Справа № 703/2808/25
2/703/1204/25
31 липня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Биченка І.Я.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19 червня 2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит на суму 6500,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а також 975,00 грн на сплату комісії за надання кредиту.
ТОВ «Макс кредит» належним чином виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами цього договору.
Водночас, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 22706,50 грн., яка складається із заборгованості по кредиту у сумі 7475,00 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 15231,50 грн.
17.12.2024 між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 19 червня 2024 року.
02.04.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 020425-У, відповідно до умов якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 19 червня 2024 року.
У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 22706,50 грн., яка складається із заборгованості по кредиту у сумі 7475,00 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 15231,50 грн.
Ухвалою від 16 травня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області відкрив провадження у справі, визнав справу малозначною та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явились.
У позовній заяві позивач просив розглядати справу за відсутності його представника у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву до суду не направив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач у позовній заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд духодить наступного висновку.
Судом встановлено, що 19 червня 2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9821707, за умовами якого товариство зобов'язалось надати позичальнику кредит на споживчі потреби у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 6500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Крім того, товариство одноразово нарахувало комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми кредиту, яка складає 975,00 грн, яку відповідач також зобов'язався сплатити (п. 1.6. договору).
Сторони погодили, що строк дії кредитної лінії становить 360 календарних днів. Позичальник зобов'язався повернути кредит в останній день строку кредитування - 14 червня 2025 року (п. 1.3 договору).
Відповідно до п.1.4 договору відповідач зобов'язався оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме 14 липня 2024 року та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії.
Згідно з п. 1.5, 1.7 договору стандартна процентна ставка складає 1,45% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням комісії дорівнює 1,5% .
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладення цього договору становить 9115,87% (п.1.8 договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладення цього договору становить 41405,00 грн. (п.1.9 договору).
Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора 91806, який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
Указані обставини підтверджуються також наданим позивачем паспортом споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 63525.
У цей же день ТОВ «Макс кредит» здійснило переказ коштів згідно вказаного договору на рахунок відповідача у сумі 6500,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 23.12.2024, повідомленням АТ КБ «Приватбанк» 20 червня 2025 року та випискою по рахунку ОСОБА_1
17 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Макс кредит» (клієнт) укладено договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого фактор зобов'язався передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язався відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Перехід від клієнта до фактора прав вимог до боржників відбувається в момент підписання акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги відповідно до реєстру боржників та є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2 договору).
17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників, згідно з яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 17 грудня 2024 року, складений за формою згідно з додатком №1 до договору, загальною сумою заборгованості 96819668,50 грн. 28 листопада 2019 року до вказаного договору факторингу було внесено зміни додаткової угодою № 19 в частині строку дії договору.
На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9821707 від 19.06.2024 від ТОВ «Макс кредит» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», надано витяг з реєстру боржників від 17 грудня 2024 року, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 22706,5 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 7475,00 грн, заборгованість по процентам 15231,50 грн.
Наявність заборгованості на момент відступлення права вимоги у вказаному розмірі підтверджується також розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Макс кредит».
02 квітня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 020425-У, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перехід від клієнта до фактора прав вимог заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).
02 квітня 2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників, згідно з яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 1223, після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №020425-У від 02 квітня 2025 року, від клієнта до фактора перейшли права вимоги щодо заборгованостей до боржників.
На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9821707 від 19.06.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал», надано витяг з реєстру боржників від 02 квітня 2025 року, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 22706,5 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 7475,00 грн, заборгованість по процентам 15231,50 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Як визначено ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином суд встановив, що ТОВ «Юніт Капітал» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за кредитним договором, укладеними між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс кредит».
ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання послуг, однак в порушення умов цього кредитного договору не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів. Укладений договір підписаний відповідачем, що свідчить про його обізнаність з умовами кредиту, обставинами сплати процентів, процентних ставок, умов, за яких вони застосовуються.
Згідно з наданим позивачем розрахунком ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 22706,50 грн, що складається із заборгованості по кредиту - 7475,00 грн, заборгованості по несплаченим відсотка за користування кредитом - 15231,50 грн.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів належного виконання зобов'язань за договорами не надано.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Так, повноваження адвоката Тараненка А.І. підтверджені договором про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року, додатковою угодою № 2 до цього договору від 07 квітня 2025 року та ордером серії АА № 1563496.
Як убачається з акту прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2025, адвокат надав, а клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви - 5000 грн., вивчення матеріалів справи - 1000 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500 грн.
Ураховуючи наведене суд вважає доведеним розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.
Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги не заявив. Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, суд не має права з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення таких витрат, що підлягають розподілу (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті№13252 від 09 травня 2025 року позивач сплатив 2422,40 грн. судового збору за звернення до суду з наведеним позовом.
Таким чином, позивачем документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Ураховуючи, що позов підлягає до повного задоволення з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 9422,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 5, 7,12, 81, 89, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України суд,-
ухвалив :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 22706 грн 50 коп заборгованості за договором № 00-9821707 від 19 червня 2024 року, 2422 грн. 40 коп судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 32128 (тридцять дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 90 (дев'яносто) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 31 липня 2025 року.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», юридична адреса: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: І.Я. Биченко