28 липня 2025 року
м. Київ
справа № 203/2272/23
провадження № 61-8858ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідачаПархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах якого діє адвокат Хлабистін Дмитро Миколайович, на рішення Київського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
постановив ухвалу про наступне:
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» та просив визнати незаконним та скасувати наказ №НОК-408/ОС від 27 березня 2023 року, поновити його на посаді заступника начальника центру - начальника відділу роботи станцій регіонального центру управління рухом Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та понесені по справі судові витрати.
2. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року, позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ (розпорядження) регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 27 березня 2023 року №НОК-498/ОС про припинення трудового договору (контракту) із
ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року на роботі на посаді заступника начальника регіонального центру управління рухом - начальника відділу роботи станцій регіонального центру управління рухом Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця». Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 березня 2023 року по 17 січня 2024 року в сумі 241 543,71 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів. Вирішено питання розподілу судових витрат.
3. 11 липня Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі -
АТ «Українська залізниця») подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
4. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
5. В такому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
6. Механізм реалізації права на судовий захист визначає законодавець виключно в законах України (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).
7. Так само і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюючи право на справедливий суд, не містить гарантій щодо можливості касаційного оскарження всіх судових рішень.
8. Відсутність можливості оскарження рішення в касаційному порядку автоматично не створює порушення права на справедливий суд.
9. За чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках (див., наприклад, рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).
10. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що «встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення».
11. В свою чергу згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
12. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
13. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
14. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини (частини четверта статті 274 ЦПК).
15. Предметом спору у даній справі скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі
241 543,71 грн.
16. Ціна позову в частині вимог майнового характеру у цій справі становить 241 543,71 грн, що не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 80 = 242 240 грн).
17. Ця справа є незначної складності та не належить до винятків, визначених пунктом 2 частини шостої статті 19, частиною четвертою статті 274 ЦПК (див. пункти 14-16).
18. З огляду на ціну позову, предмет позову, характер правовідносин, складність справи Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
19. У касаційній скарзі представник АТ «Українська залізниця» зазначає, що розгляд цієї касаційної скарги має для АТ «Українська залізниця» виняткове значення, оскільки суд першої інстанції незаконно замінив відповідача у справі, що є грубим порушенням норм процесуального права та напряму стосується
АТ «Українська залізниця», адже відносно нього виносилися негативні судові рішення.
20. Верховний Суд вже висловлював позицію, зокрема, щодо поняття «виняткове значення» справи для її учасника (див., наприклад, ухвалу від 05 квітня 2021 року у справі № 420/8512/20). В цьому випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
21. Справа, що має виняткове значення для учасника - це справа, що може бути виокремлена із загальних правил розгляду справ Верховним Судом. Під час розгляду такої справи Верховний Суд може здійснити сукупність процесуальних дій, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених ЦПК підстав для перегляду справи в порядку касаційного провадження, з метою усунення встановлених у зв'язку з цим порушень законності попередніх судових рішень.
22. Верховний Суд може визначити підстави для перегляду справи, що має виняткове значення для учасника, тобто з'ясувати питання, чи є ця справа винятковою відповідно до цивільного процесуального закону.
23. Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
24. В цьому випадку представник АТ «Укрзалізниця» не обґрунтував належним чином те, що справа має для товариства виняткове значення. Аргументи представника зводяться до незгоди з оцінкою судами зібраних доказів і встановлених обставин.
25. Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі Верховним Судом не встановлено.
26. АТ «Українська залізниця» мало можливість доводити свої заперечення проти позовних вимог в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому йому була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.
27. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК.
28. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).
29. Таким чином, оскаржувані судові рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах якого діє адвокат Хлабистін Дмитро Миколайович, на рішення Київського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2025 року у справі № 203/2272/23.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков