справа № 566/1174/25
провадження №2-а/566/12/25
01 серпня 2025 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
Суддя Млинівського районного суду Рівненської області Лободзінський А.С., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
01 серпня 2025 року до Млинівського районного суду Рівненської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши адміністративний позов на предмет відповідності зазначеним вище нормам, суддя дійшов висновку про їх недотримання при подачі позову.
Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, до позовної заяви позивачем ОСОБА_1 не додано квитанції про спалту ним судового збору у сумі, яка узгоджується із розміром ставки судового збору, встановленої ЗУ «Про судовий збір», за подачу до суду вказаного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік складає 1211,20 грн.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року №12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року N R (81) 7, у якій зазначено: "У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Підсумовуючи, Конституційний Суду України зазначив, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу про необхідність сплати судового збору у розмірі 1211,00 грн. та подати до суду підтверджуючі документи.
При цьому, покликання позивача на положеннчя ч.4 ст. 288 КУпАП є помилковим, оскільки ЗУ №36-74-VI "Про судовий збір" прийнятий пізніше у часі та набрав чинності з 11.11.2011 і застосуванню, у даному випадку, підлягають норми цього закону.
Висновки про це викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №543/775/17.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
А тому, адміністративний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення слід залишиити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме, для оплати судового збору у розмірі 1211,00 грн та долучення до матеріалів справи квитанції про його сплату.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.160 -161, 169, 241, 248 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.