Постанова
Іменем України
31 липня 2025 року
м. Харків
справа № 629/7323/24
провадження № 22-ц/818/2950/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.,
суддів: Яцини В.Б., Мальованого Ю.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», в особі представника Тараненка Артема Ігоровича на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 лютого 2025 року, ухвалене суддею Цендра Н.В., -
У листопаді 2024 року ТОВ "Юніт Капітал" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 23.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №966507119 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до якого відповідачу було видано кредит в сумі 20500 грн. шляхом перерахування коштів на її банківську карту, на умовах строковості, зворотності, платності. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019. В подальшому додатковими угодами №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №32 від 31.12.2023 вносились зміни до договору факторингу №28/1118 від 28.11.2018, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31.12.2024. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №173 від 15.02.2021 до договору факторингу №28/1118 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 49283,92 грн. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 30/1023-01, зі строком дії до 31.12.2024 року, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було відступлено право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 53138,80 грн. 28.10.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №28/10/24-У, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача. Посилаючись на вказані обставини, а також на не виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 53138,80 грн.; а також судові витрати по справі у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 лютого 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Юніт Капітал» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, вирішити питання щодо судових витрат, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що рішення є таким, що ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено відступлення права вимоги, яке виникне в майбутньому. Вважає, що договори факторингу та реєстри права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги. Відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ “Таліон Плюс» відбулося в межах чинності Договору факторингу №28/1118-01 від 8.11.2018 року. Вважає, що факт здійснення оплати не впливає на відступлення прав вимоги, оскільки відповідно до умов договорів факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідачки ОСОБА_1 та наявність у нього права звернення до суду з позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором №966507119 від 23.11.2021, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.
Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
За правилом ч.1 ст. 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №966507119, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов якого відповідачу було видано кредит в сумі 20500 грн. шляхом перерахування коштів на її банківську карту, строком на 17 днів, зі сплатою процентів, передбачених умовами договору.
Факт перерахування коштів на рахунок позивальника відповідно до договору №966507119 від 23.11.2021 року підтверджується платіжним дорученням №f50c33d4-876d-4049-ale2-cc3694d0005 від 23.11.2021 та довідкою №09/2024 АТ КБ «Приватбанк» про здійснення за дорученням ТОВ Манівео швидка фінансова допомога платежі через платіжний сервіс LigPay ПриватБанка на картки клієнтів.
Згідно виписки з особового рахунка за Кредитним договором №966507119, станом на 31.10.2024 заборгованість за вказаним договором не погашена і складає 53138,80 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 16169,75 грн, прострочена заборгованість за процентами 36969,05 грн.
28 листопада 2018 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" укладено договору факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 13-16).
28 листопада 2019 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти пункт 8.2 договору в такій редакції: "Строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором" (а.с. 19).
31 грудня 2020 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії договору продовжено до 31.12.2021 (а.с. 20-23).
31 грудня 2021 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 (а.с. 25).
31.12.2022 ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. (а.с. 26)
31 грудня 2023 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2024 (а.с. 27).
З витягу з реєстру прав вимоги № 173 від 16 лютого 2022 року вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 966507119 від 23.11.2021 року на суму боргу 49283,92 грн., з яких 16169,75 - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 33114,17 грн заборгованість за відсотками, передано від ТОВ "МАНІВЕО" до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" (а.с. 28).
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов'язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії договору визначено до 31.12.2024.
Згідно реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників згідно реєстру, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №966507119 від 23.11.2021 у сумі 53138,80 грн.
28.10.2024 між ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №28/10/24-У, відповідно до умов якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов'язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність доказів переходу права вимоги за даним кредитним договором до позивача.
Згідно реєстру боржників до договору факторингу №28/10/24-У від 28.10.2024 ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до боржників згідно реєстру, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №966507119 від 23.11.2021 у сумі 53138,80 грн.
Згідно виписки з особового рахунка за Кредитним договором №966507119, станом на 31.10.2024 заборгованість за вказаним договором не погашена і складає 53138,80 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 16169,75 грн, прострочена заборгованість за процентами 36969,05 грн.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідача № MNV9РН24, відправленим 23.11.2021 року о 20:36:39, введеним 23.11.2021 року о 20:37:08. Він містить податковий номер відповідача, його адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Аналогічне зазначено в довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО" (а.с. 69).
Відповідно до алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів, перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної Позичальником в Заявці, банк перевіряє належність відповідної картки держателю.
В підписаному сторонами договорі відсутні данні щодо відкритого (наявного) карткового рахунку.
На підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав копію платіжного доручення, з якого вбачається, що на виконання кредитного договору № 966507119 від 23.11.2021 року кредитором здійснено переказ коштів у розмірі 20500,00 грн 00 коп. на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувачем зазначена ОСОБА_1 (а.с. 79).
Згідно повідомлення ПАТ КБ "Привабанк" підтверджує здійснення переведення коштів на рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 80).
Разом з тим даних про те, що картка, на яку здійснено переказ, належить відповідачу, матеріали справи не містять.
Також, матеріали справи містять заявку на отримання грошових коштів в кредит від 23.11.2021 року, в якій зазначено персональні дані ОСОБА_1 та номер карти, між тим вказана заява не містить підпису ОСОБА_1 .
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів доходить висновку, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази виконання позивачем умов кредитного договору про надання кредитних коштів.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки позивачем недоведено належності карткового рахунку, на який здійснено переказ саме ОСОБА_1 , а укладений сторонами договір не містить зазначення номеру такої картки, доказів надання кредиту не вбачається.
Підстави для задоволення позову відсутні.
Висновок суду про відмову у задоволенні позову у зв'язку із недоведення переходу до позивача права вимоги є помилковими. Тому рішення суду підлягає зміні в частині мотивів відмови у позові.
Підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», в особі представника Тараненка Артема Ігоровича - задовольнити частково.
Заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 лютого 2025 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді
Ю.М. Мальований
В.Б. Яцина