Справа № 396/1335/25
Провадження № 1-кп/396/187/25
31.07.2025 року м. Новоукраїнка Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12025121200000043 від 05.06.2025 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець с. Далеке, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , освіта професійно- технічна, пенсіонер, одружений, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не військовозобов'язаний, раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпіла ОСОБА_6
До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт, зареєстрований в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025121200000043 від 05.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Судом встановлено, що відповідно ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та ч. 4 цієї статі сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Чинним сімейним законодавством визначено немайнові права членів подружжя, зокрема ст. 51 Сімейного кодексу України визначено, що дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань. Статтею 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен із подружжя має право на особисту недоторканність. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають в офіційному шлюбі з 1981 року та проживають однією сім'єю за адресою АДРЕСА_1 .
04.06.2025 близько 19 год (точного часу ні судом, ні досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_6 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 перебували за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 де на побутовому ґрунті між ними виник словесний конфлікт (сварка) в ході якого у ОСОБА_3 виник раптовий умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи фізичну перевагу, ОСОБА_3 стоячи навпроти ОСОБА_6 наніс їй два удари долонею правої руки в область лівої частини обличчя. Після чого ОСОБА_3 штовхнув останню таким чином, що вона сіла на стілець та почав наносити їй удари кулаком правої руки в область обличчя, нанісши близько п'яти ударів, при цьому ОСОБА_6 намагалась закривати обличчя руками, в результаті чого були нанесені декілька ударів в область рук. В подальшому ОСОБА_3 взявши ОСОБА_6 руками за голову та нахилив її обличчям до підлоги, таким чином, що остання знаходилась в напівзігнутому положенні та наніс близько п'яти ударів кулаком правої руки в область спини ОСОБА_6 .
Внаслідок вказаних вище протиправних дій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці лоба зліва, верхній та нижній повіках лівого ока, тильній поверхні лівої кисті, правому передпліччі, в ділянці спини, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
Під час судового засідання захисник ОСОБА_5 подав клопотання відповідно до якого просить суд звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям відповідно до вимог ст.45 КК України, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, раніше не судимий, шкода не завдана, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Крім того просив суд у зв'язку з дійовим каяттям закрити кримінальне провадження.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, підтвердив, що дійсно вчинив інкримінований йому кримінальний проступок при вищезазначених обставинах, у вчиненому щиро розкаявся та просив задовольнити клопотання захисника про його звільнення від кримінальної відповідальності в з'язку з дійовим каяттям та закрити кримінальне провадження відносно нього.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечувала, щодо задоволення клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, а також вказала, що матеріалих та моральних претензій до обвинуваченого не має.
Прокурор не заперечувала, щодо задоволення клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 на підставі ст. 45 КК України за злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Суд, заслухавши сторони кримінального провадження, вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Згідно ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Ч. 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ч.1 ст. 288 КПК України передбачено, що розгляд клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.
За правилами ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відноситься до кримінальних проступків.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" №12 від 23.12.2005 року, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості, дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальний проступок, за місцем проживання характеризується позитивно, щиро розкаявся, визнав вину у вчиненому правопорушенні, активно сприяв його розкриттю, матеріальна шкода не заподіяна, його виправлення можливе без притягнення до кримінальної відповідальності, а також захисник ОСОБА_5 просить закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого у зв'язку з дійовим каяттям.
Крім того обвинуваченому ОСОБА_3 судом роз'яснені суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав.
Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що йому зрозуміла суть пред'явленого органами досудового розслідування обвинувачення, він розуміє, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав та не заперечує проти закриття даного кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
Суд, враховуючи те, що кримінальне провадження здійснюється в суді на засадах диспозитивності, а учасники і сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах і спосіб, передбачений законом. Звільнення особи від кримінальної відповідальності в звязку з дійовим каяттям за наявності сукупності матеріально-правових та процесуально-правових підстав є обов'язком, а не правом суду, незалежно від того, надійшла справа до суду із відповідним клопотанням чи з обвинувальним актом. Відповідно до ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
З огляду на зазначені обставини, з урахуванням думки обвинувачення, конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності із закриттям кримінального провадження у зв'язку з дійовим каяттям, а справа в звязку з цим підлягає закриттю.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 12, 44, 45 КК України, ст.ст. ст. 284, 285, ст. 286, ч. 3 ст. 288, 350, 369-372 КПК України, суд-
Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям відповідно до вимог ст.45 КК України та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 45 КК України, у зв"язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121200000043 від 05.06.2025 року - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 31.07.2025 року та оголошено учасникам провадження 31.07.2025 року о 17.00 годині.
Суддя: ОСОБА_1