Іменем України
30 липня 2025 року
м.Харків
Справа № 645/7090/24
провадження № 22-ц/818/2133/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.,
суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» в особі представника Тараненка Артема Ігоровича на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 січня 2025 року, постановлене суддею Спесивцевим О.В.,
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 821753241 від 28.08.2021 в розмірі 73636,83 грн. та судові витрати пов'язані із розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 28.08.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір № 821753241(далі - Договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV57HX7. Зокрема, 28.08.2021 Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно- телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. 28.08.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 20000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 . Тобто, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало грошові кошти в кредит. В свою чергу відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. 28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу №28/1118-01 (з урахування додаткових угод до нього, якими продовжено строк договору), відповідно до умов якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги, зокрема, до відповідача за вказаним кредитним договором на загальну суму 49029,99 грн., що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 162 від 30.11.2021 року. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ). Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 73636,83 грн. 28.10.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 28/10/24/У відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 28/10/24/У від 28.10.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 73636,83 грн. Відповідач добровільно взятих на себе зобов'язань не виконує, заборгованість за договором не погашає. Крім того, на виконання вимог пункту 9 частини 3 статті 175 ЦПК України, попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс в зв'язку із розглядом даної справи, складає 8422,40 грн, який складається з судового збору 2422,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу 6000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача. Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 821753241 від 28.08.2021 в розмірі 73636,83 грн. та судові витрати пов'язані із розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Ухвалою суду від 16.01.2025 року змінено прізвище відповідача у справі за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 січня 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вирішити питання щодо судових витрат.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд безпідставно послався на відсутність доказів переходу права вимоги за договором факторингу. Наголошує, що у разі відсутності у ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за кредитним договором від 24.12.2021 року не було б і предмету договору факторингу. Зазначений правочин підтверджує наявність правовідносин. Суд безпідставно не взяв до уваги, що законодавство не встановлює прямої вимоги щодо переходу права вимоги лише після оплати договору.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Таліон Плюс» не набув право вимоги до відповідача, та в подальшому не міг його відчужувати ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та, відповідно, ТОВ «Юніт Капітал». Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.
Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що 28.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Кредитний договір №821753241 в електронному виді, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 20000 грн строком до 27.09.2021 року зі сплатою відсотків, обумовлених договором.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 20000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СМАРТ" ТОВ "МАНІВЕО".
Згідно з пунктом 1.7. договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту до 27.09.2021 року. При цьому строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Пунктом 1.9. договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.9.1. виключно на період строку визначеного в пункті 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 142,35 % річних, що становить 0,39 % від суми кредиту за кожний день користування ним;
1.9.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах пункту 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в пункті 1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 576,41% річних, що становить 1,58% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
1.9.3. у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому пунктом 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на зазначене вище та у порядку статті 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах пункту 1.8 цього договору.
Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
За умовами пункту 1.12. договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:
1.12.1. зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду. Однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;
1.12.2. з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним;
Як вбачається з змісту пункту 5.1 договору невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.
За умовами пункту 4.3. договору проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання у розмірі, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини 2 статті 625 ЦК України.
Аналогічна інформація викладена в Паспорті споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до договору № 821753241 від 28.08.2021 року .
Кредитний договір підписаний від імені відповідача з використанням одноразового ідентифікатора MNV57HX7, відправленого об 20:45:24 год. 28.08.2021 року, введеного об 20:47:27 год. 28.082021 року. Він містить податковий номер відповідача, його адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Аналогічне зазначено в довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО".
Матеріали справи містять копію платіжного доручення, з якого вбачається, що на виконання кредитного договору № 821753241 від 28.08.2021 року кредитором здійснено переказ коштів у розмірі 20000 грн 00 коп. на платіжну картку № НОМЕР_2 отримувачем є ОСОБА_5 .
Факт переведення коштів на рахунок відповідача підтверджується електронним повідомленням АТ "ПриватБанк".
28 листопада 2018 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
28 листопада 2019 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти пункт 8.2 договору в такій редакції: "Строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором".
31 грудня 2020 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії договору продовжено до 31.12.2021.
31 грудня 2021 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022.
30.11.2021 року на виконання п.2.1 Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було складено та підписано реєстр права вимоги № 162, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за кредитним договором № 821753241 від 28.08.2021 в розмірі 49029,99 грн
30 жовтня 2023 року між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу № 30/1023-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
28.10.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 28/10/24/У відповідно до умов якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників від 28.10.2024 року за договором факторингу № 28/10/24/У від 28.10.2024, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 (зазначений під номером 536) за кредитним договором № 821753241 від 28.08.2021 у розмірі 73636,83 грн, з яких: 15580,03 грн - тіло кредиту; 58056,80 грн - нараховані проценти.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З договору №821753241, укладеного ОСОБА_2 з ТОВ Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір), пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).
Цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).
28 листопада 2018 року, укладено Додаткову угоду № 19 до зазначеного Договору факторингу № 28/1118-01, якою строк його дії продовжено до 31 грудня 2020 року (а.с.26)
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року п.8.2.(а.с.27 зворот)
31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду № 27 від 31.12.2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р., яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року.
Отже, строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року був неодноразово продовжений, тому помилковим є висновок суду про те, що договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 був укладений після спливу строку дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року.
30.11.2021 року на виконання п.2.1 Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було складено та підписано реєстр права вимоги № 162, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за кредитним договором № 821753241 від 28.08.2021 в розмірі 49029,99 грн
30 жовтня 2023 року між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу № 30/1023-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
30 жовтня 2023 року ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було складено та підписано реєстр права вимоги № 1, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за кредитним договором № 821753241 від 28.08.2021 в розмірі 73636,83 грн
28.10.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 28/10/24/У відповідно до умов якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників від 28.10.2024 року за договором факторингу № 28/10/24/У від 28.10.2024, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 (зазначений під номером 536) за кредитним договором № 821753241 від 28.08.2021 у розмірі 73636,83 грн, з яких: 15580,03 грн - тіло кредиту; 58056,80 грн - нараховані проценти.
Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та не пов'язано з оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк.
Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», перейшло право вимоги за кредитним договором № 821753241 від 28.08.2021, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» та ОСОБА_2 .
Надані позивачем витяги з Реєстрів прав вимоги до Договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, № 162 від 30.11.2021 року та № 1 від 30.10.2023 року підписані та мають печатки уповноважених осіб, також зазначена вся важлива інформація, а саме : номер реєстру, номер договору, дата договору, суми заборгованостей, реквізити сторін. Також, Витяг с реєстру прав вимоги до кожного з договорів факторингу містить РНОКПП та ПІБ Боржника, отже наявні належні та достатні докази на підтвердження отримання позивачем ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договорів факторингу прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №821753241 про стягнення відповідної заборгованості.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів на підтвердження отримання позивачем ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договорів факторингу прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Кредитний договір підписаний від імені відповідача з використанням одноразового ідентифікатора MNV57HX7, відправленого об 20:45:24 год. 28.08.2021 року, введеного об 20:47:27 год. 28.082021 року. Він містить податковий номер відповідача, його адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Аналогічне зазначено в довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО".
Відповідно до алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів, перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної Позичальником в Заявці, банк перевіряє належність відповідної картки держателю.
В підписаному сторонами договорі відсутні данні щодо відкритого (наявного) карткового рахунку.
Дійсно, на підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав копію платіжного доручення, з якого вбачається, що на виконання кредитного договору від 28.08.2021 року № 821753241 кредитором здійснено переказ коштів у розмірі 20000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_2 , отримувачем зазначений ОСОБА_5 (а.с.21).
Крім того, повідомлення ПАТ КБ «ПриватБанк» підтверджує здійснення переведення коштів на рахунок № НОМЕР_2 (а.с.22).
У відзиві на позовну заяву факт отримання кредитних коштів відповідач фактично не заперечувала, не погоджувалась із нарахуванням їй відсотків після спливу строку кредиту.
З розрахунку заборгованості, складеному ТОВ "Таліон Плюс", вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість за кредитним договором № 821753241 від 28.08.2021 у розмірі 73636,83 грн, з яких: 15580,03 грн - тіло кредиту; 58056,80 грн - нараховані проценти.
Так, згідно із пунктом 1.7. договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період), а саме до 27.09.2021 року.
Пунктом 1.8 договору визначено, що сторони погодили можливість продовження позичальником встановленого в п.1.7. договору строк дисконтного періоду шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.
Сторонами також обумовлено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п.1.7. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 142,35 процентів річних, що становить 0,39 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. За умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 576,41 процентів річних, що становить 1,58 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до пункту 4.2. строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту, визначеного в п.1.7 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту, передбачених п. 1.8. та п. 1.12.1. договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 було внесено 02.09.2021 року 390 грн в рахунок процентів та 3620 грн тіла кредиту, 16.09.2021 року 894,32 грн. в рахунок процентів та 625,68 грн в рахунок тіла кредиту, 25.09.2021 року 550,71 в рахунок процентів та 174, 29 грн. в рахунок тіла кредиту, 30.11.2021 року 15 580 грн в рахунок тіла кредиту, однак жодних доказів того, що вона просила кредитодавця про продовження строку кредитування та відповідно до п.1.8 договору в своєму особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активувала функцію продовження строку дисконтного періоду, ТОВ «Юніт Капітал» ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надав.
Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що обумовлений сторонами в кредитному договорі строк кредитування тривалістю 30 днів було продовжено.
Таким чином, станом на 27.09.2021 ОСОБА_1 зобов'язана була сплатити кредитору 20000 грн тіла кредиту і 2340 грн (20 000*30*0,39%) процентів за користування кредитом за ставками, визначеними у п. 1.9.1. (0,39 % від суми Кредиту за кожний день користування ним) з 28.08.2021 по 27.09.2021.
Так, згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідачем в період Дисконтного періоду було сплачено 1835,03 грн відсотків.
30.11.2021 ОСОБА_1 сплатила 15 580 грн у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, тобто ці кошти внесено після закінчення строку користування кредитом.
Таким чином, відповідач сплатив відсотки за користування кредитом у розмірі 1835,03 грн та повністю тіло кредиту у розмірі 20 000 грн, у зв'язку із чим залишилася не погашеною заборгованість за відсотками по договору позики у розмірі 504,97 грн (2340-1835,03), яка і підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
Нарахування і стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У позовній заяві до стягнення заявлено лише заборгованість по тілу кредиту і заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Вимог про стягнення коштів на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України із зазначенням їх розміру та наведенням розрахунку позивач не заявляв.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції про відмову в позові зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи, дослідженням та оцінкою наданих сторонами доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення.
Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК).
Оскільки позовну заяву і апеляційну скаргу задоволено частково, то витрати по сплаті судового збору за їх подання необхідно стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн.
Із заявленої по майновій вимозі ціни позову 73636,83 грн задоволено лише 504,97 грн, що становить 0,68 %, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 41,17 грн судового збору, з яких 16,47 грн за подання позовної заяви і 24,70 грн за подання апеляційної скарги.
Як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу: 6 000 грн у зв'язку із зверненням з позовом та 3 000 грн за подання апеляційної скарги.
Статтею 137 ЦПК встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначене узгоджується з положенням частини першої статті 182 ЦПК України про те, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом.
Жодних заяв чи клопотань із запереченнями щодо розміру заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідач не подав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: довіреність, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт прийому-передачі наданих послуг від 30.10.2024 на загальну суму 6 000 грн. в суді першої інстанції (а. с. 42) та акт прийому- передачі від 17.01.2025 року на загальну суму 3000 грн в суді апеляційної інстанції.
Ураховуючи наведене, а також вимоги щодо відшкодування витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, колегія суддів доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 61,20 грн.
Керуючись ст. ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - задовольнити частково.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 821753241, у розмірі 504,97 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 41,17 грн. судового збору та 61,20 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді В.Б. Яцина
Ю.М. Мальований