01 серпня 2025 року м. Харків Справа №922/136/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вячеслав» (вх.№822Х від 09.04.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2025 у справі №922/136/25 (м. Харків, суддя Сальнікова І.Г., повне рішення складено 20.03.2025)
за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго», м. Харків,
до Приватного підприємства «Вячеслав», смт Васищеве, Харківський район, Харківська область,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Харківське квартирно-експлуатаційне управління, м. Харків,
про стягнення 151 634,22 грн, -
На розгляді Господарського суду Харківської області знаходилась позовна заява Акціонерного товариства «Харківобленерго» до Приватного підприємства «Вячеслав» про стягнення 151634,22 грн., з яких: заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 112879,20 грн.; заборгованість за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 18543,61 грн.; 3% річних нараховані на послуги з розподілу електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 3324,34 грн.; 3% річних нараховані на послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 432,92 грн.; інфляційні витрати нараховані на послуги з розподілу електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 14582,67 грн.; інфляційні витрати нараховані на послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 1871,48 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань в частині здійснення повної та своєчасної сплати послуг, наданих за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору постачання електричної енергії №041-16373 від 01.04.2005 за особовим рахунком №16373 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом та договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №16373 від 01.05.2023.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2025 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Вячеслав» на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго»:
- заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 112879,20 грн;
- заборгованість за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 18543,61 грн;
- 3% річних нараховані на послуги з розподілу електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 3324,34 грн;
- 3% річних нараховані на послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 432,92 грн;
- інфляційні витрати нараховані на послуги з розподілу електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 14582,67 грн;
- інфляційні витрати нараховані на послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 1871,48 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Приватне підприємство «Вячеслав» з вказаним рішенням суду не погодилося та звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20 березня 2025 року у справі №922/136/25 в повному обсязі та прийняти нове рішення яким залишити позовні Акціонерного товариства «Харківобленерго» без задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги Приватне підприємство «Вячеслав» вказує на неправильне обчислення розміру заборгованості 3% річних та інфляційних втрат. Так, на думку скаржника, розрахунок розміру 3 % річних за послуги з розподілу електричної енергії за період з 12.07.2024 по 21.01.2025, від суми заборгованості у розмірі 112 879,20 гривень складає 1794,96 грн, а не 3324,34 грн; розрахунок розміру 3% річних за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії складає 294,96 гривень, а не 432,92 гривень; інфляційні втрати на послуги з розподілу електричної енергії за липень - серпень 2024 та січень 2025 становлять 9 813,40 грн, а не 14 582,67 грн; інфляційні втрати на послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної становлять 1 612,13 грн, а не 1871,48 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вячеслав» (вх.№822Х від 09.04.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2025 у справі №922/136/25 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору, а також необхідності уточнити вимоги апеляційної скарги.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№4977 від 21.04.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 14.04.2025. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Також скаржник просить вважати текст описової частини апеляційної скарги викладеним в зазначеній у заяві редакції та вважати пункт другий прохальної частини апеляційної скарги викладеним у наступній редакції: «Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20 березня 2025 року у справі № 922/136/25 у повному обсязі та ухвалити нове, яким залишити позовні вимоги Акціонерного товариства «Харківобленерго» про стягнення про стягнення 151 634,22 гривень без задоволення.»
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Вячеслав» (вх.№822Х від 09.04.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2025 у справі №922/136/25. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/136/25.
01.05.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/136/25 (вх.№5434).
Від Акціонерне товариство «Харківобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6054 від 14.05.2025), в якому останнє просить апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 20 березня 2025 року по справі № 922/136/25 залишити без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 20 березня 2025 року по справі № 922/136/25 - залишити без змін; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Харківобленерго» вказує наступне. Заявлені у справі 3% річних та інфляційні втрати нараховані на наявну заборгованість станом на 01.06.2024. Товариством на підтвердження позовних вимог надані детальні розрахунки суми позову, розрахунок 3% річних та розрахунок заборгованості інфляційних, які містять інформацію, щодо місяців в яких проведені нарахування, періодів виникнення боргу, дат виставлення рахунків та строків оплати рахунків та рахунки на оплату послуг з доказами їх направлення/отримання. У відповіді на відзив Відповідача Товариством також зазначалось, що у справі №922/2384/24 надано правову оцінку правомірності визначення щомісячних обсягів розподіленої електричної енергії Приватному підприємству «Вячеслав», та стягнуто заборгованість за розподілену електроенергію за попередній період. Зазначені нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснено відповідно до пункту 8 додатку №4 «Порядок розрахунку». Під час розгляду справи судом встановлено правомірність та правильність здійснених розрахунків.
Суд зазначає, що враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглянута за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала про відкриття апеляційного провадження та розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження доставлена учасникам справи в електронні кабінети системи «Електронний Суд».
Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечень проти розгляду апеляційної скарги в даному порядку від сторін не надійшло.
Відповідно до ч.1 ст.270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії», який розмежовує діяльність суб'єкта господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії.
Положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, серед інших, договір про надання послуг з розподілу, а також договір про надання допоміжних послуг (в ситуації, що розглядається це договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії).
Відповідно до пункту 96 частини статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу (далі - ОСР), оператор малої системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії в порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» діяльність у сфері електроенергетики є ліцензованою та ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом про ринок.
Органом ліцензування діяльності у сфері електроенергетики є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор).
Згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 16.11.2018 №1446 АТ «Харківобленерго» є оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.
Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами є зокрема, Закон, Кодекс систем розподілу, затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310 та Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - Постанова №312), в яких визначені права, обов'язки та відповідальність сторін.
Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається між товариством та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком №3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ «Харківобленерго»: www.oblenergo.kharkov.ua.
Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ).
Відповідно до абз. 3, п. 5 постанови №312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.
Відповідно до пункту 1.2 типового договору споживача про надання послуг з розподілу(передачі) електричної енергії умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 ЦК України.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Зокрема, укладення договору означає, що між розподільчою організацією та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.
Відповідно до пункту 2.1.5. ПРРЕЕ - договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.
Відповідно до пункту 1.1 Типового Договору, сторонами погоджено, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам, як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.
Згідно п. 2.1 Типового договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310 за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.4 типового договору передбачено, що облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год.). За підсумками розрахункового місяця постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача.
Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць споживач (його постачальник) має укласти із оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, у якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до адміністратора комерційного обліку (за необхідності).
Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку.
Відповідно до п. 5.1-5.5 типового договору ціною цього договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача, зазначена в Паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 «Порядок розрахунків». Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих споживачу послуг з розподілу електричної енергії.
Згідно п. 11.1 Типового договору договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно із пп. 5.1.1 глава V ПРРЕЕ та п. 7.1 типового договору Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України. Оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 1, 3 Додатка №4 «Порядок розрахунків» до типового договору, розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Оплата послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній розрахунковий період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередній розрахунковий період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період.
Відповідно пункту 4 Додатка №4 «Порядок розрахунків» до типового договору розрахунок суми попередньої оплати здійснюється споживачем шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу (ціни) на розподіл на фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та надається рахунок на попередню оплату
Згідно умов пункту 5 Додатка №4 «Порядок розрахунків» до типового договору, остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити споживач за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) з розподілу у розрахунковому періоді. Фактичний обсяг складається з кількості спожитої (розподіленої) електричної енергії за приладами обліку та витрат розподілених відповідно до додатку №8 Договору.
Відповідно до п. 7-8 Додатка №4 «Порядок розрахунків» до типового договору рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії надаються уповноваженому представнику споживача (п. 6 цього додатку). Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання споживачем рахунків оператор системи розподілу направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. У разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, передбачених п. 7 даного Порядку, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, інфляційні, 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у рахунку окремими рядками, та повинні бути сплачені споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання. Зобов'язання щодо оплати за послугу з розподілу електричної енергії повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України).
Також, згідно п. 1.1. Додатку №10 «Договір про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії» до Типового Договору на надання послуг з розподілу електричної енергії, оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Згідно умов п. 2.2 додатку №10 до типового договору, споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього Договору).
Пунктом 7 Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії, який є Додатком №1 до Додатку №10 до типового договору, визначено, що рахунки за послуги з перетікання реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від отримання рахунку споживачем.
Обставини справи свідчать, що 10.12.2018 Приватне підприємство «В'ячеслав» (далі - споживач, відповідач) приєдналось до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору постачання електричної енергії №041-16373 від 01.04.2005 (далі - договір) за особовим рахунком №16373 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.
Також, споживачем було укладено договір із ОСР про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №16373 від 01.05.2023, який є додатком №10 до вказаного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п.п.1 розділу І Загальні положення додаткової угоди від 30.01.2020 з метою удосконалення та поліпшення системи взаємовідносин щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, сторони домовились здійснювати електронний документообіг між ОСР та споживачем через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі - система ЕДО).
На виконання умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, ОСР надавались наступні послуги: за період з червня 2024 року по листопад 2024 позивач надав послугу з розподілу електричної енергії відповідачу у відповідності до умов договору.
За результатами розрахункового періоду та на підставі узгоджених документів, Оператором системи розподілу надані відповідачу рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої за період з червня 2024 р. по листопад 2024 р., які направлені через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів.
Разом з тим, відповідно до пункту 1.1 Додатку №10 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №16373, який є договором №041-16373 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (далі - договір №16373), Оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач свої зобов'язання щодо повної оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії не виконав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 112879,20 грн. Крім того, зазначено, що відповідачем в порушення умов договору не здійснювалась повна оплата вартості за перетікання реактивної електричної енергії, а тому заборгованість за період з червня 2024 р. по листопад 2024 р. з оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії становить 18543,61 грн.
На підставі вище наведеного, в зв'язку з несвоєчасною та не повною оплатою, позивачем здійснено розрахунок та заявлено до стягнення 3% річних нараховані на послуги з розподілу електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 3324,34 грн, 3% річних нараховані на послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 432,92 грн.; інфляційні витрати нараховані на послуги з розподілу електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 14582,67 грн; інфляційні витрати нараховані на послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 1871,48 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, п. 8 Додатку №4 «Порядок розрахунків» до договору.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції встановив, що за період з червня 2024 року по листопад 2024 позивач надав послугу з розподілу електричної енергії відповідачу у відповідності до умов договору. Місцевий господарський суд встановив, що матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, ОСР в період з червня 2024 року по листопад 2024 відповідачу належним чином надано послуги з розподілу електричної енергії на суму 112879,20 грн та послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на суму 18543,61 грн. Враховуючи вищевикладене, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення платежів, перевіривши обґрунтованість та правомірність здійсненого детального розрахунку, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 112879,20 грн., заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з червня 2024 по листопад 2024 у розмірі 18543,61 грн. є правомірними, обґрунтованими, не спростованими, а тому підлягають задоволенню. Місцевий господарський суд відхилив посилання відповідача про те, що компенсація за спожиті військовою частиною комунальні послуги здійснюється Харківським КЕУ, оскільки наявність договору тимчасового безоплатного користування №09/22 від 12.12.2022 не впливає на обсяг зобов'язань відповідача щодо оплати на користь позивача послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, що були надані за договором у спірному періоді. Також суд встановив, що матеріали справи свідчать, що позивачем направлено до відповідача через Систему ЕДО сформовані акти про обсяги розподіленої електричної енергії, акти приймання-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії та за послуги з перетікань реактивної електричної енергії, а також рахунки на оплату наданих послуг, що підтверджується сформованими витягами з Системи ЕДО, про що міститься запис про «дата отримання споживачем» відповідного документу. На думку суду, заперечення відповідача щодо прийняття заявленого позивачем обсягу послуг, і погодження із правильністю та повнотою нарахування не знаходять свого доказового підтвердження та відхиляються судом як безпідставні з огляду на наявний в матеріалах справи оформлений Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2024 по 01.11.2024, який підписано між сторонами. Також суд зазначив, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснено відповідно до пункту 8 додатку №4 «Порядок розрахунку» до договору. Перевіривши правомірність та правильність здійсненого детального розрахунку 3% річних та інфляційних витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про його арифметичну вірність та задоволення вказаних позовних вимог.
Апеляційний господарський суд зазначає, що зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не погоджується із оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в частині заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Скарга не містить жодних доводів стосовно непогодження апелянта зі стягнутою сумою основної заборгованості. А тому, враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення суду переглядається в частині задоволених позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі на підставі договору з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Як встановлено судом першої інстанції і не оскаржується апелянтом, позивачем неналежно виконано обов'язок із своєчасного надання послуг з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії. Водночас, відповідачем своєчасно та в повному обсязі надані послуги сплачені не були, з огляду на що в останнього виникла заборгованість у розмірі 112879,20 грн за послуги з розподілу електричної енергії за період з червня 2024 року по листопад 2024 та заборгованість у розмірі 18543,61 грн за послуги з перетікання реактивної електричної енергії за період з червня 2024 року по листопад 2024 року.
З огляду на ненадання відповідачем доказів сплати вищезазначеної заборгованості, суд першої інстанції задовольнив позові вимоги в частині стягнення основної заборгованості, що не оспорюється апелянтом.
Водночас, з огляду на порушення відповідачем свого обов'язку із повної і своєчасної сплати за надані позивачем послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, останнім заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати.
Колегія суддів вказує, що згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вказує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього виникає обов'язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та трьох процентів річних від простроченої суми.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та№ 646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).
У постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 (провадження №12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.
Відповідно до п. 7-8 Додатка №4 «Порядок розрахунків» до типового договору рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії надаються уповноваженому представнику споживача (п. 6 цього додатку). Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання споживачем рахунків оператор системи розподілу направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. У разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, передбачених п. 7 даного Порядку, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, інфляційні, 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у рахунку окремими рядками, та повинні бути сплачені споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання. Зобов'язання щодо оплати за послугу з розподілу електричної енергії повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України).
Матеріали справи свідчать, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснено відповідно до пункту 8 додатку №4 «Порядок розрахунку» до договору, яким визначено, що у разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії передбачених п.7 даного порядку, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та інфляційні від суми боргу, за кожен день прострочення. У тому числі за день оплати.
Позивачем до позовної заяви додано детальні розрахунки окремо по 3% річних, інфляційним втратам за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії, окремо по 3% річних, інфляційним втратам за договором про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії. Відповідні розрахунки містять інформацію період нарахування, період виникнення боргу, суму боргу, дату виставлення рахунку, строк оплати, фактичну оплату, період за який нараховується 3% річних/інфляційні втрати та саму суму 3% річних/інфляційних втрат. Використані в розрахунках вихідні дані узгоджуються із наявними в матеріалах справи документами, зокрема, актами про обсяги, актами приймання-передачі, рахунками на оплату.
Водночас, доводи скаржника по суті зводяться до непогодження із заявленими до стягнення розмірами нарахованих на підставі ст.625 ЦК України сум заборгованості. Так, різниця в сумах обумовлена тим, що скаржник період для стягнення 3% річних та інфляційних втрат визначає з 12.07.2024 по 21.01.2025.
Суд вказує, що із наданих позивачем розрахунків вбачається, що кінцевим терміном нарахування зазначених позовних вимог, позивачем визначено 30.11.2024. З огляду на що розрахунок апелянтом нарахування по 21.01.2025 є виходом за межі позовних вимог.
Стосовно початку здійснення відповідних нарахувань, колегія суддів завертає увагу, що позивачем визначено початок саме станом на 01.06.2024. При цьому, суд враховує, що позивач посилався на наявність судового рішення у даних правовідносинах за попередній спірний період. Так, у рішенні Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2384/24, яке набрало законної сили 19.09.2024, надано правову оцінку правомірності визначення щомісячних обсягів розподіленої електричної енергії Приватному підприємству «Вячеслав», та стягнуто заборгованість за період з січня 2024 по травень 2024, а також 3% річних та інфляційні втрати за період з січня 2024 по травень 2024. Як вже зазначлося вище, у даній справі №922/136/25 періодом початку нарахувань заборгованості визначено червень 2024 року. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що визначений позивачем період та розмір нарахувань 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованим та не суперечить вимогам чинного законодавства.
Дослідивши надані розрахунки 3% річних та інфляційні втрат колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про їх відповідність умовам договору, положенням законодавства та арифметичну правильність.
З урахуванням вищевикладеного наявні підстави для стягнення 3% річних за послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 3324,34 грн.; 3% річних за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 432,92 грн.; інфляційні витрати нараховані на послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 14582,67 грн.; інфляційні витрати нараховані на послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 1871,48 грн.
Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи в оскаржуваній частині, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного провадження відповідачем не наведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Положеннями ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вячеслав» слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2025 у справі №922/136/25 - без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 06.08.2025 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.04.2025 № 4356-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
З огляду на поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 273 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 233, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вячеслав» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2025 у справі №922/136/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 01.08.2025.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук