Справа № 715/2162/25
Провадження № 2/715/692/25
31 липня 2025 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Григорчака Ю.П.
секретар судового засідання Соломян О.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 29 вересня 2017 року він та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що у Глибоцькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану складено відповідний актовий запис № 65 від 29.09.2017 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька - ОСОБА_3 . На момент народження дитини його дружина ОСОБА_2 перебувала за кордоном у Королівстві Бельгії, де й народила дитину у м. Волюве-Сен-Ламбер, Бельгія. Витяг з акту про народження був виданий 29 серпня 2022 року. Оскільки відповідачка не мала з собою документів про шлюб та його документів, перекладених і апостильованих для подання у відповідні органи Королівства Бельгії, у витязі про народження дитини була вказана лише мати дитини - ОСОБА_2 . Спільна донька зареєстрована громадянкою України. За весь час шлюбу та після народження дитини він та відповідачка проживали та проживають разом в с. Михайлівка Чернівецького району Чернівецької області. Його дружина ОСОБА_2 є особою з інвалідністю - І група, підгрупа «А». Вона не здатна до самостійного пересування та потребує стороннього догляду. Наразі виникла необхідність відвідування донькою дошкільного навчального закладу, що потребує підготовки (збирання) та подання відповідних довідок, заяв, документів. Однак, при зверненні в Тарашанський ДНЗ йому було роз'яснено, що оскільки у свідоцтві про народження дитини він не зазначений батьком, то не має юридичних прав представляти інтереси дитини. При зверненні у Глибоцький відділ ДРАЦС щодо внесення змін в актовий запис про народження дитини та/або видачу нового свідоцтва із зазначенням його батьком доньки ОСОБА_3 йому було роз'яснено, що видати нове свідоцтво в Україні немає можливості. Тому просить суд ухвалити рішення, яким визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у Королівстві Бельгія, комуна Волюве-Сен-Ламбер, відповідно до витягу з акту про народження №2022-0032.5242-47, виданого у Службі Цивільного стану міста Брюссель від 29 серпня 2022 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечувала.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч.4 ст.200 ЦПК України).
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе винести рішення по справі в підготовчому судовому засіданні.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 11, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 29 вересня 2017 року уклали шлюб у Глибоцькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №65, прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в Волюве-Сен-Ламбер, ОСОБА_6 , її матір'ю вказано ОСОБА_2 , в графі батько відсутній запис, що підтверджується свідоцтвом про народження, яке наявне в матеріалах справи.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована громадянкою України, що підтверджується довідкою №175 від 30 серпня 2022 року, яка видана посольством України в Королівстві Бельнія.
Згідно зі статтею 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до частини першої статті 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України. Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визнання батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов'язків, зокрема обов'язку з утримання дитини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 17 травня 2007 року у справі «Jevremovic v. Serbia» зазначив, що у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини.
У Постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
За статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у шлюбі з 29 вересня 2017 року. Під час шлюбу у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком дитини не був записаний ОСОБА_1 , оскільки дитина народилася за кордоном, а саме в Королівстві Бельгія, де в ОСОБА_2 були відсутні підтверджуючі документи про шлюб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні доведено наявність визначених законом підстав для визнання позивача ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя с. Михайлівка Чернівецького району Чернівецької області, батьком малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду або через суд першої інстанції.
Суддя