Справа № 571/255/25
Провадження № 1-в/571/35/2025
30 липня 2025 року с-ще Рокитне
Суддя Рокитнівського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши подання заступника начальника Звягельського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області про вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку
До суду надійшло подання, в якому орган пробації просить вирішити питання про усунення сумнівів щодо застосування положень ст.75 КК України під час виконання вироку Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.05.2025.
Згідно із п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Представник органу пробації та засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені згідно вимог закону. На підставі ч. 5 ст. 539 КПК України суд провів судовий розгляд без участі вказаних осіб, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце і час розгляду подання, не перешкоджає судовому розгляду.
Прокурор ОСОБА_3 посилаючись на норми КК, зазначає, що положення ст. 75 КК України поширюються на основні покарання, однак відповідно до положень ст. 77 КК України, суд може призначити у разі звільнення від відбування покарання додаткове, в тому числі ? у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Просила вирішити подання на розсуд суду.
Розглянувши матераілаи подання, заслухавши думку прокурора, суд дійшов до наступного висновку.
За вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.05.2025. ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.332 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 один рік та покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Щодо усунення всякого роду сумнівів і протиріч, що виникають при виконанні вироку, суд зазначає.
Статтею 51 КК України передбачено перелік покарань за видами. Статтею 52 КК України передбачено диференціацію покарань на основні та додаткові. Покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю може бути як основне, так додаткове ( ч. 2 ст. 52, ст. 55 КК України).
Відповідно до ч.2 ст.52 КК України за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене санкцією статті Особливої частини Кримінального Кодексу України. До основного покарання може бути приєднано одне чи кілька додаткових покарань у випадку та порядку, передбачених законом.
Санкцією ч.2 ст.332 КК України передбачено основне покарання у виді позбавлення полі з додатковим покаранням у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
З наведеного вище, аналізу санкції ч. 2 ст. 332 КК України, слідує, що згідно законодавець передбачив основне покарання - позбавлення волі, а отже, покарання увиді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, апріорі не може бути основним, а тільки додатковим. При чому, судв взертає увагу на те, що в даному випадку вказане додаткове покарання є не факультативним, а обов'язковим.
Положення ст.75 КК України застосовуються до основних покарань, в т.ч. у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Статтею 77 КК України передбачено, що, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання, зокрема і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
У мотивувальній частині вироку судом прописано щодо додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади на строк один рік, а саме: займати управлінські посади, посади, пов'язані з адміністративно - розпорядчими, контролюючими функціями в органах влади.
Зі змісту наведеного слідує, що звільнення від відбування покарання з випробуванням застосувається щодо основного покарання, що не суперечить положенням ст.75, 77 КК України. Додаткове покарання в такому випадку підлягає виконанню реально.
Керуючись ст.537- 539 КПК України,
Подання задовольнити.
Під час виконання вироку Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12 травня 2025 року щодо додаткового покарання слід керуватися положеннями ст.75 КК України, що виключає питання про всякого роду сумніви і протиріччя.
Засудженого ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання роботи. Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (управлінські посади, посади, пов'язані з адміністративно - розпорядчими, контролюючими функціями в органах влади) строком на один рік виконувати окремо.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня проголошення.
Суддя: