину ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Антонів Сквирського району Київської області. Після початку війни дружина відвезла його до своїх батьків в с.Антонів Сквирського району, Київської області (адреса де проживають батьки дружини: АДРЕСА_1 ), де він знаходився десь 1 місяць з дружиною та сином ОСОБА_2 . Через 1 місяць він повернувся з дружиною до міста Києва для отримання ліків (інсуліну). Син залишився проживати в селі. Після повернення до м. Києва між позивачем та його дружиною виникла сварка на побутовому рівні, після якої дружина забрала речі та виїхала з квартири. Відповідачу відомо, що позивач проживає один, не спілкується з батьком, не допомагає йому. Дохід позивача становить пенсія у розмірі 2 980,00 грн, якої не вистачає на ліки, для сплати комунальних послуг.
Ухвалою від 21.02.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті на 02.04.2025 о 10 год. 20 хв.; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
02.04.2025 суд відклав розгляд справи на 05.05.2025 на 14 год. 00 хв.
14.04.2025 відповідач засобами поштового зв'язку подав відзив на позовну заяву (надійшов до суду 21.04.2025, зареєстрований за вх. № 300069), в якому просив відмовити в задоволенні позову.
На обґрунтування своєї позиції зазначив таке.
10.11.2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб виконавчим комітетом Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області, про що було здійснено актовий запис № 3.
Від даного шлюбу в них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не проживають разом, не підтримують контакту, фактично сім'я припинила своє існування.
1. Відповідно до позовної заяви, в якій зазначається, що ОСОБА_2 , знаючи що Позивач проживає один, не допомагає йому та не спілкується з ним. Також ОСОБА_1 зазначає, що являється інвалідом першої групи та потребує сторонньої допомоги, а Відповідач в свою чергу заблокував його номер телефону.
З твердженням про необхідність сторонньої допомоги відповідач категорично не погоджується, оскільки Позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у нього реальної потреби в такій допомозі. Зокрема, у матеріалах справи відсутня будь-яка медична довідка або інший документ, виданий уповноваженим медичним закладом, який би засвідчував стан здоров'я Позивача та підтверджував потребу в сторонній допомозі. Таким чином, твердження Позивача носить голослівний характер і не може бути покладено в основу будь-яких правових висновків.
Крім того, відповідач заперечує проти тверджень щодо блокування Позивача з його боку, оскільки жодних об'єктивних доказів доведення даного факту Позивачем також не надано. Вказані обставини залишаються на рівні припущень, які не можуть вважатися доведеними відповідно до вимог процесуального законодавства. Отже, ОСОБА_2 вважає, що зазначені твердження є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
Також відповідно до письмових пояснень ОСОБА_5 , яка являється сусідкою Позивача та обізнана з обставинами його сімейного життя. У своїх поясненнях вона зазначає, що протягом усього періоду спільного проживання сім'ю Майбородів не можна було охарактеризувати, як щасливу. За словами свідка, ОСОБА_3 доводилося працювати на двох-трьох роботах одночасно з метою матеріального забезпечення сина та чоловіка. При цьому, замість вдячності чи підтримки, вона зазнавала агресивної поведінки з боку Позивача, яка проявлялася, як щодо неї особисто, так і щодо їхньої спільної дитини. Окрім того, свідок вказує, що на теперішній час Позивач проживає з іншою жінкою, що свідчить про зміну його особистого та сімейного становища та спростовує факт, що наразі він проживає один. Зазначені факти мають істотне значення для правильного вирішення справи та підлягають врахуванню судом.
2. Відповідно до ч. 1 ст.202 СК повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Згідно із роз'ясненнями, викладеними у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № З «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України ), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК України).
Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом І, II чи III групи.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Оскільки факт непрацездатності не є безумовною підставою для виникнення у Відповідача обов'язку надання матеріальної допомоги, Позивач повинен довести необхідність отримання такої допомоги, чого Позивач не зробив в позовній заяві та не надав жодного підтвердження своїх витрат на лікування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов'язання у дочки, сина на утримання батьків можуть бути призначені за наявності юридичних складових сукупності певних умов, а саме: мати або батько не були позбавлені батьківських прав та не ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків; непрацездатність матері, батька; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення. Також за умови, що повнолітня донька син мають змогу надавати матеріальну допомогу своїм батькам.
Наразі Позивач переслідує виключно матеріальну мету, намагаючись покласти фінансове навантаження на Відповідача, прагнучи отримати більшу кількість коштів на власне утримання, попри відсутність з його боку участі в житті ОСОБА_2 , як батька.
Відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу Позивачу та сплачувати аліменти з огляду на складне матеріальне становище, в якому він наразі перебуває.
На даний час він є здобувачем вищої освіти, що не дає йому змоги здійснювати трудову діяльність у повному обсязі або отримувати стабільний дохід, дана інформація підтверджується квитанцією про оплату навчання від 11.04.2025 року. Джерелом існування для нього є випадкові незначні доходи, що не забезпечують навіть його власні мінімальні потреби.
Мати Відповідача має проблеми зі здоров'ям та в свою чергу потребує сторонньої матеріальної допомоги. Оскільки ОСОБА_2 змушений витрачати на лікування матері значну частину своїх обмежених ресурсів, що ще більше ускладнює його фінансову ситуацію.
Таким чином, за сукупністю обставин, Відповідач об'єктивно позбавлений можливості здійснювати регулярні аліментні виплати, не маючи постійного місця роботи, стабільного доходу та перебуваючи в умовах додаткового фінансового навантаження через необхідність піклування про мати.
Отже, право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка, крім іншого, не забезпечена прожитковим мінімумом. За таких обставин вирішального значення набуває доведення факту потреби у матеріальній допомозі, чого Позивачем доведено не було.
05.06.2025 представник позивача - адвокат Куліш Б.М. подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Наступне судове засідання суд призначив на 22.05.2025 на 16 год. 20 хв.
У судовому засіданні 22.05.2025 представник позивача просив додати до справи довідку про стан здоров'я позивача та рахунки на оплату житлово-комунальних послуг. Просив поновити процесуальний строк для клопотання про приєднання доказів.
Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання про приєднання доказів до справи.
Суд задовольнив клопотання представника позивача про поновлення строків на подання доказів та приєднання доказів до справи.
Представник позивача та позивач у судовому засіданні 22.05.2025 просили задовольнити позовну заяву.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив допитати як свідка матір відповідача, оскільки вона може підтвердити скрутне матеріальне становище відповідача. Просив оглянути в судовому засіданні договір оренди квартири, в якій мешкає відповідач разом із матір'ю.
Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача, оскільки свідок не може підтвердити фактичні обставини, які входять в предмет доказування у цій справі. Матеріальний стан встановлюється відповідними документами.
Суд оглянув договір оренди квартири та приєднав до справи його копію.
Відповідач у судовому засіданні пояснив, що зараз він не є здобувачем вищої освіти, працює неофіційно фітнес-тренером в клубі «Атлант» у м. Біла Церква, отримує заробітну плату від 6 000,00 грн до 7 000,00 грн у місяць, дітей на утриманні не має. Проживає в орендованій квартирі з матір'ю, вона працює на меблевому заводі неофіційно, отримує заробітну плату в розмірі віл 9 000,00 грн до 10 000,00 грн. Інших дітей у позивача немає.
Заслухавши позивача та його представника, відповідача та його представника дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
10.11.2001 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб (а.с.3).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , батьками якого відповідно до копії свідоцтва про шлюб є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є інвалідом першої групи по зору з 01.02.2024 (а.с.5), хворіє цукровим діабетом та потребує постійного стороннього догляду.
Позивач отримує пенсію по інвалідності (а.с.6).
Стаття 51 Конституції України встановлює, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 СК України дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
Потреба у матеріальній допомозі визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Заперечення сторони відповідача стосуються таких основних доводів:
- позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної потреби в наданні матеріальної допомоги;
- не надано документів медичного закладу на підтвердження стану здоров'я відповідача;
- відповідач є здобувачем вищої освіти, тому не має змоги працевлаштуватись, щоб мати постійний заробіток.
Суд вважає твердження відповідача необґрунтованими з огляду на таке.
Позивач є інвалідом першої групи по зору з 01.02.2024, має захворювання «цукровий діабет», на підтвердження чого позивач надав копію довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 739026, потребує сторонньої допомоги.
Позивач є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності, на підтвердження чого надав копію пенсійного посвідчення.
Згідно з довідкою про доходи № НОМЕР_4 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Дарницький район) в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності. Розмір пенсії, нарахованої за період з 01.02.2024 по 31.01.2025 становить 35 540,00 грн, з яких:
- за лютий 2024 року розмір пенсії становить 2 760,00 грн;
- за березень 2024 року розмір пенсії становить 2 980,00 грн;
- за квітень 2024 року розмір пенсії становить 2 980,00 грн;
- за травень 2024 року розмір пенсії становить 2 980,00 грн;
- за червень 2024 року розмір пенсії становить 2 980,00 грн;
- за липень 2024 року розмір пенсії становить 2 980,00 грн;
- за серпень 2024 року розмір пенсії становить 2 980,00 грн;
- за вересень 2024 року розмір пенсії становить 2 980,00 грн;
- за жовтень 2024 року розмір пенсії становить 2 980,00 грн;
- за листопад 2024 року розмір пенсії становить 2 980,00 грн;
- за грудень 2025 року розмір пенсії становить 2 980,00 грн;
- за січень 2025 року розмір пенсії становить 2 980,00 грн.
Згідно з наданими стороною позивача копії рахунків на оплату житлово-комунальних послуг, за грудень позивачу за грудень 2024 року нараховано до сплати щомісячні платежі:
- за послуги з постачання гарячої води в розмірі 711,04 грн;
- за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 677,85 грн;
- абонентське обслуговування (ГВП) в розмірі 20,93 грн;
- абонентське обслуговування (ТЕ) в розмірі 33,02 грн;
- утримання будинку та прибудинкових територій у розмірі 271,24 грн;
- вивезення відходів у розмірі 137,16 грн, разом - 1 851,24 грн.
Отже, позивач надав докази на підтвердження того, що він є інвалідом першої групи по зору, має інші захворювання, потребує постійного стороннього догляду, отримує щомісячно пенсію в розмірі, яка не є достатнім для його матеріального забезпечення, сплати наданих житлово-комунальних послуг.
Стороною відповідача у відзиві на позовну заяву зазначено, що відповідач є здобувачем вищої освіти, на підтвердження чого надав копії квитанцій про сплату освітніх послуг (а.с.33-36).
Разом із тим, відповідач у судовому засіданні 22.05.2025 спростував цю обставину та повідомив, що зараз не є здобувачем вищої освіти, отримує заробіток в клубі «Атлант», де працює неофіційно тренером.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Оскільки позивач надав докази на підтвердження того, що він є інвалідом першої групи по зору, отримує пенсію по інвалідності, який не є достатнім для його матеріального забезпечення, він потребує матеріальної допомоги, відповідач не є здобувачем освіти, має дохід, не має на утриманні інших осіб, не надав доказів ухилення батьком від виконання батьківських обов'язків, суд, враховуючи матеріальний стан та сімейний стан сторін у справі, вважає, що достатнім, незавищеним та таким, що не буде порушувати майнові права сторін у справі, є розмір аліментів на непрацездатного батька у розмірі 1/5 частки від усіх доходів відповідача.
На підставі ст. 191 СК України аліменти присуджуються від дня пред'явлення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн у дохід держави.
Керуючись нормами ст. 133, 141, 142, 259, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на непрацездатного батька задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/5 частки від усіх доходів відповідача, з дня подання позову (05.02.2025).
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
В інший частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 01.08.2025.
Суддя В.М. Маркєлова