Справа №:755/14209/25
Провадження №: 1-кс/755/2663/25
"30" липня 2025 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваної ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , подане в межах кримінального провадження № 12025105040000568 від 17.06.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, офіційно непрацевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
- 17.01.2024 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з встановленим іспитовим строком 1 рік 10 місяців,
- 20.05.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 71,72 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного їй вироком Дарницького районного суду міста Києва від 17.01.2024 року, і остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
встановив:
30 липня 2025 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025105040000568, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2025 року, у відношенні ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Слідчий в своєму клопотанні посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи засудженою 20.05.2025 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не стала та належних висновків для себе не зробила, та протягом року після засудження, вчинила дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, за наступних обставин.
Так, 17.06.2025 ОСОБА_4 , приблизно о 19 години 40 хвилин, проходячи по вулиці Ентузіастів у м. Києві в парку, на землі, біля дерева побачила прозору пластикову колбу, всередині якої містилась кристалоподібна речовина білого кольору.
Будучи особою, яка періодично вживає психотропні речовини, ОСОБА_4 припустила, що у прозорій пластиковій колбі може знаходитись заборонена в обігу речовина, та в цей час у неї виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання, без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, ОСОБА_4 , знайдену нею пластикову колбу, всередині якої містилась кристалоподібна речовина білого кольору, придбала, помістивши в задню зовнішню праву кишеню джинсових штанів, в які була одягнута, тим самим почала її незаконно зберігати, з метою подальшого особистого вживання, без мети збуту, та направилась далі по вул. Ентузіастів, буд. 29/1.
В цей же день, тобто 17.06.2025, приблизно о 20 годині 05 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, буд. 29/1, співробітником Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 була затримана. В подальшому, на місце було викликано слідчо-оперативну групу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, та в період часу з 21 години 00 хвилини до 21 години 06 хвилин 17.06.2025 під час проведення обшуку затриманої особи - ОСОБА_4 , у останньої, в присутності двох понятих, було вилучено з зовнішньої правої кишені джинсових штанів, в які вона була одягнута, пластикову колбу, всередині якої містилась кристалоподібна речовина білого кольору - PVP. Згідно висновку експерта надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,709 г., яку ОСОБА_4 незаконно придбала та зберігала для власного вживання, без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
На підставі зібраних матеріалів 30.07.2025 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Наявність обґрунтованої підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваній, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_4 , після повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тобто, метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання настання зазначених вище ризиків.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлена тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років, що свідчить про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для підозрюваної навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проте за місцем реєстрації не проживає, зі слів нібито проживає в АДРЕСА_3 , однак встановлено, що остання постійного та визначеного місця проживання немає, веде асоціальний образ життя, періодично ночує в різних квартирах, не має міцних соціальних зв'язків. Відповідно у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , може повернутись по місцю реєстрації, що унеможливить її виклик до органів слідства, а в подальшому і до суду, в складних умовах воєнного стану в Україні.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , непрацевлаштована, офіційних доходів не отримує, власного рухомого та нерухомого майна не має, а вчинення злочинів обрала як основний спосіб для задоволення своїх особистих потреб.
Окрім того, більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_4 зазначила, що свою причетність до даного правопорушення визнає, щиро кається, просила не застосувати до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обіцяла виправитись. Повідомила, що проживає з цивільним чоловіком. Крім того, до неї має приїхати мати з сином.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12025105040000568, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
17 червня 2025 року ОСОБА_4 о 20.34 годині було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Постановою від 17.06.2025 року ОСОБА_4 звільнено з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
30 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48).
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_4 незаконно придбала та зберігала для власного вживання, без мети збуту, психотропну речовину - PVP, масою 0,709 г.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_4 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом працівників поліції, показами свідків, протоколом обшуку, протоколом затримання, протоколом проведення обшуку, вилученими доказами, висновком експертизи, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Між тим, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
В даному випадку, прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 2 частини другої цієї статті.
Однак, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
На час розгляду клопотання встановлено, що підозрювана офіційно непрацевлаштована, не має стійких соціальних зв'язків, має реєстрацію та фактичне проживання, є раніше судимою особою за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, однак на шлях виправлення не стала та вчинила нове кримінальне правопорушення.
Крім того, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, мають місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Тому слідчий суддя доходить висновку, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу є необхідним для запобігання встановленим ризикам.
Враховуючи наведене, з урахуванням процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки та існуючим ризикам у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, за адресою: АДРЕСА_2 , із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 208, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також необхідності прибути до укриття чи бомбосховища.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 ,що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Покласти на ОСОБА_4 наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свого проживання.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваної.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали визначити до 30 вересня 2025 року включно, в межах строків досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1