Житомирський апеляційний суд
Справа №285/3708/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/525/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
30 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (дистанційно).
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,(дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі судове провадження №285/3708/25 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 липня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград- Волинський Житомирської області, громадянина України, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 вересня 2025 року включно,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобовий домашній арешт. Вважає, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм КПК України. Зазначає, що прокурором не доведені ризики, які зазначені в клопотанні, та не встановлено, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Вказує, що слідчим суддею не враховано щире каяття підозрюваного у вчиненому, те, що він раніше не судимий та має на утриманні неповнолітня дитина. Вважає, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави не відповідає положенням КПК.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
В обгрунтування клопотання слідчий послався на те, що СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025060530000598 від 07.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.07.2025 близько 20 години 20 хвилин ОСОБА_7 перебував неподалік будинку 42 по вулиці Євгена Маланюка, що у м. Звягель Житомирської області, де йому назустріч йшла ОСОБА_10 .
У вказаний час, місці та за даних обставин у ОСОБА_7 виник злочинний умисел направлений на напад на ОСОБА_10 з метою заволодіння її майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи потерпілої, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи, що на всій території України введено та діє режим воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення за чужий рахунок, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій та їх наслідків, бажаючи їх настання, застосовуючи фізичне насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, діючи умисно, підійшов до ОСОБА_10 , взяв в ліву руку ніж, який був при йому та замахнувся на потерпілу, намагаючись нанести їй удар.
В той час ОСОБА_10 з метою захисту свого життя та здоров'я правою рукою схопила за клинок ножа, заблокувавши вказаний удар, порізавши собі руку. Тоді ж з рук потерпілої впав на землю рюкзак, який був при ній, та в якому перебував мобільний телефон «Redmi Notе 13», 2 пари окулярів, мішечок для окулярів, серветка для окулярів, парфуми, полімерна пляшка частково заповнена водою «Караван артезіанська вода питна негазована».
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_11 підняв з землі вказаний рюкзак з даними речами та таким чином заволодів ним і утримуючи його при собі залишив місце вчинення злочину. У подальшому викраденими речами ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 майнової шкоди на суму близько 7000 гривень.
У результаті злочинних дій ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_10 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: рани на зовнішній боковій поверхні основної фаланги 2-го пальця правої кисті (зі сторони 1-го пальця) з переходом на тильну її поверхню із синцем навколо рани, рани на тильно- зовнішній поверхні основної фаланги 1-го пальця правої кисті із синцем навколо, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
12.07.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) вчинений в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідуванням встановлено ризики, передбачені п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме : можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Враховуючи обгрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, доведеність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та неможливість запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчій суддя дійшов висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 слідчим суддею в повній мірі дотримано вимоги ст.ст.177, 178, 183, 194, 197 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025060530000598 від 07.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
12.07.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, копії яких містяться в матеріалах клопотання слідчого.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 стороною захисту не оспорюється, оскільки про це не йдеться в апеляційній скарзі.
Також, слідчим суддею враховано особу підозрюваного ОСОБА_7 , його вік, майновий стан, відсутність міцність соціальних зв'язків, оскільки ОСОБА_7 не має постійного місця проживання, не має сім'ї, утриманців, проживає з бабусею, не працює, та доведеність прокурором високого ступеню ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Так, ризик можливого переховування обґрунтований тим, що під тяжкістю можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977\96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 може вчиняти спроби протиправного впливу на вказаних осіб будь-яким шляхом для зміни/відмови від показів останніх з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи, що вони ще не допитані судом.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обгрунтований тим, що відносно ОСОБА_7 на розгляді у Звягельському міськрайонному суді Житомирської області з 24 вересня 2024 року перебуває кримінальне провадження за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.309 та ч.2 ст. 309 КК України, з угодою про визнання винуватості. Крім того, останній притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 та ч.2 ст.126 КУпАП.
За таких обставин, колегія суддів повністю погоджується з висновками слідчого судді про те, що з огляду на тяжкість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , даних про особу останнього, та доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти зазначеним ризикам.
Колегія суддів вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Отже, доводи апелянта про те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не доведені, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Доводи апелянта про те, що до ОСОБА_7 може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання та колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу. Не наведено доводів, які б вказували на належну процесуальну поведінку підозрюваного в разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу і в апеляційній скарзі.
Посилання захисника на те, що підозрюваний визнає свою вину та щиро кається, на думку колегії суддів не може бути безумовною підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки вони не зменшують ризиків, встановлених слідчім суддею.
Доводи апелянта про те, що слідчим суддею не враховано, що у підозрюваного перебуває на утриманні неповнолітня дитина, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно копії протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_7 , останній зазначив про відсутність на його утриманні дітей.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчім суддею в порушення КПК України не визначено розмір застави як альтернативний запобіжний захід, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчій суддя має право не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 липня 2025 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 вересня 2025 року включно - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :