ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01.08.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/659/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
04116, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ,
ел. пошта: ngt@naftogastrading.com.ua
до відповідача: відділу освіти Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області
78601, вул. Т. Шевченка, буд. 40, м. Косів, Івано-Франківська область,
ел. пошта: osvita.kosiv.mr@gmail.com
про стягнення заборгованості в сумі 71 057 грн 91 коп.
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відділу освіти Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області про стягнення 71 057 грн 91 коп. заборгованості, з яких: 56 139 грн 04 коп. - основний борг, 7 305 грн 74 коп. - пеня, 1 321 грн 79 коп. - 3% річних та 6 291 грн 34 коп. - інфляційні втрати.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2025, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 02.06.2025 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронних кабінетів 02.06.2025 о 18:15 год., що підтверджується довідками від 03.06.2025.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі від 02.06.2025 вручено сторонам - 03.06.2025.
Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.
Позиція позивача: позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договірних зобов'язань відповідач не здійснив у встановлений договором строк оплати отриманого природного газу, у зв'язку з чим відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Позиція відповідача: правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.09.2018 № 962, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
25.12.2023 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та відділом освіти Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області (споживач) укладено договір №08-5241/24-БО-Т постачання природного газу, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з січня 2024 року по 15 квітня 2024 року (включно) в кількості 65,0 тис. куб.м.
В п. 3.5 договору сторони визначили, що приймання передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
За змістом п. 3.5.1 договору, споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Відповідно до п. 3.5.2 договору, на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Згідно з п. 3.5.3 договору, споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4 договору).
За змістом п. 4.1 договору, ціна природного газу за 1000 куб. м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед, за цим договором становить 16 553 грн 89 коп.
Згідно з п. 4.3 договору, загальна вартість цього договору на дату укладення становить 896669 грн 05 коп., крім того ПДВ - 179333 грн 80 коп., разом з ПДВ - 1076002 грн 85 коп.
Відповідно до пункту 5.1 договору, оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 5.5 цього Договору.
Відповідно до п. 5.3 договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
Згідно з п. 7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках передбачених законодавством і цим договором.
В п. 7.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 13.1 договору, даний договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині поставки газу до 31.12.2023 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Відповідно до актів приймання-передачі природного газу за січень 2024 року №1 від 12.02.2024 на суму 407 978 грн 66 коп., за лютий 2024 №2 року від 11.03.2024 на суму 398 593 грн 60 коп., за березень 2024 року від 10.04.2024 на суму 282 311 грн 16 коп., за квітень 2024 від 10.05.2024 на суму 56 139 грн 04 коп., на виконання договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу природний газу на загальну суму 1 145 022 грн 46 коп.
При цьому, акти приймання-передачі природного газу за січень 2024 року №1 від 12.02.2024 на суму 407 978 грн 66 коп., за лютий 2024 №2 року від 11.03.2024 на суму 398593 грн 60 коп., за березень 2024 року від 10.04.2024 на суму 282 311 грн 16 коп. підписано та скріплено печатками сторін, а акт приймання-передачі природного газу за квітень 2024 від 10.05.2024 на суму 56 139 грн 04 коп. підписано позивачем в односторонньому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний акт направлено на електронну адресу відповідача 10.05.2024.
Відповідно до наданої АТ "Ощадбанк" інформації про надходження коштів на рахунки ТОВ " Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" відповідач здійснив частково оплату отриманого природного газу згідно з договором №08-5241/24-БО-Т від 25.12.2023 в розмірі 1 088 883 грн 42 коп.
Згідно з листом №ТОВВИХ-25-6169 від 16.04.2025 ТОВ "Оператора газотранспортної системи України" на адвокатський запит та роздруківки з Інформаційної платформи Оператора ГТС, обсяг природного газу використаного споживачем з ЕІС-кодом 56XS000183NLC00P становить:
з 01.01.2024 по 31.01.2024 - 24 645,49 м3;
з 01.02.2024 по 29.02.2024 - 24 078,55 м3;
з 01.03.2024 по 31.03.2024 - 17 054,07 м3;
з 01.04.2024 по 15.04.2024 - 3 391,29 м3.
Згідно з розрахунками позивача, за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачу нараховано 7 305 грн 74 коп. пені, 1 321 грн 79 коп. 3% річних та 6 291 грн 34 коп. інфляційних втрат.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як визначено в ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В п. 5.1 договору визначено, що плата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 5.5 цього Договору.
Таким чином, граничний строк оплати природного газу отриманого за січень 2024 року відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 12.02.2024 є 15.03.2024, за лютий 2024 року відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 11.03.2024 є 15.04.2024, за березень 2024 року відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 10.04.2024 є 15.05.2024, за квітень 2024 року відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 10.05.2024 є 17.06.2024 (15.06.2024 - субота (вихідний)).
За нормами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
За встановлених судом обставин, позивач на виконання умов договору постачання природного газу за період з січня по квітень 2024 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1 145 022 грн 46 коп., який відповідач оплатив частково у розмірі 1 088 883 грн 42 коп.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України.
Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач доводів позивача не спростував, позовні вимоги визнав, доказів виконання зобов'язань за договором у повному обсязі суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 56 139 коп. 04 коп. основного боргу є обґрунтованими та належать до задоволення.
За приписами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).
Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).
В п. 7.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
За прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України та п. 7.2 договору позивачем нараховано відповідачу 7 305 грн 74 коп. пені, 1 321 грн 79 коп. 3% річних та 6 291 грн 34 коп. інфляційних втрат.
За перерахунком суду, заявлені позивачем до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні втрати, є обґрунтованими та арифметично правильними, а тому належать до задоволення.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства, у суду відсутні підстави для зменшення розміру нарахованих на суму основного боргу інфляційних втрат та 3 % річних чи відмови у їх стягненні.
Можливість зменшення судом неустойки передбачена ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України.
Так, за приписами ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 ЦК України).
Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Оцінюючи у даній справі можливість зменшення суми пені суд враховує те, що заборгованість за поставку природного газу оплачена відповідачем на 95 відсотків, те, що відповідач є комунальним підприємством, а також те, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо можливості зменшення розміру пені на 70 відсотків, тобто до 2 191 грн 72 коп.
На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені, а також 3% річних та інфляційних втрат компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків погашення заборгованості, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.
Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з відділу освіти Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області (78601, вул. Т. Шевченка, буд. 40, м. Косів, Івано-Франківська область,
код ЄДРПОУ 44131768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 42399676) 65 943 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок три) грн 89 коп. заборгованості, з яких: 56 139 (п'ятдесят шість тисяч сто тридцять дев'ять) грн 04 коп. основний борг, 2 191 (дві тисячі сто дев'яносто одну) грн 72 коп. пені, 1 321 (одну тисячу триста двадцять одну) грн 79 коп. 3% річних, 6 291 (шість тисяч двісті дев'яносто одну) грн 34 коп. інфляційних втрат та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.
Рішення складено 01.08.2025
Суддя О.В. Рочняк