Провадження №2/760/6538/25
Справа №760/28252/24
09.07.2025 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Застрожнікової К.С.,
при секретарі судового засідання Комовій Д.К,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла позовна ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку(доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Позов обґрунтовано тим, що з 17.08.2019 р. сторони перебувають у шлюбі, від якого мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, через різність характерів та поглядів зникло почуття кохання та поваги один до одного, вони перестали розуміти один одного, спільно вирішувати основні питання життєдіяльності сім'ї, в них відсутнє взаєморозуміння, взаємна допомога та підтримка, внаслідок чого вони не підтримують подружні шлюбні відносини. Сторони фактично припинили подружні відносини, не мають наміру примиритися. Вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечить його інтересам, примирення неможливе.
У зв'язку із неможливістю самостійно забезпечити належний рівень життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, просить стягнути аліменти на утримання дитини з відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду та справу передано судді Застрожніковій К.С.
13.12.2024 ухвалою від року суд прийняв позовну заяву до розгляду та призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для розгляду справи.
21.02.2025 ухвалою суд залишив позовну заяву без руху, зокрема, в прохальній частині позову розмір частки із заробітку відповідача, яку просить стягнути позивачка, відображено, як «?» знак питання.
До суду надійшли матеріали на виконання ухвали суду, недоліки позовної заяви усунуто
15.04.2025 ухвалою суд прийшов до висновку про перехід до розгляду цивільної справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання, призначене на 09.07.2025 рік, сторони не прибули.
Позивач в судове засідання не з'явилася, направила заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, 31.12.2024 р. направив заяву про надання строку примирення терміном на 6 місяців, однак суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання з причини, що позивачка не бажає відновлювати шлюбні відносини, із врахуванням принципу добровільності шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна підлягає задоволенню з огляду на таке.
17.08.2019 сторони уклали шлюб, зареєстрований у Решетилівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про що складено актовий запис №45.
Після укладення шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_1 ».
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сторони фактично припинили шлюбні стосунки.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно з частиною першою ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Статтею 112 СК України визначено, що шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, суд вважає, що подальше збереження шлюбних відносин суперечитиме інтересам позивача та відповідача, враховуючи, що жодна зі сторін не зверталася до суду з клопотанням про надання строку для примирення, тобто між подружжям відсутні будь-які намагання спрямовані на відновлення сімейних відносин.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Стосовно вимог позивачки про стягнення аліментів на утримання дитини, то суд зазначає наступне:
Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, при цьому батьки несуть спільний обов'язок по утриманню дитини.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.
За правилами ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. (ст. 191 СК України)
Як убачається з матеріалів справи, неповнолітня дитина проживає разом з позивачем.
Відтак, виходячи з принципу справедливості, об'єктивності та розумності, суд доходить висновку про задоволення позову частково, вирішує стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини заробітку з усіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.11.2024 року і до повноліття дитини.
На думку суду, вказаний розмір аліментів є співмірним із відомостями та доказами, наявними в матеріалах справи.
Крім того, варто зазначити, що Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України" Case of HUNT v. UKRAINE, №31111/04, § 54).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову частково.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Також, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 968,96 грн. за заявленими позивачкою вимогами про стягнення аліментів.
Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
З огляду на викладене та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 105, 110, 112, 113, 180-183, 191 СК України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355, 367 ЦПК, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити частково.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 17 серпня 2019 року Решетилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про що складено актовий запис №45.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше, ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Інформація про сторони провадження:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.С.Застрожнікова