вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"29" липня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/688/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Лучка Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
Розглянувши в підготовчому засіданні матеріали справи №907/723/25
за заявою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи
За участю представників:
заявник - не з'явився;
представник заявника - Хохленко А.О., адвокат, ордер серії АЕ №1407309 від 21.07.2025.
ОСОБА_1 , як фізична особа, звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Обґрунтовуючи заяву зазначає, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги кредиторів, які виникли на підставі та на умовах укладених кредитних договорів.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/688/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2025 року.
Ухвалою від 24 червня 2025 року суд залишив без руху заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи та встановив боржнику строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
08 липня 2025 року від боржника в електронній формі через систему «Електронний суд» до господарського суду надійшла заява від 07.07.2025 про усунення недоліків. У такій заяві заявник зазначив, що на виконання ухвали суду від про залишення заяви без руху не може надати заяву з додатками в паперовій формі оскільки це ускладнить його матеріальне становище, надання інформації розділу ІІ (відомості про доходи) є неможливим за переконанням боржника, оскільки отримання таких даних неможливе через їх конфіденційність.
Надалі, суд, ухвалою від 14 липня 2025 року прийняв до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , призначив підготовче засідання на 29 липня 2025 року.
Крім того, означеною ухвалою суд визнав явку боржника ОСОБА_1 у підготовче засідання обов'язковою і викликав його для участі у підготовчому засіданні 29 липня 2025 року о 10:00 год.
Окрім вказаного ухвалою від 14 липня 2025 року зобов'язано боржника ОСОБА_1 подати суду:
- копії платіжних документів, які підтверджують надання заявнику у позику (кредит) грошових коштів, рішень судів про стягнення заборгованості в користь кредиторів, виконавчих документів, довідок кредиторів про розмір простроченої заборгованості або інші документи, з яких можна було б встановити факт отримання нею грошових коштів в позику (кредит);
- оригінал заяви у паперовій формі та доданих до неї документів у відповідності до приписів Розділу IIІ Господарського процесуального кодексу України із додержанням вимог, передбачених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України;
- відомості у формі пояснень та документів, які їх підтверджують, щодо наступних обставин:
- необхідності отримання в період з 2023 року в позику (кредит) грошових коштів, за договорами позики (кредитними договорами), укладеними з 35 кредитними установами;
- витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість згідно з поданим деталізованим списком кредиторів (на що були витрачені отримані від кредиторів кошти);
- джерел, за рахунок яких заявник ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) планував повертати отримані в позику кошти з відсотками, укладаючи договори позики (кредиту);
- виписки про рух коштів по усіх своїх рахунках/електронних гаманцях, відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, за період з 01.01.2023 по 01.07.2025.
Ухвалою від 25 липня 2025 року суд задовольнив заяву представника боржника адвоката Хохленко Антона Олександровича від 21.05.2025 та постановив провести підготовче засідання 29 липня 2025 року о 10:00 год. у справі № 907/688/25 за участю адвоката Хохленко Антона Олександровича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Одночасно, ухвалою від 25 липня 2025 року суд відмовив у задоволенні заяви боржника Деяка В.В. від 24.07.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з огляду на те, що ухвалою від 14.07.2025 суд визнав явку боржника у підготовче засідання обов'язковою.
Боржник, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання (ухвала суду від 14.07.2025 скерована до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС), у підготовче засідання 29 липня 2025 року не з'явився, витребуванні судом докази не подав, а також не повідомив суд про причини неявки та не виконання вимог ухвали суду від 14.07.2025 року.
У підготовчому засіданні взяв участь в режимі ВКЗ представник боржника, який просив суд відкласти підготовче засідання з метою забезпечення можливості виконання вимог ухвали суду від 14.07.2025 та забезпечення участі боржника у судовому засіданні. Водночас, адвокатом не вказано будь-яких поважних причин неявки боржника, а лише зазначено про те, що боржник проживає за 130 км від міста Ужгорода та має фінансові та психологічні труднощі. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження вказаних представником обставин до суду не подано.
Означене усне клопотання представника боржника до задоволення не підлягає з підстав його необґрунтованості, непов'язаності місця проживання боржника з можливістю виконати вимоги суду в частині надання витребуваних додаткових документів, а також з огляду на встановлений у п. 1 ч. 1 Кодексу України з процедур банкрутства строк проведення підготовчого засідання.
Також суд зауважує, що у зв'язку з неможливістю суду самостійно встановити обставини справи та необхідністю підтвердження доказової бази, що містить заява, ухвалою суду від 14.07.2025 явка позивача була визнана обов'язковою.
Таким чином, враховуючи визнання явки заявника (боржника) обов'язковою, належне повідомлення про дату, час та місце підготовчого засідання та об'єктивну неможливість судом вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без його участі, - суд враховує, що заявник зобов'язаний в будь-якому разі особисто з'явитися в призначене підготовче засідання.
Суд зазначає, що боржник в належний спосіб та своєчасно повідомлений про призначене підготовче засідання 29.07.2025 у справі. Так, ухвала суду від 14.07.2025 була направлена боржнику ОСОБА_1 до його електронного кабінету та отримана ним 15.07.25 01:35, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
У пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Отже, судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення боржника про необхідність явки в підготовче засідання та подачі документів для огляду в підготовчому засіданні.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторін у справі добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Таким чином, суд констатує, що боржник не з'явився в підготовче засідання суду, яке відбулося 29 липня 2025 року. Документи для огляду в підготовчому засіданні суду, про які суд зазначав в ухвалі від 14.07.2025 не надав. Боржник причин неявки не повідомив, клопотань/заяв по суті справи до суду від нього не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно вимог частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється самим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України. Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21.
В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain, заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Боржник суду доказів неможливості брати участь в судових засіданнях, в чому полягає відсутність такої можливості, в розумінні процесуального законодавства, не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України), а отже, боржник повинен виконувати покладений на нього обов'язок неухильно, дотримуватись вимог суду та чинного законодавства в частині обов'язкової явки в судове засідання.
Відповідно до приписів ч. ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 КУзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
Особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами (наприклад колекторними організаціями) виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Неявка заявника перешкоджає виконанню завдань підготовчого засідання, всебічному, повному та об'єктивному встановленню обставин справи, оскільки перешкоджає суду здійснити ідентифікацію заявника боржника, встановити його особу і дійсні наміри пройти судові процедури неплатоспроможності, повно і всебічно з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Вказані дії суду є неможливими без особистої участі боржника ОСОБА_1 у підготовчому засіданні, без з'ясування особистості боржника, суд позбавлений можливості відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Одночасно, встановлення особи боржника та роз'яснення йому наслідків введення процедури реструктуризації боргів є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі, допуск арбітражного керуючого до майна заявника з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
Із наведеного випливає, що хоча представник і наділений відповідними правами щодо представництва боржника у підготовчому засіданні, проте, не може безумовно замінювати собою заявника, оскільки провадження у справі про неплатоспроможність відкривається (у разі наявності підстав) не щодо представника, а щодо самої фізичної особи.
Крім того, суд зазначає, що ні представником боржника, а ні самим боржником не надано суду всіх оригіналів документів, які долучені до матеріалів заяви додатками та, зокрема, оригінали кредитних договорів/договорів позики/інших документів, на підставі яких виникла його заборгованість по сплаті обов'язкових платежів по кожному кредитору, зазначеному в конкретизованому списку кредиторів і боржників, який долучений до матеріалів заяви.
Враховуючи зазначене, попри те, що у боржника наявний представник, він не звільняється від покладеного на нього обов'язку неухильно дотримуватись вимог суду та чинного законодавства.
Суд висновує, що неявка заявника в засідання без повідомлення причин свідчить про його недобросовісне або, щонайменше, байдуже ставлення до вирішення справи про його неплатоспроможність.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правова позиція Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Крім того суд зазначає, що у справах про банкрутство фізичних осіб заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається самим боржником (ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства). Окрім того, господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів у вигляді заборони виїзду боржника за кордон (ст. 118 Кодексу України з процедур банкрутства). Аналіз вищенаведених положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку про те, що на етапі ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, та як наслідок, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів обов'язкова особиста присутність боржника у підготовчому засіданні.
До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 08.11.2023 у справі №926/1402-б/23.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Керуючись ст.ст. 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 117, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 18.06.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 01 серпня 2025 року.
Суддя Р.М. Лучко