Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1936/25
Провадження № 2-о/711/87/25
04 червня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.
при секретарі Мелещенко О.В.
за участю адвоката Коробкової Г.О.
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коробкова Галина Олександрівна, заінтересована особа: Приватний нотаріус Рубан Світлана Світланівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
встановив:
Адвокат Коробкова Г.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Заінтересованою особою зазначено приватного нотаріуса Рубан С.С.
В обґрунтування вимог вказує, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Черкаській області в Лисянському районі в с. Верещаки. У подальшому 21.05.1983 заявник уклав шлюб із ОСОБА_2 . Заявник та його дружина 15.04.1999 отримали свідоцтво на право власності на житло № НОМЕР_1 , яке посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві спільної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з рівних частинах. Спочатку сімейне життя складалось добре, проте згодом сімейні стосунки між ними погіршились, що в кінцевому результаті призвело до фактичною припинення між ними шлюбних відносин. Так, 19.08.2008 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 357 від 2008, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 19.08.2008.
Згодом в 2010 році їхні відносини покращились і вони знову почали проживати разом за адресою: АДРЕСА_1 однією сім'єю, але враховуючи вік вони не зверталися до органів ДРАЦ для реєстрації офіційного шлюбу. Заявник із ОСОБА_2 проживали за однією адресою, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя, тобто проживати однією сім'єю, як чоловік та жінка. Дітей ні в шлюбі, ні по за шлюбом в ОСОБА_2 не було. Зазначає, що указаний факт в судовому засіданні можуть підтвердити свідки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Разом з тим вказує, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 25.05.2020 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Заявник здійснив її поховання, як чоловік, розпорядився речами померлої. За життя померла мала у власності 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради №3125/4424-01-10 від 13.02.2025 року, на час відкриття спадщини, місце реєстрації спадкодавця зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 . На час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем був зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстрація інших осіб відсутня.
Тож, 05.02.2025 заявник звернувся до приватного нотаріуса - Рубан Світлани Світланівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_1 . Проте нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії оскільки на час відкриття спадщини померла в шлюбі не перебувала.
На підставі викладеного, змушений звернутися до суду та просить встановити юридичний факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 без шлюбу у період з 2010 року по 2022 рік за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 14.03.2025 заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 04.04.2025 задоволено клопотання адвоката заявника про допит свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Одночасно ухвалою суду витребувано у приватного нотаріуса Рубан С.С. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 та витягу із реєстру спадкових справ.
Крім того, адвокатом заявника ОСОБА_6 13.05.2025 до суду подано заяву щодо уточнення прохальної частини заяви, у якій було допущено описку у номері будинку, а саме у заяві указана адреса заявника: АДРЕСА_1 , тоді як правильно є: АДРЕСА_3 . Таким чином, прохальна частина заяви є правильною у такій редакції: «Встановити юридичний факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 без шлюбу у період з 2010 року по 2022 рік за адресою: АДРЕСА_3 ».
У судовому засіданні заявник та його адвокат Коробкова Г.О. підтримали заяву та просили задовольнити у повному обсязі, на підставі наведеного у ній обґрунтування та з урахуванням доказів, які додані до заяви, та показів свідків. Крім того, в ході розгляду справи зазначали, що їхні вимоги в основному доводяться показами свідків, тому що прямі докази відсутні. Разом з тим додатково повідомили, що з 1983 року між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, однак за заявою ОСОБА_2 у 2004 році шлюб був розірваний, про що заявник довідався значно пізніше. Дітей від шлюбу не мають. Разом з тим, ОСОБА_1 до 2005-2006 року здебільшого жив у селі у батьків, доглядав їх, оскільки вони хворіли, і приїжджав додому лише на пару днів. Коли хворіла дружина він їй допомагав, ходив з нею до лікарів, купував ліки, сплачував комунальні послуги за квартиру тощо, проте, письмових доказів цього надати не може.
У судове засідання заінтересована особа - приватний нотаріус Рубан С.С. не з'явилася, до початку надала заяву від 01.04.2025, у якій просила розгляд справи здійснювати без її участі, при цьому у вирішенні заяви по суті покладається на розсуд суду.
У судовому засіданні 13.05.2025 було допитано ряд свідків, заявлених у клопотанні заявником, та яке було задоволено судом.
Свідок ОСОБА_3 повідомила суду, що вона проживає за адресою АДРЕСА_5 з 1997 року, тож є сусідкою та бухгалтером в ОСББ за даною адресою. З сім'єю ОСОБА_1 вона спілкувалася, знає їх як сім'ю, оскільки жили вони разом та у спілкуванні говорили про себе як про чоловіка та дружину, однак свідоцтва про шлюб вона не бачила. Коли хворіла ОСОБА_2 - ОСОБА_1 її доглядав, до того ж за комунальні послуги вони сплачували разом.
Свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що вона проживає по АДРЕСА_6 з 2018 року і є сусідкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . По суті заяви повідомила, що вони проживали разом, знала їх як подружжя, разом обробляли земельну ділянку біля будинку, садили там квіти, мали собаку та ходили з нею н прогулянку. При цьому називали один одного «чоловік та дружина» щоб разом не жили вона не бачила, про хворобу ОСОБА_2 та її смерть дізналась від інших людей та ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_4 повідомила, що знає сім'ю з 1987 року, вони є кумами ( ОСОБА_2 хрестила сина свідка), вони разом жили раніше у гуртожитку, ОСОБА_2 була її подругою. З сім'єю ОСОБА_1 вони спілкувалися часто, ходили один до одного у гості. Про розірвання шлюбу між ними вона знала, ініціатором була ОСОБА_2 через почуття провини, що не мала дітей. Із ОСОБА_1 вони завжди проживали разом, навіть після розірвання шлюбу обидва працювали, вона готувала їсти, також ОСОБА_2 постійно лікувалась. Після її смерті всі допомагали з похованням, її дочка ОСОБА_10 отримала свідоцтво про смерть, щоб якось допомогти.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 21.05.1983 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції складено актовий запис № 03, що підтверджується повним витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо активного розірвання шлюбу № 00049222186 від 05.02.2025 (а. с 51).
Крім того, з указаного витягу від 05.02.2025 вбачається, що 19.08.2008 вказаний вище шлюб було розірвано та складено актовий запис № 357, на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.11.2004, про що видане відповідне свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 19.08.2008.
Водночас, встановлено, що у період шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 15.04.1999 отримали свідоцтво на право власності на житло № НОМЕР_1 , яке посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві спільної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з рівних частинах.
Між тим, згідно довідки КП «ЧООБТІ» № 21066 о від 12.03.2021 повідомлено, що за матеріалами інвентаризаційної справи КП «ЧООБТІ» на будинок по АДРЕСА_1 , змінено нумерацію будинку № 104 на № 172 , згідно листа Черкаської міської ради № 4142-01-14 від 23.08.2000.
Крім того, за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями департаменту «Центр надання адміністративних послуг
«Черкаської міської ради» від 13.02.2025.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, про що 25.05.2020 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 1413 та видане свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
Заявник ОСОБА_1 зазначає у своїй заяві, що він поніс витрати на організацію поховання ОСОБА_2 , що підтверджується поніс відповідними накладними щодо наданих ритуальних послуг та договором замовлення № 31від 24.05.2020.
Також з'ясовано та вбачається з копії спадкової справи, наданої на запит суду, що 05.02.2025, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Рубан С.С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку праві власності на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 .
Крім того, постановою приватного нотаріуса Рубан С.С. від 18.02.2025 за вих. № 36/02-31 будо відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , оскільки на час відкриття спадщини померла в шлюбі не перебувала.
Отже, судом встановлено, що на час розгляду даної цивільної справи, свідоцтва про право на спадщину не видавались.
Метою звернення до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, як зазначається у заяві та у поясненнях заявника під час судового засідання, є підтвердження статусу спадкоємця четвертої черги та оформлення спадщини.
Заявник посилається на те, що проживав зі спадкодавцем однією сім'єю, мав спільний побут, взаємні права та обов'язки, а відтак має право на спадкування, як такий, що проживав з спадкодавцем однією сім'єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до правової позиції викладеної у п. 21 постанови Пленуму Пунктом Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судовому практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки. зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (постанова Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 202/5003/16-ц (провадження № 61-44809св18).
Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.
У той же час кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).
Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Звертаючись з заявою до суду, заявник наводить аргументи про те, що спільно проживав із померлою в одній квартирі однією сім'єю, мав спільний побут, взаємні права та обов'язки, а відтак має право на спадкування, проте вищевказані доводи, як підтвердження проживання однією сім'єю, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
На підтвердження своїх доводів заявник додав до матеріалів справи копії фотокарток, докумети витрат на поховання ОСОБА_2 , копії депозитного договору на ім'я ОСОБА_2 та товарні чеки на придбання побутової техніки якості доказів, які на думку суду, не є належними та достатніми доказами, що підтверджують спільне проживання заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу. При цьому з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть вбачається, що із заявою про видачу свідоцтва з вернулася ОСОБА_11 та надала лікарське свідоцтво про смерть 435 від 25.05.2020, тобто не заявник ОСОБА_1 .
Суд оцінює критично вищевказані письмові докази в сукупності із іншими дослідженими у справі доказами та приходить до переконання про те, що обставини наведені заявником не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Окрім цього, свідки, допитані у судовому засіданні, не надали чітких пояснень, коли саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом, враховуючи їх тривалий період перебування у зареєстрованому шлюбі (1983-2004 рік), здебільшого їм не відомо було про розірвання шлюбу, чітких пояснень щодо проживання як сім'ї, саме як чоловіка та дружини, які пов'язані спільним побутом та сімейними обов'язками свідки не надали.
Разом із тим, заявником не доведено доказами реальності сімейних відносин, наявності спільного бюджету з померлою, їх спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, надання взаємної допомоги, домовленостей про порядок користування житловим приміщенням.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Належних та допустимих доказів на спростовання наведеного заявником надано не було, клопотань щодо проведення будь-яких експертиз чи витребування доказів, які не може надати самостійно заявник, не заявлялося.
Відтак, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні суд прийшов до переконання про те, що заявником не подано належних та допустимих доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України щодо дійсного перебування у сімейних відносинах із ОСОБА_2 , постійного проживання з померлою за однією адресою з 2010 по 2022 рік, а відтак у заяві про встановлення факту проживання однією сім'єю необхідно відмовити за недоведеністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,81,264,265,315 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд,-
Вирішив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коробкова Галина Олександрівна, заінтересована особа: Приватний нотаріус Рубан Світлана Світланівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повний текст буде виготовлений 09.06.2025.
Головуючий: Н. М. Кондрацька