Справа № 643/9463/25
Провадження № 2/643/4353/25
про залишення позову без руху
30.07.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Новіченко Н.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
ОСОБА_2
до 1. ОСОБА_3
2. ОСОБА_4
про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим
приміщенням та зняття з реєстрації,
ОСОБА_1 (далі - позивач-1), ОСОБА_2 звернулися до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач-1), ОСОБА_4 (далі - відповідач-2) в якому просять суд:
-визнати відповідачів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_1 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 ;
-зняти відповідачів з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 .
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізація особою права на звернення до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ЦПК України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами ч. 1 ст. 185 ЦПК України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення ст. 185 ЦПК України, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір».
В силу приписів п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
У даному випадку, позивачами заявлені позовні вимоги про:
- визнання відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у квартирі АДРЕСА_1 такою, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 ;
- визнання відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого у квартирі АДРЕСА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 ;
- зняття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 ;
- зняття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновків про застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23):
1. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
2. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
3. Норми ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові.
При цьому, Об'єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо різних відповідачів. Із цим пов'язаний і другий аргумент, який випливає із можливості подачі окремих позовів, а саме, якщо б позивач подавав окремі позови про виселення, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.
Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»). У разі протилежного тлумачення має місце одна вимога про виселення щодо двох відповідачів, то це матиме наслідком наступне: у ситуації, коли позивач звертається до суду одразу до всіх відповідачів, він має сплатити судовий збір у меншому розмірі, аніж у випадку, якщо позови будуть пред'явлені окремо щодо різних співвідповідачів. Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов'язувалися б із об'єднанням або роз'єднанням позовних вимог.
Таким чином, при тлумаченні термін поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.
Що стосується вимог про зняття відповідачів з реєстрації, суд виходить з того, що кожна з цих вимог є самостійною похідною вимогою від вимоги про виселення кожного з відповідачів, яка підлягає сплаті судовим збором.
Так, відповідно до абзацу 2 частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Приймаючи до уваги вказану вище позицію Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, при зверненні до суду з даним позовом позивачі мали сплатити судовий збір за 4 вимоги немайнового характеру, а саме:
- за позовну вимогу немайнового характеру про визнання відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у квартирі АДРЕСА_1 такою, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 - судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.;
- за позовну вимогу немайнового характеру про визнання відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого у квартирі АДРЕСА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 - судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.;
- за позовну вимогу немайнового характеру про зняття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 - судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.;
- за позовну вимогу немайнового характеру про зняття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 - судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.
Таким чином, у даній справі позивачами заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру, за які кожен з позивачів мав сплатити судовий збір у розмірі 4 844, 80 грн. (1 211, 20 грн. х 4).
Водночас, при зверненні до суду позивач ОСОБА_5 сплатила судовий збір в сумі 1 211, 20 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством., а позивач ОСОБА_2 судовий збір взагалі не сплатив.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без руху.
2. Встановити позивачам строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачам спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- доказів на підтвердження сплати судового збору позивачем ОСОБА_1 в сумі 3 633, 60 грн., а також доказів на підтвердження сплати судового збору позивачем ОСОБА_2 в сумі 4 844, 80 грн.
4. Роз'яснити позивачам, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
5. Відповідно до ст. 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.В. Новіченко