Справа № 646/7547/25
Провадження № 1-кс/646/1897/2025
31 липня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора- ОСОБА_3 (ВКЗ),
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025221140000774 від 29.07.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця на посаді стрільця 2 стрілецького спеціального відділення 3 стрілецького спеціального взводу стрілецької спеціальної роти «ШКВАЛ» військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
31.07.2025 до Основ'янського районного суду міста Харкова надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що 29.07.2025 близько 13:40 год, точний час якого в ході досудового розслідування встановити не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом віджиму вікна проник до квартири АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в зазначеній квартирі, де таємно викрав телевізор марки «Grunhelm», моделі «GTHD32T2» - вартість 6300 грн.; телевізор марки «Supra», моделі «STV-LC19410WL» - вартість 3700 грн.; системний блок марки «Acer», моделі «Veriton X4630G» - вартість 5400 грн.; монітор марки «LG», моделі «24MK430Н» - вартість 2900 грн.; стабілізатор напруги марки «Logic Power», моделі «LP-650VA» - вартість 2200 грн.; принтер марки «Саnon», моделі «i-SENSYS MF112» - вартість 9000 грн.; зарядний пристрій для автомобільних акумуляторів марки «Dnipro-М», моделі «ВС-20» - вартість 2900 грн.; болгарка (шліфувальна машинка) марки «Dnipro-М», моделі «GL-125 S» - вартість 2600 грн.; перфоратор марки «Dnipro-М», моделі «RH-100» - вартістю 2900 грн., що належать ОСОБА_7 .
Після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальних збитків на загальну суму - 37 900 грн.
Таким чином ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
29.07.2025 в період часу з 21:57 год по 22:26 год ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України при фактичному затриманні 29.07.2025 о 19:40 год та 31.07.2025 о 17:40 год останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого в даному кримінальному провадженні та вчиняти інші злочини, виникла об'єктивна необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на мотиви такого.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, роботи.
У ході розгляду клопотання встановлено, що 29.07.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025221140000774 від 29.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 отримали 30.07.2025 о 18 год 10 хв.
Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, при розгляді даного клопотання суд враховує той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) підозрюваного настільки, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризику переховування.
У судовому засіданні прокурором та слідчим було повідомлено про перебування підозрюваного на час вказаної події у СЗЧ, крім того обґрунтовано той факт, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, встановленим у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи критерії обґрунтованості підозри викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий, не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.
Метою затримання є подальше розслідування кримінального провадження шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Виходячи з наданих доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що додані до матеріалів клопотання докази у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та те, що підозрюваний неодноразово судимий, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також продовжити вчиняти свою протиправну діяльність, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки враховуючи вищевикладене, застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановленим у судовому засіданні.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 19:40 год 29.07.2025.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В судовому засіданні слідчий та прокурор не заперечували проти призначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 151400,00 гривень.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
При цьому необхідність застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у максимально можливому розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не знайшла свого належного обґрунтування та підтвердження під час судового розгляду клопотання.
Тому, з урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що заставу слід визначити у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 151400,00 гривень, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 186, 193, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025221140000774 від 29.07.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99, строком на 60 діб до 26.09.2025 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України.
Встановити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки строком до 26.09.2025 включно:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з постійного місця перебування без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1