01.08.2025 Справа № 914/2336/25
Суддя Наталія Мороз, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Терразем», м. Львів
про забезпечення позову до подання позовної заяви
у справі № 914/2336/25
встановив:
30.07.2025 на розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Терразем» про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Згідно вказаної заяви ТзОВ «Террапроф» просить суд заборонити Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України вчиняти будь які дії, пов'язані із виконанням Рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17 червня 20025 № 63/110-р/к у справі № 63/4-13-23-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді накладення штрафу на ТОВ “Терразем» у розмірі 27 000 грн за порушення п. 13 ст.50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», в тому числі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Терразем» штрафу у розмірі 27 000, 00 грн до набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області у справі за позовом ТзОВ "Терразем" до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17 червня 2025 № 63/110-р/к у справі № 63/4 13-23-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Як зазначено заявником, останній має намір звернутися до господарського суду в порядку, передбаченому ч.3 ст. 138 ГПК України, із позовною заявою про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17 червня 2025 № 63/110-р/к у справі № 63/4 13-23-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді накладення максимального штрафу на ТОВ “Терразем» у розмірі 27 000 грн.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.06.2025 № 63/110-р/к, на ТзОВ «Терразем» накладено штраф у розмірі 27 000 грн за порушення законодавства Про захист економічної конкуренції».
На думку заявника, виконання вказаного рішення до набрання законної сили судовим рішенням у справі про його оскарження може призвести до стягнення коштів, блокування рахунків підприємства, порушення фінансової стабільності, утруднення виконання податкових зобов'язань, втрати ділової репутації, а також - у разі задоволення позову - практичної неможливості повернення грошових коштів з державного бюджету.
У заяві про забезпечення позову заявник акцентує увагу на тому, що останній здійснює суспільно важливу діяльність, зокрема постійну благодійну допомогу Збройним Силам України. Крім того, відсутність заходів забезпечення позову створює ризик істотного порушення прав та законних інтересів заявника. Заходи, які пропонуються до застосування, не є тотожними позовним вимогам та мають виключно тимчасовий захисний характер, спрямований на недопущення негативних наслідків до моменту вирішення спору по суті.
Враховуючи наведені обставини, ТзОВ «Терразем» вважає, що, в даному випадку наявні правові підстави задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову та заборонити Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України вчиняти будь які дії, пов'язані із виконанням Рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17 червня 20025 № 63/110-р/к у справі № 63/4-13-23-2025.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності представлені заявником докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За приписами п. п. 2, 4 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Отже, необхідною умовою для вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.
Положеннями ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття. Особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов'язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням. Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.
Частиною 3 ст. 60 вказаного Закону закріплено, що прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі.
Отже, як вбачається з наведеного, у випадку порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняється.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
У відповідності до вимог процесуального Закону, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Судом критично оцінюються доводи заявника щодо наявності підстав для забезпечення позову, посилання останнього на те, що фактично приступивши до стягнення штрафу за оскаржуваним рішенням, Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України зможе заблокувати рахунки та стягнути кошти з рахунків заявника (позивача) є лише припущенням, оскільки ТзОВ «Терразем» не подано жодних доказів, які б могли свідчити про вчинення органом Антимонопольного комітету України таких дій. Тобто, із поданих матеріалів не вбачається, що орган Антимонопольного комітету України має намір вчиняти дії щодо стягнення штрафу в примусовому порядку. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість настання негативних наслідків з урахуванням власних висновків заявника не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Терразем» про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.