Житомирський апеляційний суд
Справа №296/6259/25 Головуючий у 1-й інст. Пилипюк Л. М.
Категорія 57 Доповідач Шевчук А. М.
30 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,
за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №296/6259/25 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про судовий захист порушених цивільних прав та стягнення моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 16 червня 2025 року, яка ухвалена під головуванням судді Пилипюк Л.М. у м.Житомирі,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Житомирської міської ради. Просить: прийняти до розгляду її позовну заяву про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів, яку оформлено з додержанням вимог чинного законодавства; врахувати правовідносини, які виникли між сторонами, так як виконавчий комітет вчинив 20 випадків порушення законодавства, якими порушені її ( ОСОБА_1 ) цивільні права; визнати незаконними рішення, дії чи бездіяльність виконавчого комітету Житомирської міської ради, вчиненням 20 випадків порушень законодавства; прийняти випадки недодержання вимог, встановлених законом, в тому числі ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування України», щодо повноважень виконавчих органів міської ради здійснювати контроль за додержанням земельного законодавства; прийняти пояснення стосовно відшкодування моральної шкоди за вчинення 20 випадків незаконних рішень, дій чи бездіяльності при розгляді заяви від 08 травня 2020 року та розміру моральної шкоди, яка становить 200 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що виконавчий комітет Житомирської міської ради відмовив розглянути заяву від 08 травня 2020 року в строк, встановлений законом, а розглянув через 150 днів на сесії 30 липня 2020 року №1970; незаконно відмовив надати проміжкову відповідь, про що зазначено в заяві від 08 травня 2020 року; в листі від 05 квітня 2021 року №25/Д-148із указані висновки, що суперечать один одному; проєкт рішення про відмову з додатком «Списки… яким відмовлено» ( ОСОБА_1 у пункті 6) складений без висновку спеціалістів стосовно погодження місця розташування земельної ділянки; у вказаному проєкті відсутня дата складання проєкту рішення; незаконне внесення до проєкту рішення висновку «контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови…», такі дії не входять в повноваження Департаменту містобудування та земельних відносин; внесення до проєкту рішення висновку «Міський голова …Сухомлин», так як ОСОБА_2 не є автором проєкту; відсутній підпис автора проєкту; долучення до проєкту рішення додатку «Списки…яким відмовлено» - висновку «Додаток до рішення Житомирської міської ради»; незаконне підписання на звороті виконання вимоги регламенту посадовими особами виконавчого комітету проєкту рішення, складеного з порушенням законодавства; в проєкті рішення відсутній супровідний лист з датою передачі проєкту рішення про відмову голові міської ради Сухомлину С.І. для оприлюднення та включення в порядок денний сесії; при складанні проєкту рішення про відмову не враховані документи, долучені до заяви від 08 травня 2020 року; при складанні проєкту рішення про відмову не враховано рішення 15 сесії від 21 червня 2012 року №400 про надання дозволу на складання проєкту землеустрою на самовільно збудовані 210 гаражів без дозвільних документів, площею 1,20 га, ГК «Хмільники»; в проєкті рішення про відмову в додатку «Списки…яким відмовлено» не враховано рішення сесії від 28 травня 2003 року №193 про передачу у приватну власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, для житлового будівництва, суміжна ділянка; не враховано рішення сесії від 28 травня 2003 року №193 про передачу у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0903 га, для передачі у приватну власність для садівництва; висновок «Схема зонування території міста, земельна ділянка…розташовано в зоні мішаної багатоповерхової забудови (Ж-4), так як план зонування (Ж-4) незаконний, оскільки не відповідає затвердженому генеральному плану; незаконне застосування, як підстави відмови, висновку «Схема зонування території міста … (Ж-4) - це територія всього мікрорайону, а згідно генерального плану - це територія садибної забудови, на якій збудовані приватні житлові будинки; порушення законодавства при внесенні в додаток «Списки…яким відмовлено» в пункт 6 ОСОБА_1 підставою відмови висновок «частина земельної ділянки розташована в зоні вулиць в «червоних» ліній (ТР-2); застосування як підставу відмови висновок «Земельна ділянка…розташована в санітарно-захисній зоні об'єктів транспорту, так як виконавчий комітет в листі від 26 лютого 2021 року №25/Д-117із зазначив, що окремого рішення міської ради щодо затвердження плану обмежень земельних ділянок, які знаходяться в санітарно-захисній зоні транспорту, не приймалося; незаконна відмова, що проєкт рішення про відмову має 16 випадків оприлюднено 15 липня 2020 року включено в порядок денний 70 сесії, 7 скликання 30 липня 2020 року; незаконний розгляд проєкту рішення про відмову, який має 17 випадків порушення законодавства; незаконне оформлення рішення 70 сесії 7 скликання від 30 липня 2020 року №1970, так як в порядок денний проєкт рішення про відмову не включався, на сесії не розглядався, рішення не приймалося; рішення 70 сесії 7 скликання від 30 липня 2020 року №1970 не є рішенням стосовно розгляду проєкту рішення про відмову. Спричинення моральної шкоди аргументує погіршенням здоров'я та душевними стражданнями - розчаруванням, відчуттям несправедливості та іншими негативними переживаннями. Вона позбавлена можливості реалізації звичок та побажань, що сприяло погіршенню відносин із оточуючими людьми. Порушення її конституційних прав під час розгляду звернення призвело до погіршення життєвих зв'язків та вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 16 червня 2025 року ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі відмовлено та при цьому роз'яснено, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Житомирським окружним адміністративним судом.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, як таку, що перешкоджає провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що суд першої інстанції незаконно змінив суть позовних вимог, чим відмовив їй ( ОСОБА_1 ) мати не заборонені законом цивільні права розглянути вимоги позовної заяви згідно з частиною першою ст.27 ЦК України. Суддя Пилипюк Л.Й. вчинила 20 випадків порушення законодавства: незаконна відмова в ухвалі зазначити суть обґрунтування позовної вимоги 5; незаконний виклад висновків в ухвалі, які не підлягають застосуванню при розгляді питання про відкриття провадження у справі; незаконний виклад в ухвалі 15 тлумачень висновків із Законів України та постанов Великої Палати Верховного Суду; незаконна відмова застосувати положення Глави 2 ЦПК України, яка підлягає застосуванню при розгляді питання про відкриття провадження за позовною заявою; відмова розглянути та врахувати при розгляді питання про відкриття провадження у справі вимоги 2 та 3 позовної заяви; відмова розглянути та врахувати суть вчинених 20 випадків порушення законодавства, які призвели до вчинення незаконних рішень, дій чи бездіяльності та до порушення цивільних прав та інтересів, які зазначені у вимозі 5 позовної заяви; невідповідність висновків в ухвалі зазначено у вимозі 4 позовної заяви; не враховано висновок зазначений у вимозі 2 позовної заяви; неповно з'ясовано суть позовних вимог про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів, вчиненням 20 випадків порушення законодавства; недоведеність обставин, які суддя визнала встановленими, та незаконно відмовила врахувати вимогу 2 позовної заяви; невідповідність висновку в ухвалі обставинам суті спору, так як в ухвалі зазначені 14 висновків порушення законодавства; недоведеність обставин юрисдикції позовної заяви, яку суддя визнала встановленою; незаконно відмовила розглянути та врахувати вимоги 6-8 позовної заяви стосовно відшкодування моральної шкоди, заподіяної виконавчим комітетом Житомирської міської ради вчиненням незаконних рішень, дій чи бездіяльності, 20 порушеннями законодавства, які визивали душевні страждання; незаконний виклад, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суддя порушила її ( ОСОБА_1 ) цивільні права; незаконна відмова при розгляді питання про відкриття провадження розглянути та врахувати вимогу 10 позовної заяви; незаконне застосування п.1 частини першої ст.186 ЦПК України для відмови у відкритті провадження у справі; суддя ОСОБА_3 незаконно відмовила, порушуючи її ( ОСОБА_1 ) цивільні права, мати не заборонені законом цивільні права при розгляді питання про відкриття провадження у справі розглянути та врахувати вимоги позовної заяви про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів, так як суддя згідно частини першої ст.27 ЦК України вчинила нікчемний правочин.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені завчасно належним чином. Так, судова повістка про виклик на 30 липня 2025 року вручена позивачу ОСОБА_1 24 липня 2025 року. Виконавчому комітету Житомирської міської ради судова повістка вручена 22 липня 2025 року. Відповідач спрямував заяву про розгляд апеляційної скарги без участі його представника. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.
У ст.124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Як визначено частиною першою ст.18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Міжнародним та національним законодавством передбачений принцип спеціалізації судів із метою якісної та чіткої роботи судової системи. Розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства (цивільного, кримінального, господарського та адміністративного) покликаний інститут судової юрисдикції.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Так, відповідно до частини першої ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, окрім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 частини першої ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За правилами п.1 частини першої ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Із наведеного вбачається, що до адміністративної юрисдикції відносяться справи, які виникають зі спору в публічно-правових відносинах, що стосуються цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
У п.7 частини першої ст.4 КАС України зазначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Із наведеного вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до частини п'ятої ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
До власних (самоврядних) повноважень виконкому Житомирської міської ради відповідно до п.6 частини першої ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генерального плану забудови м. Житомира, іншої містобудівної документації.
Як вже зазначалося вище, ОСОБА_1 позову заяву обґрунтовує тим, що за наслідками розгляду її заяви від 08 травня 2020 року рішенням Житомирської міської ради від 30 липня 2020 року №1970 їй відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на підставі ст.39 ЗК України, ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», плану зонування території м. Житомира, затвердженого рішенням міської ради від 04 квітня 2017 року №579, у зв'язку з невідповідністю містобудівній документації (земельна ділянка розміщена в зоні мішаної багатоповерхової забудови та громадської забудови, частина земельної ділянки розташована в зоні вулиць в червоних лініях в санітарно-захисній зоні об'єктів транспорту), тобто при здійсненні відповідачем на підставі закону публічно-владних управлінських функцій.
Отже, наразі у позивача речових прав ще не виникло, а тому передчасно стверджувати про наявність у цьому спорі ознак приватноправових відносин. За таких обставин, позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, як до органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень), приймаючи до уваги предмет та підстави позову і за наявності публічно-правового характеру спору, за правилами цивільного судочинства розгляду не підлягає, а доводи апеляційної скарги з приводу виду судочинства є помилковими.
Відшкодування моральної шкоди залежить від вирішення публічно-правового спору, а тому також підлягає розгляду адміністративним судом за правилами частини п'ятої ст.21 КАС України.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_4 на підставі п.1 частини першої ст.186 ЦПК України.
Решта доводів апеляційної скарги ґрунтується на помилковому тлумаченні норм процесуального права та з огляду на викладене вище додаткового правового обґрунтування не потребує.
Відповідно до змісту ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Ухвала відповідає вимогам чинного процесуального законодавства та залишається без змін.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 16 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: