вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
01.08.2025м. ДніпроСправа № 904/4178/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Татарчук В.О., розглянувши заяву про видачу судового наказу:
заявник: Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (запорізька обл., м. Запоріжжя)
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про видачу судового наказу
До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі-Заявник) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" заборгованості в розмірі 3465,00грн та 302,80грн судових витрат по сплаті судового збору.
Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником умов договору про закупівлю товарів №СК 58-0627 від 15.09.2020 в частині своєчасної та в повному обсязі поставки товару.
Проаналізувавши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина перша статті 148 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 150 Господарського процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів вбачається, що подані докази, а саме видаткова накладна №0058/0002297 від 15.09.2020, яка підписана та скріплена печатками заявника та боржника, без будь-яких зауважень, свідчить про отримання пального і відсутність боргу. Заявник не надав скретч-картки (копії або оригінали), які залишились у заявника без виконання з боку боржника.
Відсутність точної кількості і номіналу невикористаних скретч-карток унеможливлює встановлення точної суми невиконаного зобов'язання боржником.
Отже, із поданої заявником заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з частинами першою, другою статті 154 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Частиною другою статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до частини першої статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Частиною другою статті 151 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 150-153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Головному управлінню Держпродспоживслужби в Запорізькій області у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" заборгованості в розмірі 3465,00грн та 302,80грн судових витрат по сплаті судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 01.08.2025 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Татарчук