79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
28.07.2025 Справа № 914/1622/25
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м. Київ,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Львів
про стягнення 74 480, 61 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Амбіцької І.О.
Представники учасників справи: не з'явилися.
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось в Господарський суд Львівської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 74 480, 61 грн за договором обов'язкового страхування.
Ухвалою від 28.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 23.06.2025.
Ухвалою суду від 23.06.2025 судове засідання відкладено на 28.07.2025 у зв'язку з надходженням клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи та подання суду відзиву на позовну заяву.
У судове засідання 28.07.2025 представник позивача не з'явився, у клопотанні від 25.07.2025 просив здійснювати розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча через систему Електронний суд був належно повідомлений про місце та час розгляду справи, вимог ухвал суду щодо подання відзиву не виконав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи по суті та прийняття рішення, при цьому, згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось в Господарський суд Львівської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Слюсарчука Степана Васильовича про стягнення 74 480, 61 грн за договором обов'язкового страхування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № AM 9173223 від 14.12.2018).
Внаслідок настання страхової події 19.01.2019, на підставі зібраних документів та заяви потерпілої особи (власника автомобіля Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 ) про страхове відшкодування, їй здійснено виплату у розмірі 74 482, 61 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.04.2019 № 20527, копію якої долучено до матеріалів справи.
Окрім цього, позивач зазначає, що винна у скоєнні ДТП особа (водій ОСОБА_2 ), яка керувала транспортним засобом - автобус Setra S215 HDS, д.н. НОМЕР_2 , та яку визнано винною у вчиненні ДТП, у результаті якої пошкоджено транспортний засіб Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 , перебувала у трудових (службових) відносинах з відповідачем.
Відтак, позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 74 480, 61 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач участі представника в судових засіданнях не забезпечив, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 5 Закону, об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів AM 9173223 (надалі - поліс). Забезпеченим ТЗ за полісом є автобус Setra S215 HDS, д.н. НОМЕР_2 (надалі-забезпечений ТЗ). Франшиза, згідно з полісом становить 950 грн.
19 січня 2019 року о 20 год. 31 хв. на автодорозі Н-09 Мукачеве-Львів в с. Вербилівці Рогатинського району Івано-Франківської області водій ОСОБА_2 керуючи автобусом марки Setra S215 HDS, д.н. НОМЕР_2 перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, що призвело до відриву двох задніх коліс, що спричинило пошкодження транспортних засобів марки Opel Astra, д.н. НОМЕР_3 , марки Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 , та іншого майна, чим порушив п.2.3 а Правил дорожнього руху та статті 124 КУпАП.
Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 12.02.2019 року (справа № 349/127/19), ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП.
У результаті зазначеної ДТП було пошкоджено Opel Astra, д.н. НОМЕР_3 та Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 , що підтверджується вказаною постановою.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Приписами ст. 28 Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Пунктом 35.1. ст. 35 Закону визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що власник пошкодженого транспортного засобу звертався до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно з п. 36.1. ст. 36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника.
Пунктом 36.2. ст. 36 Закону передбачено, зокрема, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Враховуючи наявність полісу, власник пошкодженого ТЗ Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 звернувся до позивача з повідомленням про ДТП та виплатою страхового відшкодування.
Матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 згідно зі звітом від 02.02.2019 № 10/19 (надалі звіт № 2103/1-4) становить 220 530, 61 грн.
Згідно з п. 2 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо - транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо - транспортної пригоди.
Вартість автомобіля в пошкодженому стані згідно зі звітом № 2103/1-4 становить 145 100, 00 грн, а розрахунок суми страхового відшкодування становить: 220 530, 61 грн - 145 100, 00 грн - 950, 00 грн = 74 480, 61 грн.
Позивач перерахував власнику автомобіля Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 суму страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.04.2019 № 20527.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Положеннями пп. «г» п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» в редакції станом на момент вчинення ДТП встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена у установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим Правилам дорожнього руху.
Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 12.02.2019 року (справа № 349/127/19) встановлено, що водій ОСОБА_2 працює у ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_1 є власником автобуса марки Setra S215 HDS, д.н. НОМЕР_2 .
Відповідно до трудового договору укладеного між ФОП Слюсарчуком Степаном Васильовичем та ОСОБА_2 , останній зобов'язаний виконувати обов'язки водія, ввічливо ставитись до пасажирів та належно зберігати ТЗ в технічному стані.
Суд зазначає, що положеннями ч. 6 ст. 75 ГПК України, серед іншого, визначено, що постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, в силу приписів ст. 75 ГПК України у даній справі для господарського суду є обов'язковими до врахування обставини, встановлені постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 12.02.2019 у справі № 349/127/19, яка набрала законної сили, а саме визнано винним ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та порушення у зв'язку із цим приписів п.п. 2.3а Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Враховуючи те, що ДТП, яке відбулося 19.01.2019 року було вчинене водієм ОСОБА_2 , керуючи автобусом марки Setra S215 HDS, д.н. НОМЕР_2 (забезпечений транспортний засіб), який перебував у трудових відносинах із відповідачем, то в силу пп. «г» п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», позивач вправі вимагати від відповідача повернення коштів в порядку регресу.
Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із викладеного вище, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відшкодування витрат позивача, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Слюсарчука Степана Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» АТ «СГ «ТАС» (приватне) (03117, м. Київ, проспект Берестейський, 65, код ЄДРПОУ 30115243) 74 480, 61 грн матеріальної шкоди в порядку регресу та 3 028, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 01 серпня 2025 року.
Суддя Манюк П.Т.