Справа №690/345/25
Провадження №3/690/129/25
01 серпня 2025 року суддя Багачевського міського суду Черкаської області, Вахнова Л.А., розглянувши матеріали, які надійшли із Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , одруженого, на утриманні має неповнолітню доньку, працює водієм в ТОВ «Персонал Преміум» (комбінат хлібопечення «Кулиничі»), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовозобов'язаний, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Багачевського міського суду Черкаської області 25.06.2025 р. надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №345656, складеного 30.05.2025 р. о 00 год. 52 хв., складеного інспектором поліції ГУНП в Черкаській області, лейтенант поліції Свістільнік В.О., «30.05.2025 р. о 00 год. 11 хв. в м. Багачеве по вул. Транспортна, 35, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, огляд зі згоди водія у встановленому порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу, результат 0, 24 проміле, чим порушив п.2.9 а ПДР України - заборона керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав, додатково зазначив, що працює водієм, має дозвіл на пересування транспортним засобом в комендантські години, 30.05.2025 р. їхав на роботу, де пройшов медичний огляд, його було допущено до керування транспортним засобом та о 03 год. він вже виїхав розвозити продукти харчування в межах Звенигородського району Черкаської області. Під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції йому не повідомили про причину зупинки, перевірили дозвільні документи на керування транспортним засобом, потім запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки працівник поліції зауважив йому про наявність характерного алкогольного запаху. Він погодився і пройшов, за результатами алкотестера результат склав 0,24 проміле. Вважає, що працівниками поліції йому не було роз'яснено та не надано можливість пройти освідування у лікаря для усунення сумнівів внаслідок незначного перевищення задля усунення розбіжності, хоча алкогольні напої він не вживав. Просив провадження у справі закрити внаслідок відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Держав В.В. у судовому засіданні підтримала клопотання про закриття провадження в справі з кількох підстав. Так, 30.05.2025 р. його довірителя було зупинено працівниками поліцї без зазначення підстав, передбачених ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». При здійснені заміру стану алкогольного сп'яніння 30.05.2025 р. температура повітря складала 21 градус Цельсія, що безумовно вплинуло на результат газоаналізатора. Також наявні сумніви щодо правильності проведеної повірки, оскільки відповідно до сервісної книжки період між градуюваннями та повірками повинен становити не менше 1 разу на 6 місяців, тоді як повірка проводиться 1 раз на рік. Згідно з Інструкцією з експлуатації газоаналізатора Alcotest 6810 під час його експлуатації для масової концентрації алкоголю в крові допустима абсолютна похибка в діапазоні від 0 до 0,8 проміле становить приблизно 0,06 проміле, яка при температурі повітря до +50 градусів Цельсія знаходиться в межах 0,042 проміле. Також на відеозаписі з місця зупинки ОСОБА_1 вів себе адекватно, спокійно, достатні ознаки вважати його в стані алкогольного сп'яніння відсутні. Її довіритель вперше опинився у такій ситуації і йому не було ро'яснено що він має право не погодитись з результатами алкотестера та пройти огляд у медичному закладі. Також працівниками поліції водія не було відсторонено від керування транспортним засобом. Крім того послалась на норми Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 р., яку ратифіковано Українською РСР 25.04.1974 р., яка передбачає максимальний рівень алкоголю в крові не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, позицію його захисника, з урахуванням відомостей, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та наявних письмових доказах в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, й об'єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ч. 1 ст. 245, ст. 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП утворює порушення водієм п. 2.9 а ПДР України (водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. (ст. 251 КУпАП)
При відтворенні відеозапису з місця події 30.05.2025 р. (а.с.9) встановлено, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, надав документи на вимогу працівника поліції, в тому числі дозвіл на проїзд в комендантські години, підтвердив що їхав на роботу на комбінат хлібопечення «Кулиничі». Внаслідок виявлення сумнівів у працівника поліції щодо ознаки алкогольного сп'яніння - запах, було запропоновано пройти освідування на місці, на що водій і погодився. За результатами освідування було зафіксовано 0,24 проміле, та складено акт огляду і протокол.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 11 листопада 2015 року № 1452/735, передбачено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 6 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Відповідно до пункту 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пункт 3 розділу Х зазначеної Інструкції передбачає, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Відповідно до пункту 3 Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно з пунктом 7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Статтею 266 КУпАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В долученому до матеріалів справи копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки приладу “Alcotest 6810» (а.с.4) вбачається, що сервісне обслуговування та градуювання приладу виконується принаймні один раз в 12 місяців, та є чинним до 20.08.2025 р..
Прилад, яким 30.05.2025 проводилося освідування на стан сп'яніння ОСОБА_1 Alcotest 6810 №ARBL-0948, пройшов 20.08.2024 повірку, відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія.
Операцію «повірка» проведена ДП «Київоблстандартметрологія», як обов'язкової складової операції сервісного технічного обслуговування, про що видане свідоцтво № П 51 QM 1285 103 24 від 27.08.2024. Свідоцтво вказане у зведеній відомості про операції технічного обслуговування та чинне до 27.08.2025.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.
Отже, залучення ДП «Київоблстандартметрологія», яке уповноважено у встановленому законом порядку на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (свідоцтва про уповноваження № п-25-2019 від 07 червня 2019 р., № п-73-2021 від 06 січня 2021 р., № п-134-2024 від 27 червня 2024 р.), не є порушенням визначеного порядку сервісного обслуговування газоаналізатора.
Відповідно до умов «Технічні дані» газоаналізатора “Alcotest 6810», газоаналізатор застосовується для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі. Границя допустимої похибки під час експлуатування»: при діапазоні вимірювань від 0,00 проміле до 0,84 проміле складає (+/-) 0,042 проміле, при діапазоні вимірювань від 0,84 проміле до 5,00 проміле складає (+/-) 5% (т. 1 а.с. 40).
Згідно з положеннями п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаки сп'яніння наведені у п. 3 п. 4 цього ж Розділу.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ даної Інструкції, особа вважається такою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, якщо показник спеціальних технічних засобів, застосованих при огляді водія, після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле.
Посилання захисника на те, що відповідно до Конвенції про дорожній рух, максимальний рівень алкоголю в крові не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається, як на підставу для закриття провадження, суд відхиляє з огляду на наступне.
Статтею 8 пунктом 5 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25 квітня 1974 року, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом.
У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Конвенція фактично зобов'язує національні органи встановити мінімально допустимий рівень алкоголю в крові, однак вказаний рівень не повинен бути вищим 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається. Означені допустимі норми Конвенції в перерахунку дорівнюють 0,25 проміле. Такі умови Конвенції є цілком логічними, адже вимагають від її учасників не допускати до керування транспортними засобами водіїв із перевищенням граничних норм.
Проте, Конвенція не забороняє національним органам влади, з урахуванням національних вимог та стандартів безпеки, дорожніх умов, інших особливостей, встановлювати будь-які показники мінімального рівня алкоголю, які повинні бути менші за визначені Конвенцією максимальні «0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається», що й має місце в національному законодавстві України, яким встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові 0,2 проміле, при максимальному передбаченому Конвенцією 0,25 проміле.
Отже, наведена норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає стан алкогольне сп'яніння, що унеможливлює керування транспортними засобами країн учасниць. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати мінімально допустимі показники рівня алкоголю у повітрі, що видихається, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові - 0,2 ‰.
Згідно із дослідженим судом актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які виражались у наявності запаху алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова. У подальшому за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 №ARBL-0948 ОСОБА_1 пройшов відповідний огляд, що підтверджується долученою до протоколу роздруківкою з результатом 0,24‰. Із такими результатами погодився і сам ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис на роздруківці (а.с. 1, 3).
Отже, за умов проведеного 30.05.2025 вимірювання масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 та отриманого результату 0,24‰, похибка складає 0,042 проміле. Таким чином, результат вимірювання масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі коливається, з урахуванням похибки, від 0,198 проміле, що спростовує стан алкогольного сп'яніння.
Важливою гарантією дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі та обов'язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України).
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу. (абзаци перший - третій пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Великої палати Конституційного Суду України від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019)
Також стороною захисту на доведення своєї позиції було долучено довідки з місця роботи, які підтверджують, що ОСОБА_1 прийнятий на роботу водієм, 30.05.2025 р. виконував свої обов'язки, згідно перепустки має право для проїзду на території Черкаської області під час комендантської години у період дії воєнного стану.
За таких підстав суд вважає відсутніми належні та допустимі докази, що доводять винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 а ПДР України, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження в справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 23-24, 27, 30, 33-35, ч.1 ст.130, 247, 251, 283 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 КУпАП, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 КУпАП.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Багачевський міський суд Черкаської області.
Суддя Л.А. Вахнова