Справа № 570/5765/24
Номер провадження 2-о/570/68/2025
01 серпня 2025 року
Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
присяжних Божка О.В., Баса П.С.
з участю секретаря судового засідання Дзюбишина І.Ю.
представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Цісар О.В. в режимі відеоконференції,
представника ООП Тишкун О.І.,
представника ОСОБА_2 - адвоката Ярославської О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа виконавчий комітет Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна,
05.11.2024 р. представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Цісар І.В. звернулася до Рівненського районного суду Рівненської області із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Згідно протоколу автоматичного визначення присяжних від 05.11.2024 р. основними присяжними були визначені ОСОБА_3 та Будько П.П., запасні присяжні визначені не були.
Згідно з розпорядженням керівника апарату суду І. Пилипаки Щодо призначення повторного автоматизованого визначення присяжного від 24.12.2024 р., у зв'язку з увільненням від виконанням обов'язків присяжної Рівненського районного суду Рівненської області Бізюк Л.С. проведено автоматизоване визначення присяжного з метою заміни Бізюк Л.С. в судовій справі №570/5765/24.
Протоколом автоматичного визначення присяжних від 24.12.2024 р. визначено присяжним Бас П.С.
Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату суду О. Тарасюк Щодо призначення повторного автоматизованого визначення присяжного від 29.07.2025 р., відповідно до службової записки судді Рівненського районного суду Рівненської області Гнатущенко Ю.В. з метою недопущення порушення строків розгляду справи та враховуючи, що присяжний Рівненського районного суду Рівненської області Будько П.П. перебуває на лікарняному, проведено додатковий автоматизований добір присяжного з метою заміни Будька П.П. в судовій справі №570/5765/24.
Протоколом автоматичного визначення присяжних від 29.07.2025 р. визначено присяжним Божка О.В.
01.08.2025 р. до суду надійшла заява від присяжного Божка О.В. про самовідвід, в якій він повідомив, що будучи членом виконавчого комітету Шпанівської сільської ради приймав участь у засіданні виконавчого комітету, на якому затверджувалося подання (рішення) про можливість призначення опікуна.
Вислухавши учасників справи, оглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.
За вимогами ч. 4 ст. 66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» увільнення від виконання обов'язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до положень ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після сплину вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строк, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
За ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє існування в конкретній справі будь-якого переконання або особистої зацікавленості конкретного судді та вимоги, чи суддею забезпечуються достатні гарантії, які виключають підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року у справі № 5-15п12).
Присяжний Божок О.В. повідомив про наявність об'єктивних обставин, внаслідок яких він не може здійснювати правосуддя в даній справі.
З огляду на підстави заявленого самовідводу, суд вважає, що заява про самовідвід є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, -
Заяву присяжного Божка Олександра Володимировича про самовідвід у цивільній справі № 570/5765/24 за заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Цісар І.В., заінтересована особа виконавчий комітет Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна - задовольнити.
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа : орган опіки та піклування виконавчого комітету Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна передати до канцелярії суду для проведення відбору присяжного.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Гнатущенко Ю.В.
Присяжниий Божок О.В.
Присяжний Бас П.С.