пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
01 серпня 2025 року Справа № 903/253/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ Транс Інвест» про стягнення судових витрат у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кравченко», м. Рівне
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ Транс Інвест», с. Заріччя, Володимирський р-н., Волинська обл.
відповідача 2: Приватне акціонерне товариство “Страхова Група “ТАС», м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: Моторне (транспортне) страхове бюро України, м. Київ
про стягнення 338 161,12 грн,
Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.07.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ Транс Інвест» (с. Заріччя, вул. Шевченка, буд. 23, Володимирський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 42224305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кравченко» (м. Рівне, вул. Хліборобів, 83, код ЄДРПОУ 41388223) 336 387,54 грн матеріальних збитків, 5 045,82 грн витрат по сплаті судового збору та 19 895,11 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 361 328,47 грн (триста шістдесят одна тисяча триста двадцять вісім грн 47 коп.). У позові на суму 1773,58 грн відмовлено.
22.07.2025 на адресу суду надійшла заява (сформована 21.07.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ Транс Інвест» про стягнення із позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн, та 3900 грн витрат, пов'язаних із залученням перекладача.
Ухвалою суду від 28.07.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ Транс Інвест» про стягнення судових витрат у справі №903/253/25. Встановлено позивачу строк до 31.07.2025 для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно заяви відповідача 1 про стягнення судових витрат.
Відповідно до ч.3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що відповідачем 1 заявлено лише вимоги щодо розподілу судових витрат, заява відповідача від 21.07.2025 про ухвалення додаткового рішення вирішується без повідомлення учасників справи з встановленням позивачу строку для надання відповідних пояснень чи заперечень.
31.07.2025 надійшли заперечення позивача, в яких просить в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ ТРАНС ІНВЕСТ» про стягнення судових витрат - відмовити. Зазначає, що ТОВ«СВ ТРАНС ІНВЕСТ» жодним чином під час розгляду справи не намагалося врегулювати спірне питання щодо відшкодування нанесеної шкоди мирним шляхом. Навпаки, заперечувалося саме право позивача, яке гарантоване Конституцією України, на судовий захист. Окрім того, відповідач 1 неодноразово зазначав про завищений розмір витрат на правничу допомогу, який був заявлений позивачем у поданому позові, при цьому, в даному випадку об'єктивно заперечує собі, оскільки розмір таких витрат відповідача не становить значно меншу суму.
У гл. 8 роз. I ГПК України закріплений інститут судових витрат.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (див. п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Статтею 123 ГПК України, яка визначає види судових витрат, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 126 ГПК України).
Порядок розподілу судових витрат визначений у ст. ст. 129 - 130 ГПК України. Так, за ч. 4 ст. 129 ГПК України розподіл інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи та встановлює, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру заявлених вимог.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Частинами 1 - 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто, гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру і погодинної оплати (див. п. 4.20 постанови Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 910/6138/24).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відзиві на позовну заяву ТОВ «СВ Транс Інвест» зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становитиме 30 000 грн (том 1, а.с. 60-61).
У заяві про стягнення судових витрат від 21.07.2025 товариством зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 грн та 3 900 грн витрат, пов'язаних із залученням перекладача.
24.03.2025 між ТОВ «СВ Транс Інвест» (клієнт) та АО «Дженерал Лігал Груп» (Адвокатське об'єднання, GLG) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №24-03/01, згідно умов якого GLG приймає на себе доручення клієнта по наданню останньому правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар за дії GLG по наданню правничої допомоги і фактичні витрати GLG, понесені ним у зв'язку з виконанням цього договору (п. 1.1). За надану GLG правову допомогу, клієнт сплачує гонорар, розмір якого визначається додатковою угодою до даного договору (п. 5.1). Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, про що після повного виконання зобов'язань сторонами складається акт, у випадку, якщо хоча б одна із сторін наполягає на цьому (п. 6.4).
24.03.2025 між ТОВ «СВ Транс Інвест» (клієнт) та АО «Дженерал Лігал Груп» (Адвокатське об'єднання, GLG) укладено додаткову угоду (замовлення) №1, згідно умов якої АО у відповідності з умовами договору про надання правової допомоги №24-03/01 від 24.03.2025 приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з підготовки, подання відзиву на позовну заяву у справі №903/253/25 за позовом ТОВ «Кравченко» до ТОВ «СВ Транс Інвест» про стягнення матеріальних збитків, підготовки інших документів в рамках вказаної справи та представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції (п. 1). Сторони погодили, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар) АО, обумовлений в даній додатковій угоді, та становить 30 000 грн (п. 3).
АО «Дженерал Лігал Груп» виставлено ТОВ «СВ Транс Інвест» рахунок №1 від 24.03.2025 на оплату в сумі 30 000 грн.
21.07.2025 ТОВ «СВ Транс Інвест» (клієнт) та АО «Дженерал Лігал Груп» підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги №24-03/01 від 24.03.2023, згідно умов якого сторони засвідчують факт прийому клієнтом роботи (наданих послуг), зокрема консультування клієнта з приводу обставин справи №903/253/25 за позовом ТОВ «Кравченко» до ТОВ «СВ Транс Інвест» про стягнення матеріальних збитків, підготовка відзиву на позовну заяву, підготовка в інтересах клієнта адвокатських запитів, підготовка клопотання про приєднання до матеріалів справи, повний супровід справи в суді 1 інстанції. Загальна ціна роботи, вказаної адвокатом, на момент підписання даного акту, становить 30 000 грн.
Оплата ТОВ «СВ Транс Інвест» наданих АО послуг в сумі 30 000 грн підтверджується платіжною інструкцією №3764 від 11.04.2025.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у п. 6.35 постанови від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 сформулював висновок про те, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Усталеним у судовій практиці є те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію "реальності" адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію "розумності" їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує і ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Здійснюючи аналіз вказаних вище норм права, Велика Палата Верховного Суду, Верховний Суд також неодноразово зазначали таке:
- нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (див. п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19);
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18);
- у разі недотримання вимог ч. 5 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22);
- витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України (див. п. 6.5 постанови об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2019 у справі № 922/445/19).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.07.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ Транс Інвест» (с. Заріччя, вул. Шевченка, буд. 23, Володимирський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 42224305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кравченко» (м. Рівне, вул. Хліборобів, 83, код ЄДРПОУ 41388223) 336 387,54 грн матеріальних збитків, 5 045,82 грн витрат по сплаті судового збору та 19 895,11 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 361 328,47 грн (триста шістдесят одна тисяча триста двадцять вісім грн 47 коп.). У позові на суму 1773,58 грн відмовлено.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи часткове задоволення позову підставними є витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 157,34 грн, що є пропорційними задоволеним вимогам позивача.
Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ Транс Інвест» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надані докази в їх сукупності, враховуючи предмет спору та складність справи, об'єм фактично наданих послуг, з метою дотримання співмірності, обґрунтованості та пропорційності при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які є доведеними, документально обґрунтованими, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу товариства в сумі 157,34 грн, що є витратами, пропорційно задоволеним вимогам позовних вимог.
Крім того, відповідач просить стягнути з позивача витрати, пов'язані із залученням перекладача в сумі 3 900 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно з п. 5-7 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат, пов'язаних із залученням перекладача, товариством надано акт приймання-передачі наданих послуг №32/2025/32 від 14.05.2025, рахунок-фактуру №32/2025/32 від 14.05.2025 на суму 3 900,00 грн, платіжну інструкцію №3966 від 16.05.2025 про перерахування ТОВ «СВ Транс Інвест» ФОП Голяну Глібу Вікторовичу грошових коштів в сумі 3900,00 грн з призначенням платежу «за послуги згідно рах.32 від 14.05.2025».
Також в матеріалах справи №903/253/25 містяться нотаріально засвідчені переклади з польської на українську мову таких документів: Оцінка №089 технічного транспортного засобу після завдання шкоди та визначення розміру завданої шкоди із додатками (розрахунок ремонту пошкодженого транспортного засобу, фотодокументація). Зазначені документи надані відповідачем у якості доказів для судового розгляду спору, прийняті судом, а відтак понесені ним витрати на залучення перекладача є пов'язаними з цією справою та підлягають розподілу у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Ураховуючи вищевикладене та те, що позов задоволено частково, підставними є витрати відповідача на залучення перекладача в сумі 20,45 грн, що є пропорційними задоволеним вимогам позивача.
Заперечення відповідача проти витрат відповідача, судом відхиляються як безпідставні.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 127, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Транс Інвест» від 21.07.2025 про стягнення судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кравченко» (вул. Хліборобів, 83, м. Рівне, код ЄДРПОУ 413882223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Танс Інвест» (вул. Шевченка, 23, с. Заріччя, Володимирський р-н, Волинська обл., код ЄДРПОУ 42224305) 157,34 грн витрат на професійну правничу допомогу та 20,45 грн витрат на залучення перекладача.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 01.08.2025.
Суддя Бідюк С. В.