ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.08.2025Справа № 910/7292/25
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Ресурс» РІ Груп» (08131, Київська обл, Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лесі Українки, буд. 26, кв. 117; ідентифікаційний код: 44238503)
до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; ідентифікаційний код: 40108646)
про стягнення 82882,73 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
10.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Ресурс» РІ Груп» з вимогами до Департаменту патрульної поліції про стягнення 82882,73 грн, з яких 79683,84 грн основного боргу, 785,92 грн 3% річних та 2412,97 грн інфляційних втрат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем без достатніх правових підстав було спожито електричну енергію на суму 79683,84 грн. (поза обсягом, погодженого сторонами у Договорі №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 79683,84 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 785,92 грн 3% річних та 2412,97 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 відкрито провадження у справі №910/7292/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
25.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що між сторонами був укладений Договір №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024, в якому погоджено, що вартість договору становить 12942583 грн 00 коп. Саме вказану суму відповідач сплатив позивачу, а тому згідно з відповіддю Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції у відповідача відсутня будь-яка заборгованість за Договором №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024.
01.07.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.02.2024 між Департаментом патрульної поліції (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго Ресурс» РІ Груп» (постачальник) укладено Договір №65 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до умов Постачальник зобов'язується поставити Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача за кодом ДК 021:2015 -09310000 - 5 «Електрична енергія» (далі - Товар), а Споживач оплатити Постачальнику вартість Товару у строки та на умовах, встановлених цим Договором.
Відповідно до п. 2.2 Договору №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024 очікуваний обсяг закупівлі Товару за цим Договором визначено у Додатку 1 до цього Договору. Зменшення обсягів здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до цього Договору за результатами переговорів Сторін.
У п. 3.1 Договору №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024 сторони погодили, що строк постачання товару з 01.02.2024 до 31.12.2024.
Відповідно до п. 3.1 Договору №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024 (в редакції Додаткової угоди №7 від 26.11.2024) строк постачання товару з 01.02.2024 до 26.1.2024.
Обсяг фактичного споживання Товару Споживачем визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання Товару Споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс комерційного обліку), та Інших нормативно-правових актів (п. 3.3 Договору №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024).
Відповідно до п. 5.1 Договору №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024 загальна вартість Товару (сума Договору) становить 12942583 грн 00 коп. (Дванадцять мільйонів дев'ятсот сорок дві тисячі п'ятсот вісімдесят три гривні 00 копійок), у тому числі ПДВ 2157097 грн 17 коп. (Два мільйони сто п'ятдесят сім тисяч дев'яносто сім гривень 17 копійок) та визначена у Додатку 2 до цього Договору.
Згідно з п. 5.2 Договору №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024 ціна за 1 кіловат-годину (одиницю Товару) розраховується та змінюється відповідно до умов Порядку визначення вартості електричної енергії (Додаток 2). Ціна за одиницю Товару за Договором включає вартість закупівлі одиниці Товару Постачальником на ринках електричної енергії та послуг оператора системи передачі, що необхідні для виконання Постачальником умов цього Договору, які понесе Постачальник у зв'язку з виконанням Договору. Оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем самостійно на підставі укладених договорів з відповідними операторами системи розподілу.
Відповідно до п. 5.4 Договору №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024 сума Договору не підлягає збільшенню. Зміна істотних умов Договору, зокрема в частині збільшення суми Договору у випадках, визначених законодавством, здійснюється шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору.
У п. 5.7 Договору №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024 визначено, що обсяги спожитого Товару визначаються за розрахунковий період, який відповідно до п. 2.3.13 ПРРЕЕ становить 1 (один) календарний місяць (проміжок часу з 1 до 30 (31) числа кожного місяця (28 чи 29 числа у лютому)). Обсяг спожитого протягом розрахункового періоду Товару визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Розрахунковою датою (кінцем попереднього та початком наступного розрахункового періоду) є 1 число кожного календарного місяця. Вартість Товару за розрахунковий період визначається як добуток ціни за одиницю Товару, визначеної відповідно до Додатку 2 до цього Договору, та обсягу спожитого протягом розрахункового періоду Товару.
Відповідно до п. 5.8 Договору №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024 постачальник, у термін до 10 числа наступного за звітнім, надсилає Споживачу Акт приймання-передачі електричної енергії (далі - Акт) разом з Розрахунком ціни за одиницю електричної енергії у розрахунковому періоді (далі Розрахунок ціни) на погодження та оплату.
Згідно з п. 5.9 Договору №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024 оплата Споживачем Товару здійснюється за фактично спожитий Товар, відповідно до даних комерційного обліку та на підставі сформованого Постачальником Акта у термін відповідно до умов п. 4.12 ПРРЕЕ протягом 7 (семи) робочих днів з дати підписання Акта. До Акта додається належним чином сформований та погоджений зі Споживачем Розрахунок ціни та інформація про спожиті обсяги споживача у розрізі ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єктів.
Договір набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 року включно, а в частині виконання зобов'язань Сторонами - до повного їх виконання (п. 13.1 Договору №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем без достатніх правових підстав було спожито електричну енергію на суму 79683,84 грн. (поза обсягом, погодженого сторонами у Договорі №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 79683,84 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 785,92 грн 3% річних та 2412,97 грн інфляційних втрат.
25.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що між сторонами був укладений Договір №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024, в якому погоджено, що вартість договору становить 12942583 грн 00 коп. Саме вказану суму відповідач сплатив позивачу, а тому згідно з відповіддю Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції у відповідача відсутня будь-яка заборгованість за Договором №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі - Правила/ПРРЕЕ).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Позивачем долучено до позовної заяви копії актів здачі-приймання електричної енергії за Договором №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024 на загальну суму 13.022.266,84 грн, а саме: копію акту №326 здачі-приймання електричної енергії за лютий 2024 року на загальну суму 2062565,83 грн., копію акту №466 здачі-приймання електричної енергії за березень 2024 року на загальну суму 1220049,89 грн., копію акту №506 здачі-приймання електричної енергії за квітень 2024 року, копію акту коригування до здачі-приймання електричної енергії від 30.04.2024, копію акту №660 здачі-приймання електричної енергії за квітень 2024 року на загальну суму 900134,76 грн., копію акту №840 здачі-приймання електричної енергії за травень 2024 року на загальну суму 952865,65 грн., копію акту №863 здачі-приймання електричної енергії за червень 2024 року, копію акту коригування до здачі-приймання електричної енергії від 30.06.2024, копію акту №1026 здачі-приймання електричної енергії за червень 2024 року на загальну суму 1040002,42 грн., копію акту №1042 здачі-приймання електричної енергії за липень 2024 року, копію акту коригування до здачі-приймання електричної енергії від 31.07.2024, опію акту №1197 здачі-приймання електричної енергії за липень 2024 року на загальну суму 1181260,60 грн., копію акту №1219 здачі-приймання електричної енергії за серпень 2024 року, копію акту коригування до здачі-приймання електричної енергії від 31.08.2024, копію акту №1390 здачі-приймання електричної енергії за серпень 2024 року на загальну суму 1153443,37 грн., копію акту №1412 здачі-приймання електричної енергії за вересень 2024 року, копію акту коригування до здачі-приймання електричної енергії від 30.09.2024, копію акту №1585 здачі-приймання електричної енергії за вересень 2024 року на загальну суму 1111768,91 грн., копію акту №1597 здачі-приймання електричної енергії за жовтень 2024 року, копію акту коригування до здачі-приймання електричної енергії від 31.10.2024, копію акту №1779 здачі-приймання електричної енергії за жовтень 2024 року на загальну суму 1934703,49 грн., копію акту №1800 здачі-приймання електричної енергії за жовтень 2024 року, копію акту коригування до здачі-приймання електричної енергії від 30.11.2024, копію акту №2027 здачі-приймання електричної енергії за листопад 2024 року, копію акту №2014 здачі-приймання електричної енергії за листопад 2024 року, копію акту коригування до здачі-приймання електричної енергії від 01.01.2025 на загальну суму 1465471,92 грн.
Акт №2014 здачі-приймання електричної енергії за листопад 2024 року, акт коригування до здачі-приймання електричної енергії від 01.01.2025 на загальну суму 1465471,92 грн. відповідачем не підписані.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наданих обленерго відповідей, обсяг споживання Департаментом патрульної поліції електричної енергії у листопаді 2024 року склав:
- Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - 0 кВт;
- Акціонерне товариство «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» - 4874 кВт;
- Приватне акціонерне товариство «ВОЛИНЬОБЛЕНЕРГО» - 15467 кВт;
- Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - 16711 кВт;
- Акціонерне товариство «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - 1778 кВт;
- Акціонерне товариство «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» - 3006 кВт;
- Приватне акціонерне товариство «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» - 22460 кВт;
- Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» - 8800 кВт;
- Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - 9205 кВт;
- Приватне акціонерне товариство «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО» - 7154 кВт;
- Приватне акціонерне товариство «ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО» - 9616 кВт;
- Акціонерне товариство «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО» - 6978 кВт;
- Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - 2104 кВт;
- Акціонерне товариство «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» - 3796 кВт;
- Приватне акціонерне товариство «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» - 18274 кВт;
- Акціонерне товариство «СУМИОБЛЕНЕРГО» - 0 кВт;
- Акціонерне товариство «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» - 2205 кВт;
- Акціонерне товариство «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» - 15161 кВт;
- Акціонерне товариство «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» - 8829 кВт;
- Акціонерне товариство «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» - 4792 кВт;
- Публічне акціонерне товариство «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» - 21001 кВт;
- Акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» - 6076 кВт;
- Акціонерне товариство «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО» - 10549 кВт.
Інформація, яка надається операторами системи розподілу, є належним та допустимим доказом на підтвердження обсягів спожитої електроенергії (відповідно до норм законодавства), у зв'язку з чим приймається судом.
Таким чином, відповідачем за період з лютого по листопад 2024 року було спожито електричну енергію на загальну суму 13022266,84 (що становить 198836 кВт) грн., хочa у п.5.1 Договору №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024 року вказано, що загальна вартість товару (сума Договору) становить 12942583,00 грн. (що становить 188024,455 кВт.).
Вказані обставини не заперечувались відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Отже, різниця між сумою, яка підлягає сплаті за спожиту електричну енергію та ціною Договору, яка передбачена в п. 5.1 Договору, становить 79683,84 грн. (13022266,84 - 12942583,00 = 79683,84 грн.) (198836 кВт - 188024,455 кВт = 10811,545 кВт).
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Суд зазначає, що оскільки відповідачем фактично було спожито електроенергію на 79683,84 грн. більше, ніж це було погоджено у Договорі №65 про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2024, а сторони не внесли зміни до вказаного договору в частині збільшення ціни договору, суд погоджується з доводами позивача, що вартість надмірно спожитої електроенергії (понад обсяги, погоджені у договорі) сумою 79683,84 грн. підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Наведеними обставинами спростовуються заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Ресурс» РІ Груп» в частині стягнення Департаменту патрульної поліції суми основного боргу у розмірі 79683,84 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 785,92 грн 3% річних (за період з 11.02.2025 до 10.06.2025) та 2412,97 грн інфляційних втрат (з лютого 2025 року до квітня 2025 року).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Ресурс» РІ Груп» в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції 785,92 грн 3% річних та 2412,97 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд зазначити у рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Суд вважає за можливе зазначити у рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду у даній справі, одночасно повідомивши орган виконавчої служби про необхідність такого нарахування на залишок суми боргу (у випадку часткової сплати).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; ідентифікаційний код: 40108646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Ресурс» РІ Груп» (08131, Київська обл, Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лесі Українки, буд. 26, кв. 117; ідентифікаційний код: 44238503) суму основного боргу у розмірі 79683 (сімдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят три) грн 84 коп., 3% річних у розмірі 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 2412 (дві тисячі чотириста дванадцять) грн 97 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України до моменту виконання рішення на суму основного боргу, що становить 79683,84 грн, нараховувати 3% річних за формулою: сума основного боргу * 3% / календарну кількість днів у році * кількість днів прострочення.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак