Справа №705/5792/24
1-кп/705/663/25 ВИРОК
29.07.2025 м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250320001517 від 09.09.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, станом на час вчинення кримінального правопорушення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2 , раніше судимий: 1) 09.08.2006 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 2) 09.09.2008 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ст. 70 К України до 5 років 1 місяця позбавлення волі із конфіскацією майна, звільнений 01.02.2012 умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 5 днів; 3) 20.02.2014 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23.06.2014 вирок змінено, виключено ст. 71 КК України, вирішено рахувати засудженим до 2 років позбавлення волі, судимості в установленому законом порядку за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України не зняті та не погашені,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця, в умовах воєнного стану, 05.09.2024 близько 16 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи біля двору будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яка перебуває у власності ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом на таємне заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 , яке тимчасово зберігалося у вказаному дворі, та з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, переконавшись, що на території двору нікого немає, шляхом вільного доступу, через відкриті ворота проник на території зазначеного двору, де, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто, таємно, продовжуючи свій злочинний умисел, заволодів майном потерпілого ОСОБА_7 , що знаходилось у дворі, а саме - трьома стільцями, ринкова вартість яких станом на 05.09.2024 згідно з висновком судового експерта ОСОБА_8 № 4409/24 від 17.09.2024 складала 2160 грн, столом, ринкова вартість якого станом на 05.09.2024 згідно з указаним висновком експерта складала 1456 грн, та трьома листами органічного скла розмірами 113 на 205 см, після чого залишив територію зазначеного двору з викраденим майном та направився в невідомому напрямку, чим завдав шкоди потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 3616 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті та описовій частині вироку, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що готовий нести покарання за вчинене. Показав, що дійсно він 05.09.2024 проник у двір будинковолодіння АДРЕСА_3 , звідки викрав майно, повернув останнє лише тоді, коли його вже шукали працівники поліції. Вчиняючи злочин, розумів, що у країні діє воєнний стан. Дуже шкодує про скоєне.
Покази обвинуваченого є послідовними й логічними, відповідають фактичним обставинам справи, тому не викликають у суду сумніву.
Оскільки ОСОБА_4 повністю визнав свою вину за ч. 4 ст. 185 КК України та не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, судом безсумнівно встановлена правильність розуміння ним змісту цих обставин і добровільність його позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз'яснивши їм положення частини третьої статті 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, що характеризують особу обвинуваченого та документів, що містять відомості про речові докази, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими частиною третьою статті 349 КПК України.
Суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням в інше володіння особи, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тому засуджує його за ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, не перебуває на обліку в лікаря психіатра та перебував під наглядом лікаря нарколога, був знятий з нагляду 03.01.2023. Обставинами, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінює свою протиправну поведінку і висловлює готовність бути покараним за вчинене, та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доцільність засудження ОСОБА_4 до позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на засудженого обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме такий вид покарання відповідає вимогам ч. 2 ст. 65 КК України, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення винної особи, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Під час досудового розслідування і судового розгляду запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався, з урахуванням обставин вчиненого злочину та особи винного суд не вбачає підстав для застосування такого заходу на період до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, у період якого зобов'язати відповідно до ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.
Речові докази: три стільці чорного кольору, три листи оргскла, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 - залишити ОСОБА_7 за належністю.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним у порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1