вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" липня 2025 р. Справа№ 910/13573/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Іноземцев Є.С. - (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Павліченко Л.М. - адвокат, посвідчення № 000577;
за апеляційною скаргою Адвокатського об'єднання "Правовий Альянс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2025 (повний текст - 13.04.2025)
у справі № 910/13573/24 (суддя - Селівон А.М.)
позивач Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз"
до Адвокатського об'єднання "Правовий Альянс"
про стягнення 726 599,19 грн.
1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Адвокатського об'єднання "Правовий Альянс" (надалі - відповідач) про стягнення 726 599,19 грн., а саме 648 865, 29 грн. основного боргу, 21 919, 20 грн. процентів річних та 55 814, 70 грн. втрат від інфляції.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на обставини надлишкового перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів в якості оплати за договором № 38А540-2673-22 надання правової допомоги від 01.06.2022, внаслідок чого вказана сума підлягає поверненню позивачеві згідно статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набута, з одночасною сплатою нарахованих позивачем процентів річних та втрат від інфляції.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2025 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Адвокатського об'єднання "Правовий Альянс" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" 648 865 грн 29 коп. основного боргу, 21 874 грн 32 коп. процентів річних, 55 814 грн 70 коп. втрат від інфляції та 8 718 грн 65 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Адвокатське об'єднання "Правовий Альянс" 30.04.2025 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2025 у справі №910/13573/24 в частині стягнення з Адвокатського об'єднання "Правовий Альянс" на користь АТ "Миколаївгаз" 648 865 грн 29 коп. основного боргу, 21 874 грн 32 коп. процентів річних, та 55 814 грн. 70 коп. інфляційних втрат, а також 8 718 грн 65 коп. судового збору і ухвалити нове рішення у відповідній частині про відмову у задоволенні позову. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" на користь Адвокатського об'єднання "Правовий Альянс" витрати по сплаті судового збору.
05.05.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Адвокатського об'єднання «Правовий Альянс» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2025 у справі № 910/13573/24. Розгляд справи призначено на 11.06.2025.
23.05.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (була зареєстрована 26.05.2025), поза межами приміщення суду.
11.06.2025 судом апеляційної інстанції було оголошено перерву на 02.07.2025.
02.07.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, для надання часу для можливості мирного врегулювання спору.
Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема 02.07.2025 - на 29.07.2025.
В судове засідання 29.07.2025 з'явились представники обох сторін. Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові. Підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі. Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заперечив проти задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
В день судового засідання 29.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке на підставі ст. 118, 207 ГПК України було залишено без розгляду через пропуск строку на подання заяв і клопотань без відповідного клопотання про поновлення строку на його подання (що відображено в протоколі судового засіданні від 29.07.2025).
З урахуванням залишення без розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі, письмові заперечення позивача щодо поданого клопотання не розглядались. А розгляд апеляційної скарги здійснювався в межах та на підставі доводів та доказів і матеріалів, які були подані сторонами до суду першої інстанції в розумінні ст. 42, ч. 1 ст. 269 ГПК України.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в оскаржуваній частині, вважає, що воно було ухвалено при неповному з'ясуванні всіх обставин, що обґрунтовується наступним. АО «Правовий Альянс» вважає вказане рішення суду незаконним в частині задоволених позовних вимог про стягнення 726 554, 31 грн., враховуючи наступне.
Так, скаржник не погоджується з позицією позивача, що АТ "Миколаївгаз" перерахував АО «Правовий Альянс» суму в розмірі 648 865, 29 грн. понад визначену у актах надання послуг суму, і тому позивач вважає, що вказане перерахування коштів не може рахуватися таким, що здійснене на підставі договору, при цьому на підтвердження таких доводів позивач надав платіжні доручення з призначенням платежу: «Оплата за Юридические и консультационные услуги (дог № 38А540-2673-22) або «Оплата за юридичні послуги зг. (дог № 38А540-2673-22)». Оскільки, як зазначає апелянт, всі оплати відповідачу вартості отриманих позивачем послуг були здійснені останнім з цільовим призначенням платежу - за юридичні послуги згідно договору надання правової допомоги № 38А540-2673-22 від 01.06.2022, то доводи АТ «Миколаївгаз» про оплати грошових коштів не на підставі договору є хибними та не повинні були братися до уваги судом при прийнятті рішення.
При цьому, щодо висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції про те, що право визначати призначення платежу належить виключно платнику, тобто особі, що здійснює відповідний платіж, то апелянт вважає, що вказане твердження доводить правомірність позиції АО «Правовий Альянс». Тоді як АТ «Миколаївгаз» на власний розсуд за власною волею самостійно здійснив платіж та самостійно визначив цільове призначення вказаного платежу як платежу за юридичні послуги згідно договору № 38А540-2673-22 (який ще не закінчився), що доводить охоплення заявлених позивачем до стягнення платежів договірними відносинами.
Тоді як, враховуючи той факт, що з боку АТ «Миколаївгаз» на регулярній основі і після 01.06.2023 надходили до виконавця АО «Правовий Альянс» електронні листи, звернення за консультаціями та розробленням стратегій захисту, тоді як відповідальними працівниками АО «Правовий Альянс» на постійній основі надавались консультації, здійснювалась розробка стратегій захисту, направлявся дайджест змін в нормативно-правовому регулюванні відносин на ринку природного газу та забезпечувалась підготовка та участь в судовому засіданні. Вказане свідчить, що послуги, передбачені умовами договору про надання правової допомоги №38А540-2673-22 від 01.06.2022, надавались АТ «Миколаївгаз» адвокатами АО «Правовий Альянс» на постійній основі. Тому, твердження АТ «Миколаївгаз» про здійснення оплат поза межами договірних зобов'язань є не обґрунтованими. Адже, всі оплати вартості отриманих АТ «Миколаївгаз» послуг були здійсненні ним з цільовим призначенням платежу - за юридичні послуги згідно договору надання правової допомоги №38А540-2673-22 від 01.06.2022, а надані АО «Правовий Альянс» докази фактичного виконання договору підтверджують надання послуг правової допомоги і після 01.06.2023.
А тому апелянт просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2025 у справі №910/13573/24 в частині стягнення з Адвокатського об'єднання «Правовий Альянс» на користь АТ «Миколаївгаз» 648 865 грн. 29 коп. основного боргу, 21 874 грн. 32 коп. процентів річних, та 55 814 грн. 70 коп. інфляційних втрат, а також 8718 грн. 65 коп. судового збору і ухвалити нове рішення у відповідній частині - про відмову у задоволенні позову.
5. Короткий зміст доводів відзиву на апеляційну скаргу
У поданому відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначив, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а також аргументів позивача, викладених в позові та у відповіді на відзив.
Щодо наданих відповідачем доказів на підтвердження безпідставності позовних вимог, які, на думку останнього, свідчать про надання правової допомоги позивачу після 31.05.2023, позивач зазначив, що з наданих доказів неможливо встановити, що зазначені листи направлялись відповідачем на виконання спірного договору від 01.06.2022 року, а також відсутні підстави для тверджень про підготовку таких документів на виконання умов договору.
При цьому, позивач зазначив, що договором передбачено складення звітів щодо наданих працівниками відповідача послуг, а також актів приймання-передачі послуг (будь-яких, а не тільки тих, де мали б бути складені процесуальні документи), водночас апелянтом не надано до матеріалів справи доказів того, що ним такі акти складались та надсилались позивачу після 31.05.2023.
Тоді як матеріали справи не містять документальних доказів на підтвердження надання послуг відповідачем згідно договору, оформлених у відповідності до умов останнього та на суму 648 865,29 грн. Крім того, надані до матеріалів справи електронні копії зведених звітів відповідача про фактичне надходження коштів та розрахунок сум по п. 2.3.3. договору за перший квартал 2023 року, квітень та травень 2023 року також не підтверджує наявність підстав для перерахування позивачем відповідачу коштів у спірній сумі після припинення дії договору, позаяк охоплюють саме період дії останнього.
А тому позивач вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин
Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.06.2022 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (замовник за договором, позивач по справі) та Адвокатським об'єднанням "Правовий альянс" (виконавець за договором, відповідач по справі) укладено договір № 38А540-2673-22 надання правової допомоги (далі - договір), згідно п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник - приймати та оплачувати їх.
Пунктом 1.2. договору визначений перелік юридичних послуг, які виконавець зобов'язався надавати замовнику.
Так, виконавець надає юридичні послуги за наступними напрямками: узагальнюючі консультації з питань українського законодавства, яким регулюються господарські, адміністративні, цивільні, земельні, фінансові, трудові та інші види правовідносин; узагальнюючі консультації з питань господарського, фінансового, банківського, цивільного та інших галузей права України, в межах, що стосується діяльності замовника; аналіз судової практики в частині, що стосується діяльності замовника, надання замовнику практичних пропозицій та рекомендацій за наслідками такого аналізу; правова допомога у проведенні претензійно-позовної роботи замовника; оперативне інформування про стан розгляду судових справ, учасником яких є замовник; надання правової допомоги у проведенні заходів примусового виконання виконавчих документів органами Державної виконавчої служби України; правова допомога в сфері корпоративних правовідносин Замовника; методологічне та організаційне забезпечення договірної роботи Замовника; інформування замовника про зміни в законодавстві, організація вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосуються їх діяльності, консультації працівникам замовника з правових питань; перевірка відповідності вимогам законодавства внутрішніх (локальних) актів замовника, участь у підготовці та оформлені зазначених документів; правова допомога під час взаємодії замовника з органами Антимонопольного комітету України, консультації та висновки в сфері конкурентних правовідносин; правова допомога під час взаємодії Замовника з органами поліції, прокуратури, фіскальної служби, іншими правоохоронними та контролюючими органами, органами, що відповідно до законодавства мають право здійснювати перевірки діяльності замовника; інші юридичні послуги, за домовленістю сторін.
Розділами 2 - 5 договору сторони узгодили права та обов'язки сторін за договором, вартість послуг виконавця та порядок їх оплати, відповідальність сторін та інші умови тощо.
Як визначено в п.п. 5.1., 5.2. договору, останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2025 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення. Якщо жодна із сторін за 10 днів до закінчення дії договору в частині надання послуг письмово не повідомила іншу про намір його припинити, договір вважається пролонгованим на один календарний рік на тих саме умовах. Кількість пролонгацій не обмежена.
Вказаний договір підписаний представниками замовника і виконавця та скріплений печатками сторін.
Крім того, сторонами також було підписано такі документи:
- додаткову угоду № ДУ-1/38А540-2673-22 від 31.03.2023 до договору №38А540-2673-22 від 01.06.2022 надання правової допомоги, якою було викладено у новій редакції пп. 2.3.3., 3.3.2. та п. 3.4. договору (далі - додаткова угода №1);
- додаткову угоду № ДУ-2/38А540-2673-22 від 12.05.2023 до договору №38А540-2673-22 від 01.06.2022 надання правової допомоги, якою було викладено у новій редакції п. 5.1. договору, та виключено з тексту договору п. 5.2. (далі - додаткова угода №2).
Зокрема, відповідно до додаткової угоди № 2, пункт 5.1. договору викладено у новій редакції, зокрема, сторонами узгоджено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01 червня 2022 року по 31 травня 2023 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення.
Відтак, з урахуванням змісту п.5.1 договору спірний правочин діє до 31.05.2023 включно без можливості подальшої пролонгації.
Відповідно до пп. 3.1.1.-3.1.3. договору вартість послуг виконавця з урахуванням ПДВ 20 %, складається з:
- щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 656 202,00 грн.;
- плати, що розраховується як 12 % стягнутих та/або перерахованих на користь замовника, внаслідок претензійно-позовної роботи виконавця, коштів штрафних та/або фінансових санкцій (інфляційні нарахування, проценти річних, пеня);
- плати, що розраховується як 10 % від стягнутих та/або перерахованих на користь замовника, внаслідок претензійно-позовної роботи виконавця, коштів за необліковані об'єми (обсяги) природного газу.
Згідно п. 3.4 договору виконавець щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику у електронному вигляді акти приймання-передачі послуг, що складені на підставі звітів працівників виконавця.
Замовник підписує акт приймання-передачі або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання акта приймання-передачі.
Крім того, положеннями вказаного пункту також передбачено, що виконавець щоквартально, до 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надсилає замовнику у електронному вигляді акт приймання-передачі послуг, складений на підставі інформації отриманої від замовника згідно пп. 2.3.3. договору, в якому зазначається сума, що підлягає сплаті замовником на користь виконавця згідно пп. 3.1.2. та 3.1.2. договору.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1 сторони узгодили з 01.04.2023 пункт 3.4. договору викладено у новій редакції, якою передбачено, зокрема, що виконавець щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику у електронному вигляді акти приймання-передачі послуг, що складені на підставі звітів працівників виконавця. Звіти працівників виконавця про фактично надані послуги надаються в електронному вигляді. Замовник підписує акт приймання-передачі або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання акта приймання-передачі.
Виконавець щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, надсилає замовнику у електронному вигляді акт приймання-передачі послуг, складений на підставі інформації отриманої від замовника згідно пп. 2.3.3. Договору, в якому зазначається сума, що підлягає сплаті замовником на користь виконавця згідно пп. 3.1.2. та пп. 3.1.3. договору. Замовник підписує акт приймання-передачі або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання акта приймання-передачі. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, виконавець не одержить від замовника підписаний акт приймання-передачі або мотивовану відмову від його підписання, сторони визнаються, що акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а послуги наданими виконавцем і прийнятими замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому акті приймання-передачі.
Згідно п. 3.5 договору сторони домовились, що обмін актами приймання - передачі послуг відсувається за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із сторін.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору відповідачем було надано, а позивачем прийнято юридичні послуги, на підтвердження чого позивачем надані підписані обома сторонами копії актів надання послуг на загальну суму 7 911 325,19 грн., а саме: № АОЯ82000172 від 30.06.2022 за червень на суму 656 202,00 грн.; № АОЯ 82000195 від 30.06.2022 на суму 977,89 грн.; № АОЯ 82000214 від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму 656 202,00 грн.; № АОЯ 82000239 від 31.08.2022 за серпень 2022 року на суму 656 202,00 грн.; № АОЯ 82000263 від 30.09.2022 за вересень 2022 року на суму 656 202,00 грн.; № АОЯ 82000284 від 30.09.2022 на суму 1 636,30 грн.; № АОЯ 82000306 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 656 202,00 грн.; № АОЯ 82000329 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 656 202,00 грн.; № АОЯ 82000366 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 656 202, 00 грн.; № АОЯ 82000393 від 31.12.2022 на суму 3 796, 22 грн.; № АОЯ 83000009 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 656 202,00 грн.; № АОЯ 83000032 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 656 202,00 грн.; № АОЯ 83000053 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 656 202,00 грн.; № АОЯ 83000075 від 31.03.2023 на суму 23 154,07 грн.; № АОЯ 83000100 від 30.04.2023 за квітень 2023 року на суму 656 202,00 грн.; № АОЯ 83000135 від 30.04.2023 на суму 2 292, 80 грн.; № АОЯ 83000119 від 31.05.2023 за травень 2023 року на суму 656 202,00 грн.; № АОЯ 83000150 від 31.05.2023 на суму 5 043,91 грн.
Факт прийняття юридичних послуг згідно вказаних актів позивачем підтверджується електронним цифровим підписом замовника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз", який накладено позивачем згідно п. 3.5 договору в системі «М.Е.Doc». Зазначені обставини не спростовано сторонами на стадії апеляційного перегляду рішення суду.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковий для виконання сторонами. Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Cудом першої інстанції було правомірно встановлено, що за матеріалами справи, зокрема, згідно виписки по рахунку АТ «Миколаївгаз» з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року, видно, що позивачем на виконання умов договору за період з 18.07.2022 по 10.05.2023 було перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 8 560 190,48 грн. на підставі таких платіжних інструкцій: № 12962 від 18.07.2022 на суму 977,89 грн.; № 13218 від 03.08.2022 на суму 3 281 010,00 грн.; № 13549 від 01.09.2022 на суму 656 202,00 грн.; № 13908 від 03.10.2022 на суму 656 202,00 грн.; № 13984 від 07.10.2022 на суму 1 636,30 грн.; № 14070 від 11.10.2022 на суму 656 202,00 грн.; № 14860 від 02.12.2022 на суму 656 202,00 грн.; № 15746 від 27.01.2023 на суму 3 796,22 грн.; № 16193 від 21.02.2023 на суму 656 202,00 грн.; документ (платіжна інструкція) № 16559 від 14.03.2023 на суму 656 202,00 грн.; № 17178 від 11.04.2023 на суму 23 154,07грн.; № 17267 від 17.04.2023 на суму 656 202,00 грн.; № 17793 від 10.05.2023 на суму 656 202,00 грн.
Суд апеляційної інстанції зазнає, що заперечень щодо факту оплати послуг за актами надання послуг відповідачем суду не надано. Доказів пред'явлення претензій щодо своєчасної оплати наданих відповідачем послуг, її розміру чи розміру додаткової винагороди, виплати компенсації фактично понесених виконавцем витрат, за вказаними актами, пов'язаних з виконанням цього договору від відповідача до суду не надходило ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду рішення суду.
Відхиляючи доводи скаржника про здійснення всіх оплат в межах укладеного між сторонами договору, суд апеляційної інстанції зазначає, що з урахуванням обсягу та вартості фактично наданих відповідачем та прийнятих позивачем (як замовником) згідно договору послуг правової допомоги, розміру здійснених оплат вбачається надання послуг відповідачем на загальну суму 7 911 325,19 грн. та оплата таких послуг на загальну суму 8 560 190,48 грн., що перевищує вартість наданих послуг на 648 865,29 грн. В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи відзиву на апеляційну скаргу, що вказана сума (фактично переплата) не була обумовлена умовами договору.
Згідно з частинами першою та другою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. З урахуванням змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондикція - це позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України, у разі наявності речово-правових відносин безпосередньо між власником та володільцем майна.
Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати у набувача таке майно.
Отже, виходячи з предметі та підстав позовних вимог суду необхідно встановити факт отримання та збереження відповідачем відповідних грошових коштів та наявності обов'язку щодо їх повернення.
Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Аналогічна правова позиція викладена у наступних постановах Верховного Суду України: від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15, яка підтримана Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 по справі № 910/13814/17.
В свою чергу, звертаючись до суду з даним позовом, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача надлишково перераховані грошові кошти у розмірі 648 865, 29 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуте майно, оскільки перерахування коштів у визначеному розмірі перевищує визначену в актах надання послуг суму. Протилежного скаржником доведено не було. А тому доводи апелянта в цій частині відхиляються через необґрунтованість.
В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника з посиланням на наявність іншої господарської справи, зокрема, що перебувала у провадженні Господарського суду Миколаївської області справа № 915/348/25, відповідно до рішення від 19.06.2025 (повиний текст складено 30.06.2025), яким позовні вимоги Адвокатського об'єднання Правовий Альянс було задоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз за тим же договором 656202,0 грн штрафу, 42877,86 грн пені, 5177,71 грн - 3% річних, 29671,48 грн інфляційних втрат. Оскільки сторони не позбавлені права врегулювати свою зустрічні вимоги на стадії виконання рішень. Більше того, суд апеляційної інстанції зазначає, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у даній справі, було відсутнє рішення, обставини в якій могли б бути враховані судом на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України.
З урахуванням наведеного, доводи апелянта в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції через необґрунтованість в розумінні ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України. Інші доводи скаржника фактично направлені на переоцінку правильно встановлених обставин справи, не містять конкретизованих підстав незгоди із рішенням суду першої інстанції, а тому відхиляються через безпідставність.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарг з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених до стягнення позивачем позовних вимог у задоволеній частині та правильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) - без змін. Підстав для виходу за меді вимог та доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України - не встановив.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений скаржником судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на нього в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання "Правовий Альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2025 у справі № 910/13573/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2025 у справі № 910/13573/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 31.07.2025.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич