справа № 753/3496/25
провадження № 2/753/5217/25
31 липня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Начичко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодуванняв порядку зворотньої вимоги (регресу), суд -
Позивач в особі ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал страхування" у лютому 2025 рокузвернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодуванняв порядку зворотньої вимоги (регрессу).
Позов мотивований тим, що між ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та ОСОБА_2 30.09.2021 року було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс) № 206120415 зі строком дії з 02.10.2021 року до 01.10.2022 року, згідно якого було застраховано транспортний засіб «Кіа», д.н.з. НОМЕР_1 , й 06.12.2021 року о 23 год. 40 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Кіа», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Харківське шосе, 62 в місті Києві, порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілями «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , та «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3 , та який по інерції вчинив наїзд на автомобіль «Дайхатсу», д.н.з. НОМЕР_4 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, а також у порушення п.2.5 вказаних Правил ОСОБА_1 керував автомобілем «Кіа», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах з порожнини рота, нестійка хода, й від проходження огляду лікарем на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за допомогою алкотестеру «Драгер» відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачені ст.ст.124, ч.1 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року, яка набула чинності, ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні правопорушеннь, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.00 коп. та з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
У наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди майну водіїв/власників автомобілів «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3 , «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , «Дайхатсу», д.н.з. НОМЕР_4 .
З метою визначення розміру збитків завданих пошкодженням майна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3 , позивачем проведено автотоварознавче дослідження й відповідно до Звіту №614-2021 від 13.01.2022 року оцінки пошкодженого майна, визначено вартість матеріального збитку в сумі 298 553 грн. 86 коп., й позивачем сплачено власнику автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3 , суму (ліміт) страхового відшкодування в сумі 130 000 грн.00 коп. відповідно дро умов договору (полісу).
Окрім того, внаслідок винних дій відповідача у даній ДТП було пошкоджено ще два автомобілі, а саме «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , «Дайхатсу», д.н.з. НОМЕР_4 , й відповідно до умов договору страхування, розрахунку суми страхового відшкодування, страхових актів № 109.00532422-1 та № 109.02898221-2, позивачем сплачено власникам вказаних автомобілів страхові відшкодування у сумах: 17.02.2022 року 72 529 грн. 65 коп. та 22.04.2022 року 46 177 грн. 50 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 9732562 та № 204922938, відповідно, всього позивачем понесено витрати за договором страхуванням у загальній сумі 248 707 грн. 15 коп. (130 000 грн. 00 коп. + 72 529 грн. 65 коп. + 46 177 грн. 50 коп.).
ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал страхування" здійснило виплату страхового відшкодування на користь власників пошкоджених транспортних засобів у вказаній загальній сумі 248 707 грн. 15 коп..
Відповідно, загальний розмір страхового відшкодування, виплачений за наслідком ДТП, яка мала місце 30.09.2021 року за участю автомобіля «Кіа», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 248 707 грн. 15 коп., та складається із таких складових: 130 000 грн. 00 коп. - за пошкоджений автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3 , 72 529 грн. 65 коп. - за пошкоджений автомобіль «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , 46 177 грн. 50 коп. - за пошкоджений автомобіль «Дайхатсу», д.н.з. НОМЕР_4 .
Тобто, на виконання своїх зобов'язань, після аналізу всіх наданих документів позивач виплатив на користь власників 248 707 грн. 15 коп. страхового відшкодування, виплата якого з урахуванням розрахунку про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, зробленого позивачем, здійснена ним на підставі заяв потерпілих та платіжних доручень.
Вказує, що відповідно до п.п. в), п.п. 38.1.1 п. 38.1, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Відповідно, факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджується постановою Дарницького районного суду м.Києва від 04.02.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КпАП України.
У зв'язку з проведеними позивачем регламентними виплатами потерпілому у позивача виникло право зворотної (регресної) вимоги до винної у ДТП особи - відповідача, який відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
В судове засідання позивач повторно не з'явився, звернувся до суду із заявою, викладеною у прохальній частини позовних вимог, про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог з тих же підстав, просив їх задовольнити, з можливим ухваленням заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на сайті судової влади (суду).
Відзив на позов відповідачем не поданий.
За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд справи судом.
Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вид судочинства - спрощеного позовного провадження, вжиті судом заходи щодо направлення сторонам повідомлення про час та місце розгляду справи, копії позовної заяви з додатками до відповідача, із роз'ясненим правом надання відзиву на позов, відповіді на відзив тощо, суд визнав можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Розгляд справи відбувся у порядку спрощеного позовного провадження.
Так, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Судом встановлено, що між ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал страхування" та ОСОБА_2 30.09.2021 року було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс) № 206120415 зі строком дії з 02.10.2021 року до 01.10.2022 року, згідно умов якого було застраховано транспортний засіб «Кіа», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.7).
06.12.2021 року о 23 год. 40 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Кіа», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Харківське шосе, 62 в місті Києві, порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілями «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , та «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3 , який по інерції вчинив наїзд на автомобіль «Дайхатсу», д.н.з. НОМЕР_4 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, а також у порушення п.2.5 вказаних Правил ОСОБА_1 керував автомобілем «Кіа», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах з порожнини рота, нестійка хода, й від проходження огляду лікарем на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за допомогою алкотестеру «Драгер» відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачені ст.ст.124, ч.1 ст. 130 КпАП України (а.с. 8-15, 16-17).
Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року, яка набула чинності, ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні правопорушеннь, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.00 коп. та з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (а.с.18).
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди майну водіїв/власників автомобілів «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3 , «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , «Дайхатсу», д.н.з. НОМЕР_4 .
З метою визначення розміру збитків завданих пошкодженням майна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3 , позивачем проведено автотоварознавче дослідження й відповідно до Звіту №614-2021 від 13.01.2022 року оцінки пошкодженого майна, визначено вартість матеріального збитку в сумі 298 553 грн. 86 коп., й позивачем сплачено власнику автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3 , суму (ліміт) страхового відшкодування в сумі 130 000 грн.00 коп. відповідно дро умов полісу (а с.19-39, 41).
Окрім того, внаслідок винних дій відповідача у даній ДТП було пошкоджено ще два автомобілі, а саме «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , «Дайхатсу», д.н.з. НОМЕР_4 , й відповідно до умов страхування, розрахунку суми страхового відшкодування, страхових актів № 109.00532422-1 та № 109.02898221-2, позивачем сплачено власникам вказаних автомобілів страхові відшкодування у сумах: 17.02.2022 року - 72 529 грн. 65 коп. та 22.04.2022 року - 46 177 грн. 50 коп., що підтверджується рлатіжними дорученнями № 9732562 та № 204922938, відповідно, всього ним понесено витрати в загальній сумі 248 707 грн. 15 коп. (130 000 грн. 00 коп. + 72 529 грн. 65 коп. + 46 177 грн. 50 коп. (а.с.41, 72, 73, 66-96).
ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал страхування" здійснило виплату страхового відшкодування на користь власників пошкоджених транспортних засобів у вказаній загальній сумі 248 707 грн. 15 коп. (а.с.41, 72, 73).
Відповідно, загальний розмір страхового відшкодування, виплачений за наслідком ДТП, яка мала місце 30.09.2021 року за участю автомобіля «Кіа», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 248 707 грн. 15 коп., та складається із таких складових: 130 000 грн. 00 коп. - за пошкоджений автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3 ; 72 529 грн. 65 коп. - за пошкоджений автомобіль «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 ; 46 177 грн. 50 коп. - за пошкоджений автомобіль «Дайхатсу», д.н.з. НОМЕР_4 .
Тобто, на виконання своїх зобов'язань, після аналізу всіх наданих документів позивач виплатив на користь власників пошкоджених автомобілів 248 707 грн. 15 коп. страхового відшкодування, виплати яких з урахуванням розрахунку про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, зробленого позивачем, здійснено ним на підставі заяв потерпілих та платіжних доручень (а.с.41, 72, 73, 66-96).
Відповідно до п.п. в), п.п. 38.1.1 п. 38.1, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджується постановою Дарницького районного суду м.Києва від 04.02.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.18).
У зв'язку з проведеною позивачем регламентною виплатою потерпілому у позивача виникло право зворотної (регресної) вимоги до винної у ДТП особи - відповідача, який вжив алкоголь, спричинив дорожньо-транспортну пригоду й після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, що й стало підставою зверення до суду із цим позовом.
Відповідно до статті 8 Закону № 85/96-ВР страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до пункту першого статті 22 зазначеного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, судом взято за основу проведені позивачем автотоварознавчі дослідження - Звіт № 64-2021 від 06.12.2021 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3 , із визначеною вартістю матеріального збитку 298 553 грн. 86 коп.(а.с.19-38), Звіт № 0497-VV від 20.12.2021 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , із визначеною вартістю матеріального збитку 81 068 грн. 57 коп., розрахунку страхового відшкодування від 20.04.2022 року, визначеного в сумі 46 177 грн. 50 коп. збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Дайхатсу», д.н.з. НОМЕР_4 (а.с.66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74-96), на тій підставі, що такі дослідження відповідають вимогам законодавства, що регулює професійну оціночну діяльність в Україні, а саме: Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Загальним засадам оцінки майна і майнових прав», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджений Мін'юстом, Фондом держмайна, реєстраційний № 1070/8395 від 24.11.2003 року (зі змінами) тощо; має всі необхідні розрахунки визначення вартості матеріального збитку та виконаний з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, й таке дослідження відповідачем не спростовується (а.с.19-96).
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Інші доводи позивача, які наведені у позові, відзиві на позов, який відповідачем подано у порушення ч.4 ст. 178, п.2 ч.5 ст.178 ЦПК України, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір - 3 730 грн. 60 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 22, 1166, 1188, ч.1 ст.1191 ЦК України, ст. ст. 9, 38, 40, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України «Про судовий збір», п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодуванняпро стягнення страхового відшкодуванняв порядку зворотньої вимоги (регресу), - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користьПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування", код ЄДРПОУ - 33908322, витрат, пов"язаних із виплатою страхового відшкодування - 248 707 грн. 15 коп., 3 730 грн. 60 коп. -судового збору, всього - 252 437 (двісті п'ятдесят дві тисячі чотириста тридцять сім) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.