Дата документу 31.07.2025Справа № 554/10032/25
Провадження № 3/554/1451/2025
«31» липня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд м. Полтави у складі: головуючого - судді Сметаніної А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Полтавській області ДПП у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, громадянки України, голови Громадської спілки «Полтавська асоціація бізнесу», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
- за ст. 124 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №375582 від 28.06.2025 року, 28 червня 2025 року, о 18 годині 30 хвилин, в м. Полтаві по вул. 23-го Вересня, 2-А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TОYОTA AURIS, д/н НОМЕР_2 , на регульованому перехресті Київське шосе та вул. 23-го Вересня, виконуючи поворот ліворуч, на надала дорогу транспортному засобу, який рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого відбулось зіткнення з транспортним засобом BMW 3ЕR RЕІНЕ, д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушила вимоги п.п. 16.6 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у скоєному правопорушенні не визнала, суду пояснила, що 28 червня 2025 року, о 18 годині 30 хвилин, в м. Полтаві по вул. 23-го Вересня, 2-А, вона керувала транспортним засобом TОYОTA AURIS, д/н НОМЕР_2 , на регульованому перехресті Київське шосе та вул. 23-го Вересня. Перехрестя мало дві смуги для руху в обох напрямках, розділені двома суцільними лініями. Кожна смуга в одному напрямку розділена переривчастою лінією. На правій та лівій смузі була дорожня розмітка 1.18, яка дозволяла рух з правої смуги лише прямо і направо, а з лівої - ліворуч. Вона їхала в сторону району Алмазного та мала намір повертати ліворуч на зелений сигнал світлофору. Вона під?їхала до перехрестя, зупинилась, оцінила дорожню обстановку. Бачила в зустрічному напрямку в лівій смузі для руху мікроавтобус «РУТА», який теж мав намір повертати ліворуч, тому вони одне одному не заважали, а в правій смузі для руху - автомобіль Ланос, який рухався прямо. Вона виконала вимоги п.16.6 ПДР України та почала виконувати маневр повороту ліворуч. В цей час, здійснивши різко перестроювання з лівої смуги для руху на праву, не дивлячись на наявність дорожньої розмітки 1.18, яка вказувала напрямок руху лише ліворуч, перед автомобілем Ланос «вискочив» автомобіль BMW, який їхав за мікроавтобусом РУТА. Здійснивши різке перестроювання з лівої на праву смугу вже на перехресті, автомобіль BMW з великою швидкістю поїхав прямо. В результаті чого сталась ДТП. За нею рухався ще автомобіль TОYОTA, водій автомобіля вийшов і сказав, що йому пощастило уникнути зіткнення через те, що BMW зіткнувся з її автомобілем. По приїзду працівників патрульної поліції водій BMW ОСОБА_2 стверджував, що він перестроювання не здійснював, рухався прямо по правій смузі для руху, хоча це не відповідало дійсності. Працівники поліції неодноразово в нього питали, як він рухався, проте, він цього не сказав. Зі схемою місця ДТП вона не погодилась в частині вказівки напрямку руху автомобіля BMW, а саме, що він рухався в правій смузі, про що вказала на схемі. Просить закрити провадження відносно неї на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Губа О.М. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, подавши письмове клопотання про закриття провадження, відповідно до якого, вини ОСОБА_1 у порушенні п.16.6. ПДР України немає. З дослідженого в ході розгляду справи відеозапису з обставинами вчинення дорожньо-транспортної пригоди до моменту зіткнення автомобіль BMW під керуванням ОСОБА_2 , вбачається, що останній рухається у крайній лівій смузі, далі, безпосередньо перед виїздом на перехрестя, перетинає одинарну суцільну лінію розмітки 1.1 та виїжджає на крайню праву смугу руху і де, у подальшому, на перехресті у межах крайньої правої смуги відбувається зіткнення з задньою правою частиною автомобіля Toyota Auris д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , яка виконує маневр лівого повороту у напрямку вулиці 23 Вересня. При цьому, відеозаписом встановлено, що по напрямку руху автомобіля BMW 3ER REIHE д.н.з. НОМЕР_4 перед перехрестям на проїзній частині нанесено горизонтальну дорожню розмітку 1.18 та 1.1, яка розділює смуги руху. Отже, з вказаного слідує, що водій автомобіля BMW 3ER REIHE д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_2 , наближаючись до перехрестя, на якому сталося зіткнення, мав виконувати вимоги п. 8.1, 8.5.1 ПДР України та горизонтальної дорожньої розмітки 1.18, 1.1, а також, перед зміною смуги руху, переконатися в безпеці маневру відповідно до п.10.1 ПДР України. У наявній дорожній ситуації, водій ОСОБА_2 , при наявності попереду у його смузі руху нерухомої перешкоди у вигляді мікроавтобуса РУТА, який зупинився на перехресті для виконання маневру лівого повороту, повинен був, відповідно до п.12.3 ПДР України, знижувати швидкість до повної зупинки у межах крайньої лівої смуги та відмовитися від зміни смуги руху на крайню праву, після чого повинен був відновити рух та закінчити проїзд перехрестя, рухаючись саме цією смугою, що унеможливило б зіткнення з автомобілем Toyota Auris під керування ОСОБА_3 , оскільки зіткнення сталося саме у крайній правій смузі, на яку виїзд ОСОБА_2 був заборонений, враховуючи встановлений режим і порядок руху на цьому перехресті. Натомість, відповідно до зафіксованих на відеозапису обставинах дорожньо-транспортної пригоди, в момент початку виконання автомобіля Toyota Auris під керування ОСОБА_3 маневру повороту ліворуч, автомобіль BMW 3ER REIHE д.н.з. НОМЕР_5 рухається у крайній лівій смузі і по якій, у подальшому, має продовжувати свій прямолінійний рух. В той же час, ОСОБА_2 рухається у крайній правій смузі назустріч автомобілю під керуванням ОСОБА_1 . При цьому її виїзд на смугу його руху не призводить і не примушує водія цього автомобіля змінити напрямок свого руху або знижувати швидкість, оскільки виїзд автомобіля Toyota Auris відбувається на значній для нього відстані, що свідчить про виконання нею вимог п.16.6 ПДР України, а отже, і вказує на відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Крім того, на місці події ОСОБА_2 , надаючи пояснення працівникам поліції, приховав факт руху при наближенні до перехрестя у крайній лівій смузі та зміну смуги руху, всупереч встановленому на перехресті порядку його проїзду та повідомив про рух крайньою правою смугою, що підтверджується даними в відеозапису з бодікамер працівників поліції.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 31.07.2025 року на 16.00 годин, разом зі своїм представником - адвокатом Слуцьким О.В. не з?явились, в телефонному режимі повідомили секретаря судового засідання, що знаходяться за межами Полтавської області. В судовому засіданні 28.07.2025 року о 15.30 годин, потерпілий суду пояснив, що наближаючись до вказаного перехрестя він здійснив перестроювання з лівої смуги для руху на праву. Такий маневр виконав вже після розмітки 1.1 та 1.18, а потім продовжив рух прямо по правій смузі для руху на зелений сигнал світлофора. В цей час автомобіль TОYОTA AURIS, під керуванням ОСОБА_1 , рухався у зустрічному напрямку, виконуючи маневр повороту ліворуч. Рухалось авто під її керуванням навіть без зупинки. Саме водій автомобіля TОYОTA AURIS не виконала вимоги п.16.6 ПДР і не надала переваги його автомобілю, який рухався прямо. До моменту ДТП його автомобіль перебував в правій смузі для руху і рухався прямо. Він намагався уникнути зіткнення, але уникнути зіткнення не вдалось.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , її представника - адвоката Губи О.М., потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків:
Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, настає, якщо учасниками дорожнього руху були порушені правила дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об?єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад), тобто настання реальних наслідків у вигляді ушкодження певних об?єктів. Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності, є наявний причинний зв?язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
В п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.205 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суб?єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №375582 від 28.06.2025 року відносно ОСОБА_1 додано: картку обліку адміністративного правопорушення, схему місця ДТП, письмові пояснення водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відеозапис на CD-R диску.
Також судом за клопотанням адвоката Губи О.М. долучено CD-R диск з записом з відеореєстратора автомобіля, який на час події рухався у крайній правій смузі попутного напрямку з автомобілем BMW 3ЕR RЕІНЕ, д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 . Вказаний відеозапис було виявлено ОСОБА_1 в соціальних мережах.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 порушень п. 16.6 ПДР України, що мало наслідком спричинення дорожньо-транспортної пригоди, суд виходить з наступного:
Відповідно до п.1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3 ПДР).
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п.1.4 ПДР).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).
Згідно п.1.10 ПДР України, безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, а безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру; безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Відповідно до п. 16.6. ПДР України, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов?язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Зі схеми місця ДТП від 28.06.2025 року, яка є додатком до протоколу серії ЕПР 1 №375582 від 28.06.2025 року вбачається, що транспортний засіб TОYОTA AURIS, д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , проїжджав регульоване перехрестя Київське шосе та вул. 23-го Вересня в м. Полтава з двома смугами для руху у кожному напрямку, які розділені між собою подвійною суцільною осьовою лінією дорожньої розмітки 1.3, а смуги руху по напрямку кожного з учасників розділені між собою одинарною суцільною лінією розмітки 1.1 При цьому, зазначено напрямок руху транспортних засобів: транспортний засіб TОYОTA AURIS, д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 - повертає ліворуч, а транспортний засіб BMW 3ЕR RЕІНЕ, д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 - рухається в зустрічному напрямку прямо з правої смуги для руху.
Водій ОСОБА_1 підписала вказану схему місця ДТП із зауваженнями в частині незгоди і зазначенням на ній напрямку руху водія ОСОБА_2 .
Вказане підтверджується відеозаписом з місця події з бодікамер працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на місці події неодноразово зазначала, що ОСОБА_2 здійснив різке перестроювання з лівої смуги на праву і вже майже на перехресті з великою швидкістю поїхав прямо.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які долучені до матеріалів справи, вона мала намір здійснити поворот ліворуч на зелений сигнал світлофору, дочекавшись, коли проїде потік автомобілів із зустрічного напрямку і поступово почала рух, переконавшись у безпечності виконання свого маневру. Коли вона почала маневр повороту ліворуч, на великій швидкості автомобіль BMW здійснив різкий маневр з лівої смуги в праву, підрізав попутний транспортний засіб та поїхав прямо. Після зіткнення автомобіль BMW зупинився на відстані 30-35 м.
Аналогічні покази ОСОБА_1 надавала в судовому засіданні під час розгляду протоколу відносно неї.
З дослідженого в ході розгляду справи відеозапису на CD-R диску з відеореєстратора автомобіля, який на час події рухався у крайній правій смузі попутного напрямку з автомобілем BMW 3ЕR RЕІНЕ, д/н НОМЕР_3 , на якому зафіксовано обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 рухається у крайній лівій смузі, далі, безпосередньо перед виїздом на перехрестя, перетинає одинарну суцільну лінію розмітки 1.1 та виїжджає на крайню праву смугу руху і де, у подальшому, на перехресті у межах крайньої правої смуги відбувається зіткнення з задньою правою частиною автомобіля Toyota Auris д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , яка виконує маневр лівого повороту у напрямку вулиці 23 Вересня. При цьому, відеозаписом встановлено, що по напрямку руху автомобіля BMW 3ER REIHE д.н.з. НОМЕР_4 перед перехрестям на проїзній частині нанесено горизонтальну дорожню розмітку 1.18 та 1.1, яка розділює смуги руху.
Дорожня розмітка 1.18 показує дозволені напрямки руху по смугах на перехресті, транспортній розв?язці в різних рівнях, в місці влаштування віднесеного лівого повороту чи розвороту. Застосовується самостійно або в поєднанні із знаками 5.16, 5.18; розмітка із зображенням тупика наноситься для зазначення того, що поворот на найближчу проїзну частину заборонено; розмітка, яка дозволяє поворот ліворуч з крайньої лівої смуги, дозволяє також розворот.
Дорожня розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + I) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в?їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється.
Відповідно до п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до п. 8.5.1 ПДР України горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Відповідно до п.10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Отже, з вказаного слідує, що водій автомобіля BMW 3ER REIHE д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_2 , наближаючись до перехрестя на якому сталося зіткнення, мав виконувати вимоги п. 8.1, 8.5.1 ПДР України та горизонтальної дорожньої розмітки 1.18, 1.1, а також перед зміною смуги руху переконатися в безпеці маневру відповідно до п.10.1 ПДР України, однак цього не зробив.
Вказаний відеозапис повністю підтверджує пояснення ОСОБА_1 щодо напрямку руху автомобіля BMW 3ЕR RЕІНЕ, д/н НОМЕР_3 , які остання надавала як на місці події, так і в судовому засіданні.
Водій ОСОБА_1 розраховувала на виконання іншими учасниками дорожнього руху ПДР України (п.1.4 ПДР України).
Таким чином, покази ОСОБА_2 як на місці події, так і в судовому засіданні щодо напрямку руху його автомобіля не відповідають дійсності, останній приховав факт руху при наближенні до перехрестя у крайній лівій сузі та зміну смуги руху, всупереч встановленому на перехресті порядку його проїзду.
На підставі викладеного, вході судового розгляду справи не знайшли підтвердження дані протоколу щодо не дотриманням водієм ОСОБА_1 п. 16.6 ПДР України.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 суд не вбачає порушень вимог п. 16.6. ПДР України, а отже відсутній причинний зв?язок між порушеннями ПДР України ОСОБА_1 та настанням відповідних наслідків ДТП у вигляді майнової шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд доходить висновку, що направлені до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом), а також не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст.ст.1, 7, 9, 23, 33, 40-1, 124, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Шевченківського районного
суду міста Полтави: А.В. Сметаніна