Житомирський апеляційний суд
Справа №295/9439/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/530/25
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
31 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
власника майна ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі судове провадження №295/9439/25 за апеляційною скаргою прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 14.07.2025,
зазначеною ухвалою частково задоволено клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_10 .
Накладено арешт на виявлений та вилучений під час проведення обшуку у кримінальному провадженні №42024060000000060 за місцем проживання директора КНП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради - керівника лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 мобільний телефон марки Xiaomi, imeil: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 з сім-картою: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 . У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_11 просить скасувати вище зазначену ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання в повному обсязі та накласти арешт із забороною володіння, розпоряджання та користування на тимчасово вилучене майно: грошові кошти в сумі 21150 доларів США та 310 Євро, які належать ОСОБА_8 , вилучені у ході проведення обшуку 09.07.2025 за місцем проживання директора КНП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради - керівника лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . В решті ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.07.2025 залишити без змін.
При цьому, зазначає, що в ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира 09.07.2025 проведено обшук за місцем проживання директора КНП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради - керівника лікарсько- консультативної комісії ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки Xiaomi, imeil: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 з сім-картою: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 у пам'яті якого наявні відомості щодо спілкування з ОСОБА_12 та грошові кошти в сумі 21150 доларів США та 310 Євро, які належать ОСОБА_8 . Вважає, що вилучені у ході обшуку грошові кошти ймовірно набуті злочинним шляхом від ОСОБА_12 , оскільки в ході обшуку за місцем роботи ОСОБА_8 на його ноутбуці міститься листування з ОСОБА_12 щодо передачі грошових коштів, ймовірно в якості неправомірної вигоди. Тобто, вилучене у ході обшуку майно ОСОБА_8 має важливе значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024060000000060, оскільки є підтвердженням протиправних дій ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_12 , оскільки можуть бути використані, як доказ факту та обставин вчиненого злочину, а тому являються речовими доказами у кримінальному провадженні. Звертає увагу, що 09.07.2025 грошові кошти визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Наголошує, що зазначені обставини не враховані слідчим суддею при винесенні 14.07.2025 ухвали про часткове задоволення клопотання про арешт майна. Вважає, що при винесенні вказаного рішення судом не надано належної оцінки обставинам розслідуваного кримінального правопорушення, які встановлені органом досудового розслідування, а також доказам, наданим в обґрунтування поданого прокурором клопотання. Зауважує, що Житомирська обласна прокуратура та ТУ ДБР у м. Хмельницькому не були поінформовані про розгляд клопотання про арешт майна, разом з цим, в його розгляді за попереднім викликом приймав участь представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 . Наголошує, що повідомлення слідчим суддею на засідання лише власника вилученого майна, без повідомлення сторони обвинувачення є порушенням загальних засад кримінального провадження: законності, змагальності сторін та свободи у поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити, заперечення власника майна ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_7 , перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
В свою чергу, відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
Як встановлено судом апеляційної інстанції за результатами перевірки матеріалів провадження, ці вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею не дотримано.
Як убачається з матеріалів судового провадження №295/9439/25, в провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, перебуває кримінальне провадження №42024060000000060 від 10.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.364 та ч.2 ст.369-2 КК України.
Згідно змісту клопотання слідчого, ОСОБА_13 в ході спілкування з ОСОБА_12 не пізніше жовтня 2024 року звернувся до неї з питань можливості організації лікування наявних у нього неврологічних захворювань та передав їй медичні документи щодо його лікування в медичних установах, а також запитав у ОСОБА_12 чи зможе він претендувати на встановлення групи інвалідності.
У цей же час у ОСОБА_12 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
ОСОБА_12 , реалізуючи свій злочинний умисел, 14.10.2024 близько 18 години під час зустрічі з ОСОБА_14 , яка відбулась на майдані Соборному м. Житомира, повідомила останньому, що з наявними у нього неврологічними захворюваннями він не може претендувати на встановлення йому групу інвалідності.
Поряд з цим, вона запропонувала ОСОБА_13 за неправомірну вигоду в розмірі 5 500 доларів СІНА для себе та третьої особи вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, щодо встановлення йому групи інвалідності.
Продовжуючи реалізовувати власний злочинний умисел, 20.12.2024 близько 8 год. 45 хв. ОСОБА_12 з власного облікового запису, зареєстрованого у месседжері «Viber» за номером мобільного телефону НОМЕР_4 шляхом направлення текстових повідомлень на обліковий запис ОСОБА_13 , зареєстрований у месседжері «Viber» за номером мобільного телефону НОМЕР_5 , висунула вимогу підготувати та передати їй неправомірну вигоду в сумі 23 000 грн. для неї та третьої особи за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, щодо оформлення завідомо підроблених документів з висновком лікарсько-консультативної комісії КПП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради, необхідних для встановлення інвалідності.
В подальшому, як зазначає слідчий у клопотанні, із метою реалізації свого злочинного умислу близько 14 год. 53 хв. 24.12.2024, перебуваючи поблизу магазину «Сільпо», розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Житній ринок, ОСОБА_12 отримала від ОСОБА_13 неправомірну вигоду в сумі 23000 грн. для неї та третьої особи - директора КНП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради керівника лікарсько- консультативної комісії ОСОБА_8 за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, щодо оформлення завідомо підроблених документів з позитивним висновком лікарсько-консультативної комісії КНП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради, необхідних для встановлення інвалідності.
09.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира проведено обшук за місцем проживання директора КПП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради - керівника лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Xiaomi, imeil: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 з сім-картою: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 , у пам'яті якого наявні відомості щодо спілкування з ОСОБА_12 ; грошові кошти в сумі 21 150 доларів США та 310 Євро, які належать ОСОБА_8 .
10.07.2025 слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_10 звернувся до відповідного слідчого судді, з клопотанням, в якому просив накласти арешт на мобільний телефон марки Xiaomi, imeil: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 з сім-картою: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 ; грошові кошти в сумі 21 150 доларів США та 310 Євро, які належать ОСОБА_8 . За результатами судового розгляду якого слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення.
В свою чергу, у відповідності до ч1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
При цьому, згідно клопотання слідчого (а.п.1-3), останній просив провести судовий розгляд клопотання без виклику слідчого, прокурора, як і без участі власника майна та його представника.
У відповідності до матеріалів провадження, судом першої інстанції повідомлено представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 та слідчого ОСОБА_10 про судовий розгляд провадження призначений на 14.07.2025 (а.п.37-39).
Разом з цим, згідно оскаржуваного рішення слідчим суддею зазначено, що слідчим заявлено клопотання про судовий розгляд клопотання про арешт майна без його участі, та проведено відповідно судовий розгляд виключно за участі сторони захисту -адвоката ОСОБА_7 .
За таких умов, апеляційний суд доходить висновку про те, що слідчим суддею місцевого суду розгляд клопотання слідчого проведено без повідомлення прокурора, тобто грубо порушено загальні засади кримінального провадження, а саме змагальність сторін у кримінальному провадженні, як рівності прав сторони обвинувачення і стороною захисту на збирання та подання своїх доказів та доведенні їх переконливості перед судом (ст.22 КПК України). За вище наведених обставин, не дивлячись на наявність клопотання слідчого про судовий розгляд без його участі, згідно вимог кримінального процесуального закону слідчий суддя не був позбавлений обов'язку належно повідомити усіх учасників провадження (в тому числі прокурора) про призначення клопотання про накладення арешту на майно на відповідні дату та час.
Отже, з урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала слідчого судді є постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, підлягає скасуванню, на підставі п.3 ч.1 ст.409 КПК України, з постановленням апеляційним судом свого рішення за результатами перевірки доводів клопотання слідчого про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №42024060000000060.
Апеляційний суд заслухавши доводи прокурора, власника майна та його представника, вивчивши й дослідивши клопотання та додані до нього документи, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так, апеляційний суд вважає, що мобільний телефон «Xiaomi, imeil: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 з сім-картою: НОМЕР_3 , належний ОСОБА_8 підпадає під ознаки майна, передбаченого п.4 ч.2 ст.170 КПК України, відповідно до тієї фабули, яка зазначена у витягу з ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні і ці обставини доведено доданими до клопотання доказами, а відтак існують реальні підстави для накладення арешту на це майно.
В даному випадку, з врахуванням стадії досудового розслідування, вилучений в ході обшуку телефон «Xiaomi, imeil: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 з сім-картою: НОМЕР_3 , належний ОСОБА_8 (наявність в пам'яті цього телефону відомостей щодо спілкування з ОСОБА_12 ) об'єктивно можуть містити відомості, котрі можуть бути використані в якості доказу фактів чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження, а тому дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Накладання арешту на телефон «Xiaomi, imeil: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 з сім-картою: НОМЕР_3 , належний ОСОБА_8 , об'єктивно відповідає вимогам ч.1 ст.170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.
Разом з цим, як встановлено апеляційним судом за результатами оцінки та аналізу доводів клопотання слідчого, зазначене клопотання в частині арешту майна (грошові кошти в сумі 21 150 доларів США та 310 Євро, належних ОСОБА_8 ) не відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Так, фактично формально посилаючись у клопотанні про наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, для накладення арешту на вище зазначені грошові кошти - грошові кошти в сумі 21 150 доларів США та 310 Євро, слідчий, як і прокурор, повинні були зібрати і надати суду достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.
Крім того, з аналізу змісту клопотання та матеріалів, долучених до нього вбачається, що органом досудового розслідування фактично не долучено жодного відповідного доказу на підтвердження процесуальної необхідності накладання арешту на майно - грошові кошти - 21 150 доларів США та 310 Євро.
Так, жодних (переконливих) доказів того, що вилучене майно - грошові кошти - 21 150 доларів США та 310 Євро, є речовим доказом, тобто носієм відомостей та інформації, яка об'єктивно стосується обставин вчинених кримінальних правопорушень, в матеріалах провадження не міститься.
Також, слід взяти до уваги і те, що доказу фактів передачі грошових коштів в іноземній валюті безпосередньо ОСОБА_8 за вчинення кримінально караних діянь, як слідчим, так і прокурором в суді апеляційної інстанції - не надано.
На думку апеляційного суду доводи органу досудового розслідування в цій частині базуються на припущеннях, фактично на ймовірності набуття цих коштів злочинним шляхом, що є не відповідним застосуванню процесуальних норм забезпечення цього кримінального провадження.
Крім того, у відповідності до матеріалів провадження (а.п.40-47), слід врахувати і інформацію копії декларації майнового стану ОСОБА_8 з зазначенням відповідних доходів, прибутків, заощаджень, зокрема у валюті (15 000 доларів США).
Проаналізувавши вище зазначені письмові докази, апеляційний суд вважає, що власником майна ОСОБА_8 (грошові кошти у сумі 21 150 доларів США та 310 Євро) об'єктивно доведено їх належність саме йому, фактично ці кошти є накопиченими останнім, тобто його/сім'ї заощадженнями.
Крім того, ухвалою слідчого судді хвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 20.06.2025 про обшук було надано дозвіл на вилучення грошових коштів виключно набутих кримінально-протиправним шляхом за результатом отримання ОСОБА_8 через ОСОБА_12 за оформлення завідомо підроблених документів (а.п.18-19).
Натомість будь-які дані щодо належних ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 21 150 доларів США та 310 Євро до грошових коштів набутих вчиненням вище зазначених кримінальних правопорушень матеріали клопотання про накладення арешту на майно не містять.
В свою чергу, стороною обвинувачення в суді апеляційної інстанції фактично не доведено доказами факту набуття зазначених коштів кримінально-карним шляхом, у тому числі, в рамках кримінального провадження №2024060000000060.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено правову підставу та мету для накладення арешту на майно - грошові кошти (21 150 доларів США та 310 Євро), передбачені ч.2 ст.170 КПК України.
Апеляційний суд також враховує і процесуальний статус ОСОБА_8 , який не є підозрюваним в кримінальному провадженні.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за вказаних обставин жодні потреби досудового розслідування в вищевказаному кримінальному провадженні, якими виправдовуються такий ступінь втручання у права і свободи особи - ОСОБА_8 , про який йдеться в клопотанні, на теперішній час - фактично відсутні.
За встановлених обставин, доводи клопотання слідчого свідчать про необґрунтованість вказаних тверджень органу досудового розслідування в частині накладання арешту на майно - грошові кошти (21 150 доларів США та 310 Євро).
Жодних доказів на спростування таких висновків апеляційного суду прокурором в судовому засіданні апеляційного суду не надано.
Отже, клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_10 підлягає частковому задоволенню виключно в частині накладання арешту на мобільний телефон марки Xiaomi, imeil: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 з сім-картою: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 .
В задоволенні клопотання слідчого в частині накладання арешту на грошові кошти (21 150 доларів США та 310 Євро) слід відмовити, за відсутності належного обґрунтування.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_15 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 14.07.2025, якою частково задоволено клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_10 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №42024060000000060, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_10 - задовольнити частково.
Накласти арешт на виявлений та вилучений під час проведення обшуку у кримінальному провадженні №42024060000000060 за місцем проживання директора КНП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради - керівника лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 мобільний телефон марки Xiaomi, imeil: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 з сім-картою: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 .
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :