Справа № 636/2007/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/475/25 Доповідач: ОСОБА_2
29 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_6 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 12 травня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання органу пробації про звільнення засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
вищенаведеною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про звільнення від покарання з випробуванням засудженого ОСОБА_7 у зв'язку з закінченням іспитового строку.
Не погоджуючись із цим рішенням суду, прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 12 травня 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробаціїї» у Львівській області.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор вказує на те, що ОСОБА_7 засуджено вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 19 квітня 2024 року за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік. Указаний вирок суду набрав законної сили 20 травня 2024 року. Іспитовий термін, згідно з вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 19 квітня 2024 року, закінчився 19 квітня 2025 року.
Як указує апелянт, відмовляючи у задоволенні клопотання, суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 не в повній мірі виконує покладені на нього обов'язки, систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Однак, відомості про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, згідно з вимогою про судимість та іншими матеріалами, відсутні. В оскарженій ухвалі зазначено, що ОСОБА_7 лише один раз притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що посягає на громадський порядок, тобто відсутнє систематичне невиконання засудженим покладених на нього обов'язків.
На думку прокурора, суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушив вимоги ст. 165 КВК України, яка зазначає, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за клопотанням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 подану апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав подану апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідача, позицію учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з положень п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку
Частиною 1 ст. 539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який протягом іспитового строку виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Статтею 165 КВК України визначено, що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 23 січня 2024 року (справа № 486/858/21), іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення рішення суду, яким особу звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та визначенням іспитового строку.
Як слідує з матеріалів судового провадження, вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 19 квітня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановлено іспитовий строк 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
З клопотання Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області вбачається, що іспитовий строк, призначений засудженому ОСОБА_7 , закінчився 19 квітня 2025 року.
Згідно з інформацією, наявною у вимозі №1697 Додатку 1 до Порядку доступу до відомостей інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності під час іспитового строку не притягався.
Як вбачається з оскарженого рішення, при вирішенні клопотання Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про звільнення засудженого ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначеного клопотання, з огляду на те, що ОСОБА_7 15 грудня 2024 року притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 178 КУпАП України та 21 жовтня 2024 року не з'явився на реєстрацію без поважної причини.
Втім, у ч. 2 ст. 78 КК України, ч. 2 ст. 166 КВК України йдеться про систематичне невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень.
Систематичним невиконанням покладених на засудженого обов'язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов'язків без поважних причин.
Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
Втім, матеріали судового провадження та особової справи№94/2024р. не містять даних про те, що ОСОБА_7 систематично не виконував покладені на нього обов'язки чи систематично вчиняв адміністративні правопорушення.
З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора є слушними, оскільки, відмовляючи у задоволенні клопотання органу пробації, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків.
За наведеного, наявні правові підстави для скасування ухвали місцевого суду, постановлення нової ухвали про задоволення клопотання Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області та звільнення засудженого ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 19 квітня 2024 року, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 537, 539 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 12 травня 2025 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання, призначеного вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 19 квітня 2024 року, на підставі ч. 1 ст. 78 КК України.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4