29 липня 2025 року
м. Київ
справа № 464/647/23
провадження № 61-6724 ск 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жук Ростислав Стефанович, на постанову Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Проперті», треті особи: Акціонерне Товариство «УкрСибБанк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна, приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Легеда Микола Миколайович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння,
1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28 серпня 2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сол-Проперті» (далі - ТОВ «Сол-Проперті»), щодо квартири АДРЕСА_1 , належної їй на праві власності, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В., зареєстрований в реєстрі за № 1973. Витребувати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 50,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м, РНОНМ: 19932617, з незаконного володіння ОСОБА_2 на її користь.
2. Рішенням від 12 серпня 2024 року Сихівський районний суд м. Львова задовольнив позов. Визнав недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28 серпня 2021, укладений між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Сол-Проперті», щодо квартири АДРЕСА_1 , належної на праві власності ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В., зареєстрований в реєстрі за № 1973. Витребував квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 50,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 19932617, з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
3. Не погоджуючись з рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 12 серпня 2024 року ОСОБА_2 та ТОВ «Кей-Колект» подали апеляційні скарги.
4. Постановою від 28 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 серпня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
5. У травні 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жук Р. С., на постанову Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2025 року, в якій заявник просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2025 року та залишити в силі рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 серпня 2024 року.
6. Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жук Р. С., на постанову Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2025 року, в якій заявник просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2025 року та залишити в силі рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 серпня 2024 року залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.
7. У червні 2025 року на виконання ухвали Верховного Суду від 30 червня 2025 року адвокат Жук Р. С. через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду подав заяву про усунення недоліків, у якій зазначив вартість об'єкта нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , квартири, в 549 178, 00 грн.
8. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
9. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
10. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
11. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
12. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
13. Ціна позову в цій справі становить 549 178,00 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Тобто судові рішення у справі № 464/647/23 не підлягають касаційному перегляду в силу вимог закону.
14. Також касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
15. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
16. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
17. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
18. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
19. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
20. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
21. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
22. Вказане також узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, у вказаному рішенні серед іншого, зазначено, що внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики. Конституційний Суд України вважає, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (пункти 7.8-7.10).
23. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
24. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
25. Враховуючи наведене, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
26. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
27. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Проперті», треті особи: Акціонерне Товариство «УкрСибБанк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна, приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Легеда Микола Миколайович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жук Ростислав Стефанович, на постанову Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2025 року.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В. В. Пророк
/підпис/ І. В. Литвиненко
/підпис/ Є. В. Петров