майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"29" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/630/25
Господарський суд Житомирської області у складі cудді Сікорської Н.А.,
у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРНУМ"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖитомирАвтоГазСервіс"
про стягнення 6762431,78 грн.
за участю представника відповідача: Рупс В.О - ордер серії АМ №1135268 від 17.06.2025р.
з перервою в судовому засіданні 29.07.2025 р. до 12:05 год.; до 12:50 год. та до 14:30 год.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРНУМ" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖитомирАвтоГазСервіс" 6762431,78 грн., з яких: 3861582,70 грн. боргу, 1081610,17 грн. інфляційних, 956675,89 грн. 3% річних, 862563,02 грн. пені.
Ухвалою від 16.05.2025 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.06.2025р.
13.06.2025р. до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 2913890,69 грн. основного боргу; 594200,59 грн. інфляційних; 279795,13 грн. 3% річних; 1108897,80 грн. пені (а.с. 61-62).
Разом із заявою було додано докази часткової сплати відповідачем заборгованості в розмірі 1000000,00 грн., а саме платіжну інструкцію № 478ERP від 04.06.2025р. (а.с. 66).
17.06.2025р. відповідачем подано до суду докази в підтвердження сплати 16.06.2025 р. заборгованості в розмірі 2913890,69 грн. (а.с. 71-72).
В судовому засіданні від 17.06.2025 р. розгляд заяви про зменшення розміру позовних вимог відкладено до наступного засідання.
Протокольною ухвалою від 17.06.2025р. оголошено перерву в судовому засіданні до 15.07.2025р.
15.07.2025р. до суду надійшла спільна заява ТОВ «ТОРНУМ» та ТОВ "ЖитомирАвтоГазСервіс" від 09.07.2025 р. про затвердження мирової угоди, до якої додано мирову угоду, укладену сторонами 03.07.2025р.
15.07.2025р в судовому засіданні оголошено перерву до 21.07.2025р. з метою врегулювання умов мирової угоди та приведення їх у відповідність до вимог законодавства.
Ухвалою від 21.07.2025р. суд відклав підготовче засідання на 29.07.2025р.
29.07.2025р. до суду надійшла спільна заява ТОВ «ТОРНУМ» та ТОВ "ЖитомирАвтоГазСервіс"від 28.07.2025 р. про затвердження мирової угоди, до якої додано мирову угоду, підписану сторонами 28.07.2025р.
29.07.2025р. від позивача надійшли:
- заява про проведення розгляду справи за відсутності його представника;
- заява про залишення без розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог від 13.06.2025р.;
- заява про залишення без розгляду позовні вимоги в частині стягнення 1081610,17 грн. інфляційних втрат, 956675,89 грн. 3% річних та 862563,02 грн. пені.
В судовому засіданні суд розглянув заяву позивача від 29.07.2025р. про залишення без розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог від 13.06.2025р.
Відповідно до ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи вищевикладене, заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 13.06.2025р. суд залишає без розгляду.
В судовому засіданні розглянуто заяву позивача про залишення без розгляду позову в частині стягнення 1081610,17 грн. інфляційних, 956675,89 грн. 3% річних та 862563,02 грн. пені.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19).
Суд звертає увагу, що законодавча заборона на постановлення ухвали про залишення без розгляду частини позовних вимог на стадії підготовчого судового засідання відсутня. При цьому, така заборона суперечила б положенням статті 14 ГПК України.
Встановивши, що позивач про залишення позовних вимог без розгляду заявив до початку розгляду справи по суті, тому згідно п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає без розгляду позов в частині стягнення 1081610,17 грн. інфляційних, 956675,89 грн. 3% річних та 862563,02 грн. пені.
Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
Враховуючи, що позов в частині стягнення 1081610,17 грн. інфляційних, 956675,89 грн. 3% річних та 862563,02 грн. пені залишено без розгляду за заявою позивача, судовий збір сплачений за розгляд цих вимог поверненню не підлягає.
З огляду на прийняте судом рішення про залишення без розгляду позову в частині стягнення інфляційних, 3% річних та пені, розгляд спору суд здійснює в межах стягнення 3861582,70 грн. боргу.
Судом встановлено, що згідно платіжних інструкцій № 478ERP від 04.06.2025р. на суму 1000000,00 грн. та № 525ERP від 16.06.2025р. на суму 2913890,69 грн. (а.с. 66, 72) відповідачем проведено розрахунки на загальну суму 3913890,69 грн., призначенням платежу "Оплата за сушарку...", що вказує на те, що заборгованість, яка виникла за договором сплачена в повному обсязі.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
При цьому предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
У даному випадку предметом спору є заборгованості за договором поставки обладнання у розмірі 3861582,70 грн.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
У зв'язку зі сплатою відповідачем боргу предмет спору припинив своє існування, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір," сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на викладене, питання щодо повернення судового збору судом може бути вирішено після надходження до суду відповідного клопотання з боку позивача.
Щодо заяв сторін про затвердження мирової угоди, суд зазначає наступне.
15.07.2025р. до суду надійшла спільна заява ТОВ «ТОРНУМ» та ТОВ "ЖитомирАвтоГазСервіс" від 09.07.2025 р. про затвердження мирової угоди, до якої додано мирову угоду, укладену сторонами 03.07.2025р.
В судовому засіданні від 15.07.2025 р. судом оголошувалась перерва з метою врегулювання сторонами умов мирової угоди та приведення їх у відповідність до вимог законодавства.
29.07.2025 р. сторони подали спільну заяву від 28.07.2025 р. про затвердження мирової угоди на інших умовах, ніж ті, що були викладені у мировій угоді, яка надійшла до суду 15.07.2025 р.
Тому, беручи до уваги причини оголошеної перерви в судовому засіданні від 15.07.2025р., та враховуючи черговість надходження до суду заяв сторін, розгляду підлягає заява про затвердження мирової угоди від 28.07.2025 р. , яка надійшла 29.07.2025р.
Заяву про затвердження мирової угоди, що надійшла 15.07.2025р., суд залишає без розгляду.
Розглянувши спільну заяву ТОВ «ТОРНУМ» та ТОВ "ЖитомирАвтоГазСервіс" від 28.07.2025 р. про затвердження мирової угоди, укладену сторонами 28.07.2025р., суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 46 ГПК України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною 1 ст. 192 ГПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Зі змісту мирової угоди вбачається, що на дату підписання мирової угоди сторони підтверджують факт сплати відповідачем основної суми боргу у повному обсязі.
В мировій угоді сторони лише узгодили питання щодо сплати відповідачем частини судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Тобто питання, узгодженні сторонами не стосуються предмету спору, а вирішуються судом за результатами розгляду справи.
Згідно ч. 5 ст. 192 ГПК України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Враховуючи, що мирова угода не стосується питань щодо врегулювання спору, що суперечить правовій природі мирової угоди, суд вважає, що мирова угода, укладена сторонами 28.07.2025 р. суперечить закону, тому суд відмовляє в її затвердженні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 123, 192, 226, 231, 234-235 ГПК України, господарський суд
1. Залишити без розгляду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРНУМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖитомирАвтоГазСервіс"в частині стягнення 1081610,17 грн. інфляційних, 956675,89 грн. 3% річних та 862563,02 грн. пені на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 3861582,70 грн. боргу на підставі п.2 ч. 1 ст 231 ГПК України.
3. Відмовити в затверджені мирової угоди, укладеної ТОВ «ТОРНУМ» та ТОВ "ЖитомирАвтоГазСервіс" 28.07.2025 р.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали підписано: 31.07.2025 р.
Суддя Сікорська Н.А.
1 - в справу