Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3689/25
Номер провадження2-о/711/136/25
01 серпня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника адвоката Демиденко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Черкаський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області, про встановлення факту смерті,
29 квітня 2025 року заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Демиденко Мирослава Валеріївна, звернувся в порядку окремого провадження до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою, в якій просить суд встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи вимоги, заявник зазначає, що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Матір'ю ОСОБА_3 є заінтересована особа ОСОБА_2 .
Як зазначає заявник у мотивувальній частині заяви, після народження дочки було встановлено, що вона мала вроджені вади, що у наслідку призвело до того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла в Почапинській дільничній лікарні та похована на центральному кладовищі с. Почапинці, Звенигородського району, Черкаської області.
Маючи намір отримати свідоцтво про смерть дочки, заявник звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, де йому було відмовлено у видачі означеного свідоцтва, оскільки для підтвердження факту смерті заявник не надав документа встановленої форми, що виданий закладом охорони здоров'я, а надана заявником копія лікарського свідоцтва про смерть не є підставою для внесення відомостей до реєстру померлих та отримання заявником свідоцтва про смерть.
Встановлення факту смерті дочки заявнику є необхідним для отримання свідоцтва про смерть державного зразка.
Підсумовуючи викладене, заявник просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що внести відомості до Державного реєстру актів цивільного стану щодо реєстрації смерті.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 травня 2025 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Черкаський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області, про встановлення факту смерті; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами окремого провадження (а.с.30).
Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Демиденко М.В. у судовому засіданні заяву про встановлення факту смерті підтримали з підстав, викладених у ній, та просили суд її задовольнити, встановивши відповідний факт.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи, що знаходяться на а.с. 74.
Водночас, 22.07.2025 заінтересована особа ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку подала до суду заяву, в якій просила розгляд заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її доньки ОСОБА_3 проводити без її присутності; заяву про встановлення факту смерті просить суд задовольнити в повному обсязі (вхідний №29508/25 від 22.07.2025, а.с.72).
Представник заінтересованої особи Черкаського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, що знаходяться на а.с. 67 зворот.
Водночас 29.05.2025 засобами електронного зв'язку від заінтересованої особи надійшла заява (вхідний №21219/25), в якій цей учасник справи просить проводити судові засідання без участі представника; у разі задоволення заяви звертає увагу суду, що рішення повинно містити такі відомості про померлу особу, а саме: прізвище, ім'я та по батькові, дата та місце народження, а також дата та місце смерті померлої особи (а.с.41).
28 липня 2025 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку зі складністю справи, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 14 год 30 хв 01 серпня 2025 року.
Суд, заслухавши вступні слова заявника ОСОБА_1 та його представника адвоката Демиденко М.В., дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Сагунівка, Черкаського району, Черкаської області народилася ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , що видане повторно 30.01.2025 Черкаським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с.14). Зі змісту означеного письмового доказу суд встановив, що батьками ОСОБА_3 є: ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_2 (мати).
Із копії лікарського свідоцтва про смерть б/н, що видане 07.04.1978 Почапинською дільничною лікарнею, суд встановив, що о 11 год 45 хв 04 квітня 1978 року, перебуваючи на стаціонарному лікуванні в означеній медичній установі, померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем постійного проживання якої було с. Сагунівка, Черкаського району, Черкаської області (а.с.15).
Із довідки виконавчого комітету Лисянської селищної ради (Почапинський старостинський округ) №605 від грудня 2024 року суд встановив, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно лікарської довідки про смерть від 07.04.1978, дійсно похована на центральному кладовищі у с. Почапинці, Звенигородського району, Черкаської області (а.с.16). Також зміст означеного засобу доказування узгоджується зі змістом довідки №137 від 15.05.1978, що видана Почапинською сільською радою Лисянського району Черкаської області (а.с.17).
Крім того в судовому засіданні, що відбулося 28.07.2025, суд дослідив копію лікарського свідоцтва про смерть б/н від 07.04.1978 форми 106/о, що затверджена Міністерством охорони здоров'я України №545 від 08.08.2006 (а.с.22), і встановив, що зміст означеного письмового доказу повністю узгоджується із лікарським свідоцтвом про смерть б/н, що видане 07.04.1978 Почапинською дільничною лікарнею за формою №246 від 12.02.1966 (а.с.15).
Також із листа Черкаського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області №17/32.15-04-05 від 04.01.2025 суд встановив, що заявником була надана означеній установі для державної реєстрації смерті дочки ОСОБА_3 копія лікарського свідоцтва про смерть (форма №246, затверджена 12.02.1966 МОЗ СРСР), що видана 07.04.1978 Почапинською дільничною лікарнею, відповідно до якої 04.04.1978 зафіксовано смерть ОСОБА_3 . Проте, оскільки номер лікарського свідоцтва про смерть не вказаний, а причина смерті ОСОБА_3 написана нерозбірливо, тому документально підтвердити факт настання смерті ОСОБА_3 є неможливим. У зв'язку із цим, рекомендовано з даного питання звернутись до суду (а.с.18).
Із відповіді Черкаського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області №62115/32.14-25 від 28.06.2025, що надана на адвокатський запит адвоката Демиденко М.В., суд встановив, що копія лікарського свідоцтва про смерть, що долучена до адвокатського запиту та засвідчена КНП «Лисянська територіальна лікарня» 16.01.2025 містить суперечливі відомості, а саме: форма лікарського свідоцтва про смерть, затверджена МОЗ України №545 від 08.08.2006, а фактична дата видачі самого лікарського свідоцтва про смерть - 07.04.1978. У зв'язку із цим, зроблено висновок, що державна реєстрація смерті можлива лише за умови підтвердження правомірності та достовірності видачі копії вищевказаного лікарського свідоцтва про смерть (а.с.59).
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Факт смерті особи у певний час за відмови органів ДРАЦС зареєструвати факт смерті встановлюється за умови подання заявником документів про відмову органів ДРАЦС у реєстрації факту смерті, яка обумовлюється несвоєчасним зверненням до цих органів або відсутністю документів, які стверджують подію смерті.
При зверненні до суду заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланням на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Доказами, цього можуть бути: медичне свідоцтво, акт органів поліції, акт органів пожежного і водного нагляду та інші докази.
Аналогічний висновок щодо застосування п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України викладений в постанові Верховного Суду від 13.05.2022 в справі № 478/1072/21 (провадження № 61-1370св22), що застосовується судом з метою дотримання положень ч.4 ст.263 ЦПК України. Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаютьсяза умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Під час розгляду справи заявником наведено обставин, які свідчать про те, що його дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 о 11 год 45 хв у Почапинській дільничній лікарні, перебуваючи на стаціонарному лікуванні, а також надано достатні, належні та допустимі докази на підтвердження обставин її смерті в означений вище час, у відповідному місці і за певних обставин.
Означені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: лікарським свідоцтвом про смерть б/н форми №246, затвердженої 12.02.1966 МОЗ СРСР, що видане 07.04.1978 Почапинською дільничною лікарнею (а.с.15), лікарським свідоцтвом про смерть б/н від 07.04.1978 форми 106/о, що затверджена Міністерством охорони здоров'я України №545 від 08.08.2006 (а.с.22), довідкою виконавчого комітету Лисянської селищної ради (Почапинський старостинський округ) №605 від грудня 2024 року (а.с.16) та довідкою №137 від 15.05.1978, що видана Почапинською сільською радою Лисянського району Черкаської області (а.с.17).
Крім того, з досліджених у засіданні матеріалів цивільної справи суд встановив, що заявник та представник заявника неодноразово зверталися до відділу ДРАЦС щодо державної реєстрації смерті дочки заявника ОСОБА_3 . Проте щоразу Черкаським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області у вчиненні означеної реєстраційної дії фактично було відмовлено, що підтверджується письмовими доказами, що знаходяться на а.с.18, 59.
Досліджені у судовому засіданні письмові докази у своїй сукупності дозволяють стверджувати, що дочка заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Сагунівка, Черкаського району, Черкаської області, померла о 11 год 45 хв ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Почапинці, Лисянського району, Черкаської області, УРСР, перебуваючи на стаціонарному лікуванні в Почапинській дільничній лікарні.
Також суд, визнаючи доведеним означений вище факт, враховує ту обставину, що заінтересована особа ОСОБА_2 , яка є матір'ю померлої ОСОБА_3 , визнала означений факт, подавши до суду відповідну заяву. У суду не виникло обгрунтованих сумнівів щодо добровільності визнання заінтересованою особою означеного факту, а також визнання заінтересованою особою факту, який просить заявник встановити у судовому порядку, не суперечить закону та/або не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
З огляду на викладене, повно та всебічно з'ясувавши обставин справи та засоби доказування, що їх підтверджують, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви в частині встановлення факту смерті ОСОБА_3 .
Щодо прохання заявника, що викладене у прохальній частині заяви від 29.04.2025, про внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану щодо реєстрації смерті, то суд зазначає про таке.
Питання державної реєстрації смерті регулюються статтею 17
Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та главою 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 №3307/5, далі - Правила №52/5) .
Частинами 1, 6 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
Пунктом 1 глави 5 розділу ІІІ Правил №52/5 передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
З аналізу означених нормативно-правових актів суд зробив висновок, що до дискреційних повноважень органів державної реєстрації актів цивільного стану належить внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану щодо смерті фізичної особи, зокрема і на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що прохання заявника про внесення судом відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану щодо смерті фізичної особи - ОСОБА_3 , суперечить положенням ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», а тому в задоволенні заяви в означеній частині слід відмовити.
Ураховуючи викладене, заява ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.
Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 258, 259, 264, 265, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Черкаський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області, про встановлення факту смерті задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Сагунівка, Черкаського району, Черкаської області, померла о 11 год 45 хв ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Почапинці, Лисянського району (нині Звенигородський район), Черкаської області, Українська РСР (нині Україна), перебуваючи на стаціонарному лікуванні в Почапинській дільничній лікарні.
У іншій частині заяву залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 01 серпня 2025 року.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Черкаський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області, код ЄДРПУО: 04060996, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, 157.
Головуючий: О. В. Петренко